5. Мојсијева 6
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1А ово су заповести и уредбе и закони, које Господ Бог ваш заповеди да вас учим да их творите у земљи у коју идете да је наследите,
1І се заповідї, встанови й присуди, що Господь, Бог ваш, заповідав навчити вас, щоб ви сповняли їх у землї, куди йдете, щоб заняти її;
2да би се бојао Господа Бога свог држећи све уредбе Његове и заповести Његове, које ти ја заповедам, ти син твој и унук твој свега века свог, да би ти се продужили дани твоји.
2Щоб ти боявся Господа, Бога твого, по всї днї живота твого, додержував усї встанови й заповідї його, що заповідаю тобі, ти сам і сини твої і внуки твої, щоб довго жити вам на сьвітї.
3Чуј дакле, Израиљу, и гледај да тако чиниш, да би ти добро било и да бисте се умножили веома у земљи у којој тече млеко и мед, као што ти је рекао Господ Бог отаца твојих.
3Слухай же, Ізраїлю, і пильнуй, сповняючи їх, щоб добре тобі було на сьвітї, та щоб вельми ви розмножились у землї, що тече молоком та медом, як тобі заповідав Господь, Бог батьків твоїх.
4Чуј, Израиљу: Господ је Бог наш једини Господ.
4Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш, єдиний Господь!
5Зато љуби Господа Бога свог из свега срца свог и из све душе своје и из све снаге своје.
5І мусиш любити Господа, Бога твого, всїм серцем твоїм і всією душею твоєю і всією силою твоєю.
6И нека ове речи које ти је заповедам данас буду у срцу твом.
6І слова сї, що я заповідаю тобі сьогоднї, мусять бути в серцї твому.
7И често их напомињи синовима својим, и говори о њима кад седиш у кући својој и кад идеш путем, кад лежеш и кад устајеш.
7І будеш ти наказувати про їх синам твоїм і промовляти до серця їх, седючи в домівцї твоїй, і йдучи в дорозї і лягаючи і встаючи.
8И вежи их себи на руку за знак, и нека ти буду као почеоник међу очима.
8І привязувати меш їх на руку собі, і будуть вони начільником між очима в тебе;
9И напиши их на довратницима од куће своје и на вратима својим.
9І написувати меш їх на одвірках домівки твоєї і на брамах твоїх.
10А кад те уведе Господ Бог твој у земљу за коју се заклео оцима твојим Авраму, Исаку и Јакову, да ће ти је дати, у градове велике и добре, којих ниси зидао.
10І як приведе тебе Господь, Бог твій, у землю, що про неї клявся батькам твоїм, Авраамові, Ізаакові й Яковові, що дасть тобі: великі й гарні міста, що ти не будував їх,
11И куће пуне сваког добра, којих ниси пунио, и на студенце ископане, којих ниси копао, у винограде и у маслинике, којих ниси садио, и станеш јести и наситиш се,
11І доми, повні всякого добра, що не ти ним сповняв їх, і повитїсувані з каменя колодязї, що ти не тесав їх, виноградники й сади, що ти не насаджував їх, і будеш ти до сита живитись:
12чувај се да не заборавиш Господа, који те је извео из земље мисирске, из куће ропске.
12То остерегайся, щоб не забув про Господа, що вивів тебе з Египту, із дому неволї.
13Господа Бога свог бој се, и Њему служи, и Његовим се именом куни.
13Господа, Бога твого, будеш боятись і йому служити, і його імям будеш клястись.
14Не идите за другим боговима између богова других народа, који су око вас.
14Не будете ви ходити за иншими богами, за богами народів, що навкруги вас;
15Јер је Бог ревнитељ, Господ Бог твој усред тебе, па да се не би разгневио Господ Бог твој на те и истребио те из земље.
15Бо Господь, Бог ваш, серед вас, ревнивий Бог: щоб не запалав на тебе гнївом Господь, Бог твій, і не вигубив тебе з лиця землї сієї.
16Немојте кушати Господа Бога свог као што Га кушасте у Маси.
16Не спокушуйте Господа, Бога вашого, як спокушували його коло Масси.
17Држите добро заповести Господа Бога свог и сведочанства Његова и уредбе Његове, које ти је заповедио,
17Мусите пильно сповняти заповідї Господа, Бога вашого, і сьвідчення його й установи його, що заповідав тобі,
18и чини што је право и добро пред Господом, да би ти било добро и да би ушао у добру земљу, за коју се заклео Господ оцима твојим, и да би је наследио,
18І будеш чинити по правдї перед очима в Господа, щоб було тобі добре на сьвітї, та щоб ти увійшов та й заняв плодовиту землю, що про неї клявся Господь батькам твоїм,
19да би отерао све непријатеље твоје испред тебе, као што ти је рекао Господ.
19Проганяючи перед тобою всїх ворогів твоїх, так як промовив Господь.
20Па кад те запита после син твој говорећи: Каква су то сведочанства и уредбе и закони, што вам је заповедио Господ Бог наш?
20Як же колись поспитає в тебе син твій: Що воно сї сьвідчення і встанови й присуди, що Господь, Бог ваш, заповідав вам?
21Онда кажи сину свом: Бејасмо робови Фараонови у Мисиру, и изведе нас Господ из Мисира руком крепком,
21То казати меш синові твому: Невільниками були ми у Фараона в Египтї, та вивів нас Господь із Египту потужною рукою.
22и учини Господ знаке и чудеса велика и зла у Мисиру на Фараону и на свему дому његовом пред нама,
22І явив Господь великі й погибельні знаки й чудеса над Египтом і Фараоном і над усїм домом його перед очима нашими;
23а нас изведе оданде да нас уведе у земљу за коју се заклео оцима нашим да ће нам је дати.
23А нас випровадив звідтам, щоб нас привести сюди, і дати нам у наслїддє землю, що про неї клявся батькам нашим.
24И заповеди нам Господ да вршимо све ове уредбе бојећи се Господа Бога свог, да би нам било добро свагда и да би нас сачувао у животу, као што се види данас.
24І заповів нам Господь сповняти всї цї встанови, щоб ми боялись Господа, Бога нашого, нам на добро по всякий час, щоб нас держав при життю, як воно й тепер єсть.
25И биће нам правда, ако уздржимо и устворимо све заповести ове пред Господом Богом својим како нам је заповедио.
25І буде се праведність наша, як сповняти мемо всї цї заповідї перед Господом, Богом нашим, так як він заповідав.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.