5. Мојсијева 22
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Кад видиш вола или овцу брата свог где лута, немој проћи мимо њих, него их одведи брату свом.
1Коли бачити меш вола братового чи барана, що блукає, так не покинеш їх; на всякий раз вернеш їх братові твому.
2Ако ли ти брат твој није близу или га не знаш, одведи их својој кући нека буду код тебе докле их не потражи брат твој, и тада му их врати.
2Коли ж брат твій не близько, чи не знаєш його, так прилучиш до господарства твого, і будуть вони в тебе, покіль шукати ме брат твій; тодї вернеш йому.
3Тако учини и с магарцем његовим и с хаљином његовом; и тако учини са сваком стварју брата свог изгубљеном, кад је изгуби, а ти је нађеш, немој проћи мимо њу.
3Так само зробиш з ослом його, і так само зробиш з одежею його, і так само зробиш з усїм, що пропаде в брата твого, а ти знайдеш. Не можна тобі задержувати.
4Кад видиш магарца или вола брата свог где је пао на путу, немој их проћи, него их подигни с њим.
4Як побачиш осла братового чи вола, що впаде на дорозї, так не покинеш їх; на всякий раз мусиш помогти йому підняти.
5Жена да не носи мушко одело нити човек да се облачи у женске хаљине, јер је гад пред Господом Богом твојим ко год тако чини.
5Жінка нехай не зʼодягається як чоловік, а чоловікові не подоба вдягатись у жіночу одїж: се бо гидота перед Господом, Богом твоїм, коли хто се чинить.
6Кад наиђеш путем на гнездо птичије, на дрвету или на земљи, са птићима или са јајцима, а мајка лежи на птићима или на јајцима, немој узети мајке с птићима.
6Коли трапиться тобі по дорозї пташе гнїздо, на якому дереві чи на землї, з пташенятами чи з яйцями, і мати седить на пташенятах чи на яйцях, не бери матері з маленькими.
7Него пусти мајку, а птиће узми, да би ти добро било и да би ти се продужили дани.
7Мусиш коньче пустити матїр, а дїток можна тобі взяти собі; щоб тобі було добре і довго жив ти на сьвітї.
8Кад градиш нову кућу, начини ограду око стрехе своје, да не би навукао крв на дом свој, кад би ко пао с њега.
8Як будувати меш нову домівку, так зроби на криші ворінки, щоб не навести крові на домівку, коли хто з неї впаде.
9Не сеј у винограду свом друго семе да не би оскврнио и род од семена које посејеш и род виноградски.
9Не засївати меш виноградника твого двома насїннями; щоб плід насїння, що ти посїяв, і вроджай виноградника не були, за кару, присьвячені сьвятинї.
10Не ори на волу и на магарцу заједно.
10Не будеш орати волом і ослом укупі.
11Не облачи хаљине ткане од вуне и од лана заједно.
11Не носити меш одежини, зробленої з двох не однаких тканин, вовняної і льняної разом.
12Начини себи ресе на четири краја од хаљине коју облачиш.
12Кутаси мусиш поробити собі на чотирох кіньцях покривала твого, що накидаєш на себе.
13Ко се ожени, па му жена омрзне пошто легне с њом,
13Коли чоловік возьме жінку і, ввійшовши до неї, зненавидить її,
14па да прилику да се говори о њој и проспе рђав глас о њој говорећи: Ожених се овом, али легавши с њом не нађох у ње девојаштва;
14І дасть причину, щоб люде говорили ледачі речі про неї, і роспускати ме про неї недобру славу, і казати ме: Узяв я сю женьщину й приступив до неї та не знайшов у неї ознак дївування,
15тада отац девојчин и мати нека узму и донесу знаке девојаштва њеног пред старешине града свог на врата,
15Тодї батько дївицї і мати її винесуть ознаки дївування її в царину, до громадських мужів міста того,
16и нека каже отац девојчин старешинама: Ову кћер своју дадох овом човеку за жену, а он мрзи на њу,
16І скаже дївчин батько громадським мужам: Оддав я дочку за сього чоловіка, а він зненавидїв її.
