Иозея 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1Скупив тодї Йозуа всї поколїння Ізрайлеві в Сихемі, і поскликав старшину Ізрайлеву, і князїв його, і суддїв його й начальників його, і станули вони перед Богом.
1Потом сабра Исус сва племена Израиљева у Сихем, и сазва старешине Израиљеве и поглаваре његове и судије његове и управитеље његове, и сташе пред Богом.
2Рече тодї Йозуа до всього народу: Тако глаголе Господь, Бог Ізрайлїв: У давні давна жили ваші предки по тім боцї Евфрату, Тара, батько Авраамів і Нахорів, і служили иншим богам.
2И рече Исус свом народу: Овако вели Господ Бог Израиљев: С оне стране реке живеше некада оци ваши, Тара отац Аврамов и отац Нахоров, и служише другим боговима.
3Але я вивів вашого предка Авраама із тогобочньої країни, та й проводив його по всїй Канаан землї і дав йому без лїку потомків, і дарував йому Ізаака.
3Али узех оца вашег Аврама испреко реке и проведох га кроз сву земљу хананску и умножих семе његово давши му Исака.
4Ізаакові ж дарував я Якова та Езава, і надїлив Езавові Сеїр-гори, щоб він узяв їх в державу, Яков же й сини його спустились у Египет.
4А Исаку дадох Јакова и Исава, и дадох Исаву гору Сир да је његова; а Јаков и синови његови сиђоше у Мисир.
5Тодї послав я Мойсея та Арона та й покарав Египет чудесами, що вдїяв у ньому. Потім вивів я вас,
5И послах Мојсија и Арона, и мучих Мисир, како учиних усред њега, потом вас изведох.
6Та й повів батьків ваших із Египту, та й дійшли ви до моря. Египтяне ж уганяли за вашими батьками до Червоного моря з боєвими колесницями й комонником.
6А кад изведох из Мисира оце ваше, дођоше на море, а Мисирци гонише оце ваше с колима и с коњицима до Црвеног мора.
7І покликнули вони до Господа про рятунок, і дав він так, що між вами і Египтянами постала густа темрява; тодї попустив він морю ринуту, так що вкрило їх. І вбачали ви своїми очима, що я допустив на Египтян; потім пробували ви немалий час у пустинї.
7Тада завапише ка Господу, и поставих таму између вас и Мисираца, и наведох на њих море које их затрпа, и очи ваше видеше шта учиних од Мисираца; потом остасте у пустињи дуго времена.
8А звідтіля двинув я вас у землю Аморіїв, що седїли осадами по тім боцї Йорданї, і воювали вони з вами, та я подав їх вам на поталу, і ви осягли землю їх у державу і я вигубив їх перед вами.
8Иза тога доведох вас у земљу Амореја који живљаху с оне стране Јордана; и они се побише с вама, али их дадох вама у руке, те наследисте земљу њихову, и истребих их испред вас.
9Потім устав Балак Зіпоренко, царь Моабійський, і бив на Ізраїля. І послав він кликати Білеама Беоренка, щоб вас прокляв.
9А Валак син Сефоров, цар моавски, подиже се да се бије с Израиљем, и посла те дозва Валама сина Веоровог да вас прокуне.
10Однакже я не схотїв слухати Білеама; він же ще й надто благословив вас, і сим робом визволив я вас з рук його.
10Али не хтех послушати Валама, те вас он још благослови, и избавих вас из руке његове.
11Потім перейшли ви за Йордань і дойшли до Ерихону, і били на вас осадники Ерихонські, Аморії, Ферезії, Канаанїї, Гетії, Гергазії, Гевії та Евузії, і подав я вам їх на поталу.
11Потом пређосте преко Јордана, и дођосте под Јерихон, и бише се с вама Јерихоњани, Амореји и Ферезеји и Хананеји и Хетеји и Гергесеји и Јевеји и Јевусеји; и дадох их вама у руке.
12І послав я шершнї поперед вас, і прогнали вони їх перед вами, двох царів Аморійських. Не мечем твоїм і не луком твоїм се сталось.
12И послах пред вама стршљенове, који их изагнаше испред вас, два цара аморејска; не мачем твојим ни луком твојим.
13І надїлив я землею вас, в якій ти не трудився, і городами, що їх ви не будували, а одначе ви осїлись у них; виноградниками й оливними садами, що не насаджували ви, а пожиткуєтесь ними.
13И дадох вам земљу, коју не радисте, и градове, које не градисте, и у њима живите; из винограда и из маслиника, којих нисте садили, једете.
14Оце ж бійтеся Господа і служіть йому щиро та вірно, та відпихайте геть боги, що їм ваші предки по тім боцї ріки й у Египтї служили, а служіте Господеві.
14Зато сада бојте се Господа и служите Му верно и истинито; и поврзите богове, којима су служили оци ваши с оне стране реке и у Мисиру, па служите Господу.
15Коли ж не любо вам служити Господеві, так вибирайте тепер, кому хочете служити: чи богам, що їм служили предки ваші, що жили по тім боцї ріки, чи богам Аморіїв, що в землї їх ви тепер живете; я ж і мій дом служити мем Господеві!
