創世記 44
Chinese Union Version, punctuated (Traditional)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1約瑟 吩咐家宰說：「把糧食裝滿這些人的口袋，儘着他們的驢所能馱的，又把各人的銀子放在各人的口袋裏，
1І повелїв Йосиф старшому над господою його говорючи: Посповнюй людям торби пашнею, скільки винесуть, і повкладай кожному гроші в усьтє торби його зверху.
2並將我的銀杯和那少年人糴糧的銀子一同裝在他的口袋裏。」家宰就照 約瑟 所說的話行了；
2А чашу мою срібну вложи в торбу меньшому і гроші його за пашню. І зроблено по слову Йосифовому.
3天一亮就打發那些人帶着驢走了。
3День заднився, людей одпущено, самих і ослят їх.
4他們出城走了不遠， 約瑟 對家宰說：「起來，追那些人去，追上了就對他們說：『你們為甚麼以惡報善呢？
4Вийшовши вони з городу, не відойшли ще далеко, як повелїв Йосиф домозверхникові свойму: Гой! уставай, та вганяй слїдом за людьми; наздожени їх і скажи: Так се ви платите злом за добро?
5這不是我主人飲酒的杯嗎？豈不是他占卜用的嗎？你們這樣行是作惡了。』」
5Та ж се кубок, що пє з його пан мій; він же й ворожбу ворожить по йому. Зло вдїяли ви таке заподїявши.
6家宰追上他們，將這些話對他們說了。
6Наздогнавши ж їх, каже по наказу сьому.
7他們回答說：「我主為甚麼說這樣的話呢？你僕人斷不能做這樣的事。
7Вони ж йому: Про що говорить пан добродїй слова такі? Не таківські раби твої, не зроблять по слову сьому.
8你看，我們從前在口袋裏所見的銀子，尚且從 迦南 地帶來還你，我們怎能從你主人家裏偷竊金銀呢？
8Ми ж тобі ті гроші, що познаходили в торбах у себе, вернули з Канаан землї: Як же б украли з дому в пана твого срібло чи золото?
9你僕人中無論在誰那裏搜出來，就叫他死，我們也作我主的奴僕。」
9У кого з рабів твоїх воно знайдеться, тому смерть, а ми будемо рабами панові нашому.
10家宰說：「現在就照你們的話行吧！在誰那裏搜出來，誰就作我的奴僕；其餘的都沒有罪。」
10Він же каже: Нехай же й се, як мовляли, так буде. У кого воно знайдеться, нехай буде мій раб, ви ж чисті будете.
11於是他們各人急忙把口袋卸在地下，各人打開口袋。
11І метнулись, і скинув кожен торбу свою на землю, і розвязав кожен торбу свою.
12家宰就搜查，從年長的起到年幼的為止，那杯竟在 便雅憫 的口袋裏搜出來。
12І шукав, від старшого почавши, докіль дойшов до меньшого, та й знайшов чашу в торбі Беняминовій.
13他們就撕裂衣服，各人把馱子抬在驢上，回城去了。
13І пороздирали одїж свою, і навючивши кожен осла свого, вернулись у город.
14猶大 和他弟兄們來到 約瑟 的屋中， 約瑟 還在那裏，他們就在他面前俯伏於地。
14Увійшов же Юда й браттє його до Йосифа в будинок, він же був там, та й попадали перед ним на долївку.
15約瑟 對他們說：「你們做的是甚麼事呢？你們豈不知像我這樣的人必能占卜嗎？」
15Каже ж їм Йосиф: Що се за дїло ви вдїяли? Хиба не відаєте, що нема такого ворожбита, як я?
16猶大 說：「我們對我主說甚麼呢？還有甚麼話可說呢？我們怎能自己表白出來呢？上帝已經查出僕人的罪孽了。我們與那在他手中搜出杯來的都是我主的奴僕。」
16Каже ж Юда: Що відкажемо панові добродїєві мойму, що промовимо? Або чим оправдуватись нам? Бог ізнайшов кривду в рабів твоїх. Оце ж ми раби панові добродїєві нашому, і ми й він, у кого знайшлась чаша.
17約瑟 說：「我斷不能這樣行！在誰的手中搜出杯來，誰就作我的奴僕；至於你們，可以平平安安地上你們父親那裏去。」
17І каже він: Таку річ не менї вчинити. Той, у кого знайшовся кубок, буде менї раб; ви ж ідїте до панотця вашого не зайняті в неволю.
