ปฐมกาล 44
Freedom Bible (Thai)Translation
Freedom Bible (Thai)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1โยเซฟสั่งผู้ดูแลบ้านว่า “เอาอาหารใส่กระสอบของคนพวกนี้ให้เต็มเท่าที่พวกเขาจะแบกไปได้ แล้วใส่เงินของแต่ละคนไว้ตรงปากกระสอบ
1І повелїв Йосиф старшому над господою його говорючи: Посповнюй людям торби пашнею, скільки винесуть, і повкладай кожному гроші в усьтє торби його зверху.
2และเอาถ้วยของผม คือถ้วยเงิน ใส่ไว้ตรงปากกระสอบของคนเล็กพร้อมกับเงินค่าข้าวของเขา” ผู้ดูแลก็ทำตามที่โยเซฟสั่ง
2А чашу мою срібну вложи в торбу меньшому і гроші його за пашню. І зроблено по слову Йосифовому.
3พอฟ้าสาง พวกเขาก็ถูกส่งออกไปพร้อมกับลา
3День заднився, людей одпущено, самих і ослят їх.
4เมื่อพ้นเมืองไปได้ไม่ไกล โยเซฟพูดกับผู้ดูแลบ้านว่า “ลุกขึ้นตามคนพวกนั้นไป พอตามทันให้ถามว่า ‘ทำไมพวกคุณตอบแทนความดีด้วยความชั่ว?
4Вийшовши вони з городу, не відойшли ще далеко, як повелїв Йосиф домозверхникові свойму: Гой! уставай, та вганяй слїдом за людьми; наздожени їх і скажи: Так се ви платите злом за добро?
5นี่ไม่ใช่ถ้วยที่นายของผมใช้ดื่มและใช้ทำนายหรอกหรือ? พวกคุณทำชั่วเสียแล้ว’”
5Та ж се кубок, що пє з його пан мій; він же й ворожбу ворожить по йому. Зло вдїяли ви таке заподїявши.
6ผู้ดูแลตามทันและพูดตามนั้น
6Наздогнавши ж їх, каже по наказу сьому.
7พวกเขาตอบว่า “ทำไมนายท่านถึงพูดอย่างนี้? คนรับใช้ของท่านไม่มีทางทำเรื่องแบบนั้น!
7Вони ж йому: Про що говорить пан добродїй слова такі? Не таківські раби твої, не зроблять по слову сьому.
8เงินที่เราพบตรงปากกระสอบ พวกเรายังนำกลับมาคืนท่านจากแผ่นดินคานาอัน แล้วพวกเราจะขโมยเงินหรือทองจากบ้านนายของท่านได้อย่างไร?
8Ми ж тобі ті гроші, що познаходили в торбах у себе, вернули з Канаан землї: Як же б украли з дому в пана твого срібло чи золото?
9ถ้าพบถ้วยอยู่กับคนรับใช้ของท่านคนไหน ให้คนนั้นตายไปเลย และพวกเราที่เหลือก็จะเป็นทาสของนายท่านด้วย”
9У кого з рабів твоїх воно знайдеться, тому смерть, а ми будемо рабами панові нашому.
10ผู้ดูแลตอบว่า “เอาอย่างที่พวกคุณพูดก็ได้ แต่คนที่พบถ้วยอยู่กับเขาเท่านั้นจะเป็นทาสของผม ส่วนคนอื่นไม่มีความผิด”
10Він же каже: Нехай же й се, як мовляли, так буде. У кого воно знайдеться, нехай буде мій раб, ви ж чисті будете.
11แต่ละคนรีบยกกระสอบลงวางกับพื้นแล้วเปิดออก
11І метнулись, і скинув кожен торбу свою на землю, і розвязав кожен торбу свою.
12ผู้ดูแลค้นตั้งแต่คนโตไปจนถึงคนเล็ก และพบถ้วยอยู่ในกระสอบของเบนยามิน
12І шукав, від старшого почавши, докіль дойшов до меньшого, та й знайшов чашу в торбі Беняминовій.
13พวกเขาจึงฉีกเสื้อผ้าของตน ต่างคนต่างยกของขึ้นหลังลา แล้วกลับเข้าเมือง
13І пороздирали одїж свою, і навючивши кожен осла свого, вернулись у город.