17и даде прилику да се говори о њој рекавши: Не нађох у твоје кћери девојаштва; а ево знака девојаштва кћери моје. И нека разастру хаљину пред старешинама градским.
17І се дав він причину, щоб люде говорили про неї ледачі речі, сказавши: Не знайшов я в твоєї дочки ознак дївування. Так ось вам ознаки дївування моєї дочки. І вони розгорнуть плахту перед громадськими мужами міста.
18Тада старешине града оног нека узму мужа њеног и накарају га,
18Тодї громадські мужі міста того візьмуть чоловіка та й скарають його;
19и нека га оглобе сто сикала сребра, које нека дају оцу девојчином зато што је изнео рђав глас на девојку Израиљку, и нека му буде жена; да је не може пустити док је жив.
19І наложять на його сто секлїв срібла пенї, та й оддадуть їх батькові дївчини за те, що той пустив недобру славу про дїву Ізраїльську. І мусить вона бути жінкою йому; неможна йому одіслати її поки жити буде.
20Али ако буде истина, да се није нашло девојаштво у девојке,
20А коли буде правда, і не знайдуть в дївицї ознак дївування,
21тада нека изведу девојку на врата оца њеног, и нека је заспу камењем људи оног места да погине, зато што учини срамоту у Израиљу курвавши се у дому оца свог. Тако извади зло из себе.
21Тодї виведуть дївицю до входу в батькову домівку, і люде міста її побють її каміннєм, щоб умерла; бо вона, блудуючи в батьківському дому, зробила соромне дїло в Ізраїлї. Сим робом виводити меш зло зміж людей твоїх.
22Ако се ко ухвати где лежи са женом удатом, нека се погубе обоје, човек који је лежао са женом и жена. Тако извади зло из Израиља.
22Коли спіймає хто чоловіка, що лежить із мужньою жоною, так обом смерть, чоловікові, що лежав із жінкою, й жіньцї. Сим робом виводити меш зло зміж людей твоїх.
23Кад девојка буде испрошена за кога, па је нађе когод у месту и облежи је,
23Коли дївуюча дївка буде засватаною, та стріне її чоловік в містї та й лежати ме з нею,
24изведите их обоје на врата оног места, и заспите их камењем да погину, девојку што није викала у месту, а човека што је осрамотио жену ближњег свог. Тако извади зло из себе.
24Так виведете обох до воріт міста сього, та й побєте їх каміннєм, так що помруть: дївку за те, що не кричала в містї, чоловіка за те, що він упокорив жінку свого ближнього. Сим робом виводити меш зло зміж людей твоїх.
25Ако ли у пољу нађе човек девојку испрошену, и силом је облежи, тада да се погуби само човек који је облежа;
25Коли ж у полї зустріне чоловік заручену дївку та вхопить її і ляже з нею, то такий чоловік, що лежав з нею, один умре.
26а девојци не чини ништа, није учинила грех који заслужује смрт, јер као кад ко скочи на ближњег свог и убије га таква је и та ствар;
26А з дївкою нїчого не чинити меш: нема на дївцї смертного гріха; се бо така сама справа, як коли чоловік стане проти свого ближнього та й вбє його.
27јер нађе је у пољу, и девојка испрошена вика, али не би никога да је одбрани.
27Бо стрів її в полї; заручена дївка кричала, та нїкому було рятувати її.
28Ако ко нађе девојку која није испрошена и ухвати је и легне с њом, и затеку се,
28Коли чоловік зустріне дївуючу дївку незаручену, та вхопить її і зляжеться з нею, і спіймають їх,
29тада човек онај који је легао с њом да да оцу девојчином педесет сикала сребра, и нека му она буде жена зато што је осрамоти; да је не може пустити док је жив.
29Тодї чоловік, що злігся з нею, оддасть батькові дївки пятьдесять секлїв срібла, і вона мусить бути йому жінкою, за те, що він упокорив її; не можна йому відослати її, поки він жити ме:
30Нико да се не жени женом оца свог, ни да открије скута оца свог.
30Нїкому не можна брати жінки батькової, і не можна відкривати краю одежі батькової.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.