18猶大 挨近他，說：「我主啊，求你容僕人說一句話給我主聽，不要向僕人發烈怒，因為你如同法老一樣。
18Приступивши ж до його Юда, каже: Благаю й молю тебе, пане добродїю, дозволь рабові твойму промовити слова в уші пана добродїя свого, і не прогнївись на раба твого; ти ж бо єси з Фараоном рівен.
19我主曾問僕人們說：『你們有父親有兄弟沒有？』
19Пане добродїю! Питав єси в рабів твоїх словами: чи маєте отця або брата?
20我們對我主說：『我們有父親，已經年老，還有他老年所生的一個小孩子。他哥哥死了，他母親只撇下他一人，他父親疼愛他。』
20І промовили ми панові добродїєві: Є в нас отець старенький і хлопя старощів його, а брат його вмер, він же один остався у матері своєї, і панотець улюбив його.
21你對僕人說：『把他帶到我這裏來，叫我親眼看看他。』
21Ти ж мовляв рабам твоїм: Приведїте до мене, щоб я споглянув на його.
22我們對我主說：『童子不能離開他父親，若是離開，他父親必死。』
22І відказали ми панові добродїєві: Неможлива річ хлопцеві покинути панотця свого; коли ж покинув би панотця свого, умер би.
23你對僕人說：『你們的小兄弟若不與你們一同下來，你們就不得再見我的面。』
23Ти ж промовив єси до рабів твоїх: Як не прийде брат меньший ваш, більш не бачити мете лиця мого.
24我們上到你僕人－我們父親那裏，就把我主的話告訴了他。
24Сталося ж, як прийшли ми до раба твого, панотця нашого, повідали ми йому слова пана добродїя нашого.
25我們的父親說：『你們再去給我糴些糧來。』
25Каже ж нам панотець наш: Ідїть, ізнов та купіте трохи збіжа.
26我們就說：『我們不能下去。我們的小兄弟若和我們同往，我們就可以下去。因為，小兄弟若不與我們同往，我們必不得見那人的面。』
26Ми ж відказали: Не можлива річ ійти! Коли ж брат наш меньший пійде з нами, пійдемо; бо шкода вбачати нам у вічі мужа громадського того, як брат наш меньший та не буде з нами.
27你僕人－我父親對我們說：『你們知道我的妻子給我生了兩個兒子。
27Каже ж раб твій, панотець наш, до нас: Ви знаєте, що двох уродила менї жена моя.
28一個離開我出去了；我說他必是被撕碎了，直到如今我也沒有見他。
28І один пійшов од мене, і казав я: Певно розірвано його на шматтє, та й не бачив його й досї.
29現在你們又要把這個帶去離開我，倘若他遭害，那便是你們使我白髮蒼蒼、悲悲慘慘地下陰間去了。』
29Коли ж оце візьмете й сього від мене, і станеться йому пригода, зведете старощі мої в смутку на той сьвіт.
30我父親的命與這童子的命相連。如今我回到你僕人－我父親那裏，若沒有童子與我們同在，
30Тим же то, як пійду я до раба твого, панотця мого, та хлопця не буде з нами? Душа ж бо його та звязана з душею малого,
31我們的父親見沒有童子，他就必死。這便是我們使你僕人－我們的父親白髮蒼蒼、悲悲慘慘地下陰間去了。
31Так станеться таке, що як побачить, що нема хлопця з нами, то певно й раби твої зведуть сиве волоссє раба твого, панотця нашого, смутком в землю.
32因為僕人曾向我父親為這童子作保，說：『我若不帶他回來交給父親，我便在父親面前永遠擔罪。』
32Бо раб твій зробивсь порукою мойму панотцеві за хлопця, і ясив: Коли не приведу його до тебе, так нехай буду непрощений тобі до віку.
33現在求你容僕人住下，替這童子作我主的奴僕，叫童子和他哥哥們一同上去。
33Тим же то буду тепереньки замість хлопця тобі рабом, а хлопець нехай іде з браттєм своїм.
34若童子不和我同去，我怎能上去見我父親呢？恐怕我看見災禍臨到我父親身上。」
34Як бо менї йти до панотця, хлопця ж не буде зо мною? Не мушу вбачати лихої години, що побє панотця мого.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.