14ยูดาห์กับพวกพี่น้องกลับมาถึงบ้านของโยเซฟ ขณะที่โยเซฟยังอยู่ที่นั่น แล้วทุกคนก็หมอบลงกับพื้นต่อหน้าเขา
14Увійшов же Юда й браттє його до Йосифа в будинок, він же був там, та й попадали перед ним на долївку.
15โยเซฟพูดว่า “พวกคุณทำอะไรลงไป? ไม่รู้หรือว่าคนอย่างผมย่อมทำนายเรื่องแบบนี้ได้?”
15Каже ж їм Йосиф: Що се за дїло ви вдїяли? Хиба не відаєте, що нема такого ворожбита, як я?
16ยูดาห์ตอบว่า “พวกเราจะบอกอะไรนายท่านได้? จะพูดอะไรได้อีก? จะพิสูจน์ว่าตัวเองบริสุทธิ์ได้อย่างไร? พระเจ้าเปิดโปงความชั่วของพวกคนรับใช้ของท่านแล้ว ตอนนี้พวกเราทุกคนเป็นทาสของนายท่าน ทั้งพวกเราและคนที่พบถ้วยอยู่กับเขา”
16Каже ж Юда: Що відкажемо панові добродїєві мойму, що промовимо? Або чим оправдуватись нам? Бог ізнайшов кривду в рабів твоїх. Оце ж ми раби панові добродїєві нашому, і ми й він, у кого знайшлась чаша.
17โยเซฟตอบว่า “ผมไม่มีทางทำอย่างนั้น คนที่พบถ้วยอยู่กับเขาเท่านั้นจะเป็นทาสของผม ส่วนพวกคุณกลับไปหาพ่ออย่างสบายใจได้”
17І каже він: Таку річ не менї вчинити. Той, у кого знайшовся кубок, буде менї раб; ви ж ідїте до панотця вашого не зайняті в неволю.
18ยูดาห์จึงเข้าไปใกล้และพูดว่า “นายท่านครับ ขอให้คนรับใช้คนนี้พูดกับท่านสักคำ โปรดอย่าโกรธผมเลย เพราะท่านก็เป็นเหมือนฟาโรห์
18Приступивши ж до його Юда, каже: Благаю й молю тебе, пане добродїю, дозволь рабові твойму промовити слова в уші пана добродїя свого, і не прогнївись на раба твого; ти ж бо єси з Фараоном рівен.
19นายท่านเคยถามพวกคนรับใช้ว่า ‘พวกคุณมีพ่อหรือน้องชายไหม?’
19Пане добродїю! Питав єси в рабів твоїх словами: чи маєте отця або брата?
20พวกเราตอบนายท่านว่า ‘เรามีพ่อคนหนึ่งซึ่งชราแล้ว และมีลูกที่เกิดเมื่อเขาแก่ เป็นคนเล็ก พี่ชายร่วมมารดาของเขาตายแล้ว เขาจึงเหลือเป็นลูกของแม่เพียงคนเดียว และพ่อรักเขามาก’
20І промовили ми панові добродїєві: Є в нас отець старенький і хлопя старощів його, а брат його вмер, він же один остався у матері своєї, і панотець улюбив його.
21แล้วท่านบอกพวกคนรับใช้ว่า ‘พาเขาลงมาหาผม ผมจะได้เห็นเขากับตา’
21Ти ж мовляв рабам твоїм: Приведїте до мене, щоб я споглянув на його.
22พวกเราตอบนายท่านว่า ‘เด็กคนนั้นจากพ่อมาไม่ได้ ถ้าเขาจากมา พ่อคงตาย’
22І відказали ми панові добродїєві: Неможлива річ хлопцеві покинути панотця свого; коли ж покинув би панотця свого, умер би.
23แต่ท่านบอกพวกคนรับใช้ว่า ‘ถ้าน้องคนเล็กไม่ได้ลงมากับพวกคุณ ก็อย่ามาให้ผมเห็นหน้าอีก’
23Ти ж промовив єси до рабів твоїх: Як не прийде брат меньший ваш, більш не бачити мете лиця мого.
