1 Коринтян 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Не хочу ж, браттє, щоб ви не знали, що отцї наші всї під хмарою були, і всї через море переходили;
1Nolo enim vos ignorare fratres, quoniam patres nostri omnes sub nube fuerunt, et omnes mare transierunt,
2і всї в Мойсея хрестили ся в хмарі і в морі;
2et omnes in Moyse baptizati sunt in nube, et in mari:
3і всї ту саму їжу духовну їли;
3et omnes eamdem escam spiritalem manducaverunt,
4і всї той самий напиток духовний пили; бо пили з духовної скелї, що йшла за ними, скеля ж була Христос.
4et omnes eumdem potum spiritalem biberunt (bibebant autem de spiritali, consequente eos, petra: petra autem erat Christus):
5Та многих з них не вподобав Бог, бо поражені були в пустинї.
5sed non in pluribus eorum beneplacitum est Deo: nam prostrati sunt in deserto.
6Се ж стало ся нам прикладом, щоб не бажали лихого, яко ж і вони бажали.
6Hæc autem in figura facta sunt nostri, ut non simus concupiscentes malorum, sicut et illi concupierunt.
7Анї ідолослужителями не робіть ся, яко ж деякі з них, яко ж писано: Посїдали люде їсти й пити і встали грати.
7Neque idololatræ efficiamini, sicut quidam ex ipsis: quemadmodum scriptum est: Sedit populus manducare, et bibere, et surrexerunt ludere.
8Анї робім перелюбу, як деякі з них робили, та й полягло їх за один день двайцять три тисячі.
8Neque fornicemur, sicut quidam ex ipsis fornicati sunt, et ceciderunt una die viginti tria millia.
9Анї спокушуймо Христа, яко ж деякі з тих спокушували, та й погинули від гадюк.
9Neque tentemus Christum, sicut quidam eorum tentaverunt, et a serpentibus perierunt.
10Анї нарекаймо, яко ж деякі з них нарекали, та й погинули від губителя.
10Neque murmuraveritis, sicut quidam eorum murmuraverunt, et perierunt ab exterminatore.
11Усе ж се прикладами стало ся їм, прописано ж на науку нашу, на котрих конець віку прийшов.
11Hæc autem omnia in figura contingebant illis: scripta sunt autem ad correptionem nostram, in quos fines sæculorum devenerunt.
12Тим же, хто думає стояти, нехай гледить, щоб не впав.
12Itaque qui se existimat stare, videat ne cadat.
13Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.
13Tentatio vos non apprehendat nisi humana: fidelis autem Deus est, qui non patietur vos tentari supra id quod potestis, sed faciet etiam cum tentatione proventum ut possitis sustinere.
14Тим, любі мої, втїкайте від ідолського служення.
14Propter quod, carissimi mihi, fugite ab idolorum cultura:
15Яко мудрим глаголю; судїть, що я глаголю:
15ut prudentibus loquor, vos ipsi judicate quod dico.
16Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общеннє крови Христової? хлїб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тїла Христового?
16Calix benedictionis, cui benedicimus, nonne communicatio sanguinis Christi est? et panis quem frangimus, nonne participatio corporis Domini est?
17Бо один хлїб, одно тїло ми многі; всї бо від одного хлїба причащаємось.
17Quoniam unus panis, unum corpus multi sumus, omnes qui de uno pane participamus.
18Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї?
18Videte Israël secundum carnem: nonne qui edunt hostias, participes sunt altaris?
19що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь єсть?
19Quid ergo? dico quod idolis immolatum sit aliquid? aut quod idolum, sit aliquid?
20Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів.
20Sed quæ immolant gentes, dæmoniis immolant, et non Deo. Nolo autem vos socios fieri dæmoniorum:
21Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській.
21non potestis calicem Domini bibere, et calicem dæmoniorum; non potestis mensæ Domini participes esse, et mensæ dæmoniorum.
22Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його?
22An æmulamur Dominum? numquid fortiores illo sumus? Omnia mihi licent, sed non omnia expediunt.
23Все менї можна, та не все на користь; все менї можна, та не все збудовує.
23Omnia mihi licent, sed non omnia ædificat.
24Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого.
24Nemo quod suum est quærat, sed quod alterius.
25Все, що на торгу продаєть ся, їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.
25Omne quod in macello venit, manducate, nihil interrogantes propter conscientiam.
26Бо Господня земля і повня її.
26Domini est terra, et plenitudo ejus.
27Коли ж хто з невірних запрошує вас і схочете пійти, то все поставлене перед вами їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.
27Si quis vocat vos infidelium, et vultis ire: omne quod vobis apponitur, manducate, nihil interrogantes propter conscientiam.
28Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її.
28Si quis autem dixerit: Hoc immolatum est idolis: nolite manducare propter illum qui indicavit, et propter conscientiam:
29Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вільність моя судити маєть ся від совісти другого?
29conscientiam autem dico non tuam, sed alterius. Ut quid enim libertas mea judicatur ab aliena conscientia?
30Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що менї хулу приймати (за те), за що дякую?
30Si ego cum gratia participo, quid blasphemor pro eo quod gratias ago?
31Оце ж, чи то їсте, чи пєте, чи що инше робите, все на славу Божу робіть.
31Sive ergo manducatis, sive bibitis, sive aliud quid facitis: omnia in gloriam Dei facite.
32Не будьте спотиканнєм нї Жидам, нї Грекам, нї церкві Божій,
32Sine offensione estote Judæis, et gentibus, et ecclesiæ Dei:
33яко ж і я у всьому всїм годжу, не своєї шукаючи користи, а користи многих, щоб спасли ся.
33sicut et ego per omnia omnibus placeo, non quærens quod mihi utile est, sed quod multis: ut salvi fiant.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.