15Ако ли вам није драго служити Господу, изаберите себи данас коме ћете служити: или богове којима су служили оци ваши с оне стране реке, или богове Амореја у чијој земљи живите; а ја и дом мој служићемо Господу.
16Відказав тодї люд й казав: Нї! не буде того, щоб ми покинули Господа, щоб служити иншим богам!
16А народ одговори и рече: Не дај Боже да оставимо Господа да служимо другим боговима.
17Нї! Господь нашим Богом; се він був, що вивів нас і батьків наших із Египту, де ми були неволники, привів сюди і перед нашими очима чинив сї великі чудеса, і всюди нас оберегав у дорозї, що нею ми ходили, й між усїма народами, що через них ми проходили.
17Јер Господ Бог наш, Он је извео нас и оце наше из земље мисирске, из дома ропског, и Он је учинио пред нашим очима оне знаке велике, и чувао нас целим путем којим идосмо, и по свим народима кроз које прођосмо.
18І попроганяв Господь поперед нами всї народи, й Аморіїв, осадників бувших у сїй землї. Тож і ми служити мемо Господеві, бо він Бог наш!
18И Господ је истерао испред нас све народе и Амореје, који живљаху у овој земљи; и ми ћемо служити Господу, јер је Бог наш.
19І рече Йозуа до люду: Не зможете ви служити Господеві, бо він сьвятий Бог; ревнивий Бог він; не стерпить вам переступи ваші й гріхи ваші!
19А Исус рече народу: Не можете служити Господу, јер је свет Бог, Бог ревнитељ, неће подносити ваше невере и ваше грехе.
20Як покинете Господа і служити мете чужоземнїм богам, він одвернеться від вас і попустить допуст на вас і погибель, після того як перше посилав вам благодать.
20Кад оставите Господа и станете служити туђим боговима, окренуће се и зло ће вам учинити, и истребиће вас, пошто вам је добро чинио.
21І відказав люд Йозуйові: Нї, волимо служити Господеві!
21А народ рече Исусу: Не, него ћемо Господу служити.
22Рече тодї Йозуа до люду: Ви сьвідки за себе самих, що вибрали службу Господеві? І мовляли вони: Так, ми сьвідками!
22А Исус рече народу: Сами сте себи сведоци да сте изабрали себи Господа да Му служите. И они рекоше: Сведоци смо.
23Повідкидайте ж геть богів чужоземнїх, які є між вами, і прихилїте ваші серця до Господа, Бога Ізрайлевого!
23Поврзите дакле богове туђе што су међу вама, и привијте срце своје ка Господу Богу Израиљевом.
24І мовляли люде Йозуйові: Волимо Господеві, Богу нашому, служити і гласу його слухати!
24А народ рече Исусу: Господу Богу свом служићемо и глас Његов слушаћемо.
25І постановив Йозуа того дня завіт з народом, і дав їм там у Сихемі закон і право.
25Тако учини Исус завет с народом онај дан и постави им уредбе и законе у Сихему.
26І написав Йозуа сї слова в книзї закону Божого, і взяв камення великого та й поставив там під дубом, що був при храминї Господнїй.
26И записа Исус ове речи у књигу закона Божјег; и узевши камен велик подиже га онде под храстом који беше код светиње Господње.
27І промовив Йозуа до всього люду: Дивітесь, сей камінь сьвідкувати ме проти нас, бо він чув усї слова, що глаголав до нас Господь; тим і мусить бути сьвідком проти вас, щоб не зрадили ви Бога вашого.
27И рече Исус свом народу: Ево, камен овај нека вам буде сведочанство; јер је чуо све речи Господње, које нам је говорио; и нека вам буде сведочанство да не бисте слагали Богу свом.
28Після сього відпустив Йозуа нарід, кожного в його державу.
28Потом распусти Исус народ, сваког на његово наследство.
29По сих бувальщинах умер Йозуа, син Навина, Господень раб, ста і десяти год віку,
29А после ових ствари умре Исус син Навин слуга Господњи, кад му беше сто и десет година.
30І поховано його в займищі наслїдньої держави його в Тамнат-Сараа на Ефраїмовій горі, на північ від Гаас гори.
30И погребоше га у међама наследства његовог у Тамнат-Сараху, који је у гори Јефремовој, са севера гори Гасу.
31І служив Ізраїль Господеві докіль жив на сьвітї Йозуа та старшина, що попереживала Ісуса, і знала всї дїї, що вдїяв Господь про Ізраїля.
31И служи Израиљ Господу свега века Исусовог и свега века старешина, које дуго живеше иза Исуса и који су знали сва дела Господња, која учини Израиљу.
32Кости ж Йосифові, що Ізрайлитяне принесли з Египту, поховано в Сихемі на полі, що купив Яков у синів Геммора, батька Сихемового, за сто срібняків і надїлив синам Йосифовим в державу.
32И кости Јосифове, које донесоше синови Израиљеви из Мисира, погребоше у Сихему, у делу поља које је купио Јаков од синова Емора оца Сихемовог за сто новаца; и бише у синова Јосифових у наследству њиховом.
33Умер же й Елеазар Ароненко, і поховано його на горі Фінееса, сина його, що надїлено йому на Ефраїм горах.
33И Елеазар син Аронов умре, и погребоше га на брду Финеса сина његовог, које му беше дано у гори Јефремовој.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.