24เมื่อพวกเรากลับขึ้นไปหาพ่อของผมซึ่งเป็นคนรับใช้ของท่าน เราก็เล่าคำของนายท่านให้พ่อฟัง
24Сталося ж, як прийшли ми до раба твого, панотця нашого, повідали ми йому слова пана добродїя нашого.
25ต่อมาพ่อบอกว่า ‘กลับไปซื้ออาหารให้พวกเราอีกหน่อย’
25Каже ж нам панотець наш: Ідїть, ізнов та купіте трохи збіжа.
26พวกเราตอบว่า ‘เราลงไปไม่ได้ ถ้าน้องคนเล็กไปด้วยเราถึงจะลงไป เพราะเราจะไปพบชายคนนั้นไม่ได้ถ้าน้องคนเล็กไม่ได้ไปด้วย’
26Ми ж відказали: Не можлива річ ійти! Коли ж брат наш меньший пійде з нами, пійдемо; бо шкода вбачати нам у вічі мужа громадського того, як брат наш меньший та не буде з нами.
27พ่อของผมซึ่งเป็นคนรับใช้ของท่านจึงพูดว่า ‘พวกลูกรู้ว่าภรรยาของพ่อให้ลูกชายพ่อสองคน
27Каже ж раб твій, панотець наш, до нас: Ви знаєте, що двох уродила менї жена моя.
28คนหนึ่งจากพ่อไปแล้ว พ่อคิดว่า “เขาคงถูกฉีกเป็นชิ้นๆ แน่” และพ่อก็ไม่ได้เห็นเขาอีกเลยจนวันนี้
28І один пійшов од мене, і казав я: Певно розірвано його на шматтє, та й не бачив його й досї.
29ถ้าพวกลูกเอาคนนี้ไปจากพ่ออีก แล้วเกิดอันตรายกับเขา พวกลูกจะทำให้พ่อที่ผมหงอกแล้วต้องลงไปยังเชโอลด้วยความโศกเศร้า’
29Коли ж оце візьмете й сього від мене, і станеться йому пригода, зведете старощі мої в смутку на той сьвіт.
30ดังนั้นถ้าผมกลับไปหาพ่อซึ่งเป็นคนรับใช้ของท่านโดยไม่มีเด็กคนนี้ไปด้วย ทั้งที่ชีวิตของพ่อผูกพันอยู่กับชีวิตของเด็ก
30Тим же то, як пійду я до раба твого, панотця мого, та хлопця не буде з нами? Душа ж бо його та звязана з душею малого,
31เมื่อพ่อเห็นว่าเด็กไม่อยู่ พ่อก็จะตาย พวกคนรับใช้ของท่านจะเป็นผู้ทำให้พ่อของเราที่ผมหงอกแล้วต้องลงไปยังเชโอลด้วยความโศกเศร้า
31Так станеться таке, що як побачить, що нема хлопця з нами, то певно й раби твої зведуть сиве волоссє раба твого, панотця нашого, смутком в землю.
32เพราะผมรับผิดชอบเด็กคนนี้ไว้กับพ่อ โดยพูดว่า ‘ถ้าผมไม่พาเขากลับมาหาพ่อ ผมจะยอมรับผิดต่อพ่อตลอดชีวิต’
32Бо раб твій зробивсь порукою мойму панотцеві за хлопця, і ясив: Коли не приведу його до тебе, так нехай буду непрощений тобі до віку.
33เพราะฉะนั้น ขอให้ผมซึ่งเป็นคนรับใช้ของท่านอยู่เป็นทาสของนายท่านแทนเด็กคนนี้ และปล่อยให้เด็กกลับไปกับพวกพี่ชายเถอะ
33Тим же то буду тепереньки замість хлопця тобі рабом, а хлопець нехай іде з браттєм своїм.
34ผมจะกลับไปหาพ่อได้อย่างไรถ้าเด็กไม่ได้ไปด้วย? ผมทนเห็นความทุกข์ที่จะเกิดกับพ่อไม่ได้”
34Як бо менї йти до панотця, хлопця ж не буде зо мною? Не мушу вбачати лихої години, що побє панотця мого.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.