Иозея 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
1Скупив тодї Йозуа всї поколїння Ізрайлеві в Сихемі, і поскликав старшину Ізрайлеву, і князїв його, і суддїв його й начальників його, і станули вони перед Богом.
1Joshua mah Israel acaengnawk to Shekem vangpui ah amkhuengsak boih; kacoehtanawk, zaehoikungnawk, lokcaekkungnawk hoi ukkungnawk to a kawk moe, Angraeng hmaa ah amkhueng o.
2Рече тодї Йозуа до всього народу: Тако глаголе Господь, Бог Ізрайлїв: У давні давна жили ваші предки по тім боцї Евфрату, Тара, батько Авраамів і Нахорів, і служили иншим богам.
2Joshua mah kaminawk boih khaeah, Israel Angraeng Sithaw mah hae tiah thuih; Canghniah Abraham hoi Nahor ampa Terah hoi nangcae ih amsaenawk loe, vapui yaeh ah khosak o moe, kalah prae kaminawk ih sithawnawk to a bok o.
3Але я вивів вашого предка Авраама із тогобочньої країни, та й проводив його по всїй Канаан землї і дав йому без лїку потомків, і дарував йому Ізаака.
3Toe nam pa Abraham to vapui yaeh hoiah ka lak moe, Kanaan prae thung boih ah ka zaeh; anih ih atii to ka pungsak moe, anih hanah Issak to ka paek.
4Ізаакові ж дарував я Якова та Езава, і надїлив Езавові Сеїр-гори, щоб він узяв їх в державу, Яков же й сини його спустились у Египет.
4Issak hanah Jakob hoi Esau to ka paek; Esau mah qawk ah toep hanah Seir maeto ka paek, toe Jakob hoi a caanawk loe Izip prae ah caeh o tathuk.
5Тодї послав я Мойсея та Арона та й покарав Египет чудесами, що вдїяв у ньому. Потім вивів я вас,
5To pacoengah Mosi hoi Aaron to ka patoeh; Izip kaminawk mah sak o ih hmuen baktih toengah, Izip prae to raihaih ka paek; to pacoengah nangcae to kang hoih o.
6Та й повів батьків ваших із Египту, та й дійшли ви до моря. Египтяне ж уганяли за вашими батьками до Червоного моря з боєвими колесницями й комонником.
6Nam panawk to Izip prae thung hoi ka zaeh naah, tuipui to a phak o; to naah Izip kaminawk mah nam panawk to hrang lakok hoiah hrang angthueng kaminawk mah tuipui kathim khoek to patom o.
7І покликнули вони до Господа про рятунок, і дав він так, що між вами і Египтянами постала густа темрява; тодї попустив він морю ринуту, так що вкрило їх. І вбачали ви своїми очима, що я допустив на Египтян; потім пробували ви немалий час у пустинї.
7Toe nihcae mah Angraeng khaeah hangh o naah, anih mah nangcae hoi Izip kaminawk salakah vinghaih to phaksak moe, nihcae to tui uemsak boih; Izip prae ah ka sak ih hmuen to na hnuk o boeh; to pacoengah nangcae loe praezaek ah saning kasawkah na oh o.
8А звідтіля двинув я вас у землю Аморіїв, що седїли осадами по тім боцї Йорданї, і воювали вони з вами, та я подав їх вам на поталу, і ви осягли землю їх у державу і я вигубив їх перед вами.
8Jordan vapui yaeh ah kaom, Amor kaminawk ih prae ah kang caeh o haih; nihcae mah ang tuk o naah, nihcae to nangcae ban ah kang paek moe, nihcae ih prae to na lak o; nihcae to nangcae hmaa roe ah kam rosak.
9Потім устав Балак Зіпоренко, царь Моабійський, і бив на Ізраїля. І послав він кликати Білеама Беоренка, щоб вас прокляв.
9Moab siangpahrang, Zippor capa Balak mah angthawk moe, Israel kaminawk tuk naah, nangcae tangoengsak hanah Beor capa Balaam to a kawksak;
10Однакже я не схотїв слухати Білеама; він же ще й надто благословив вас, і сим робом визволив я вас з рук його.
10toe Baalam ih lok to ka tahngai pae ai; anih mah tahamhoihaih ang paek o; to pongah anih ban thung hoiah nangcae to kang pahlong o.
11Потім перейшли ви за Йордань і дойшли до Ерихону, і били на вас осадники Ерихонські, Аморії, Ферезії, Канаанїї, Гетії, Гергазії, Гевії та Евузії, і подав я вам їх на поталу.
11To pacoengah Jordan vapui to nang kaat o moe, Jeriko na phak o naah, Jeriko kaminawk, Amor kaminawk, Periz kaminawk, Kanaan kaminawk, Hit kaminawk, Girgash kaminawk, Hiv kaminawk hoi Jebus kaminawk mah ang tuk o; toe nihcae to nangcae ban ah kang paek.
12І послав я шершнї поперед вас, і прогнали вони їх перед вами, двох царів Аморійських. Не мечем твоїм і не луком твоїм се сталось.
12Nangcae loe sumsen hoi kalii to na sin o ai, nangcae hmaa ah khoi to ka patoeh moe, Amor siangpahrang hnetto nangcae hmaa ah kang haek pae.
13І надїлив я землею вас, в якій ти не трудився, і городами, що їх ви не будували, а одначе ви осїлись у них; виноградниками й оливними садами, що не насаджували ви, а пожиткуєтесь ними.
13To pongah na sak o ai ih lawk hoi na sak o ai ih vangpuinawk to kang paek o moe, athung ah na oh o; nangcae mah na tling o ai ih, misur thaih hoi olive thaih to na caak o, tiah a thuih.
14Оце ж бійтеся Господа і служіть йому щиро та вірно, та відпихайте геть боги, що їм ваші предки по тім боцї ріки й у Египтї служили, а служіте Господеві.
14To pongah Angraeng to zii oh loe, loktang hoi oepthohhaih hoiah a tok to sah oh; nam saenawk mah Izip prae hoi vapui yaeh ah bok o ih sithawnawk to pahnawt oh loe, Angraeng ih tok to sah oh.
15Коли ж не любо вам служити Господеві, так вибирайте тепер, кому хочете служити: чи богам, що їм служили предки ваші, що жили по тім боцї ріки, чи богам Аморіїв, що в землї їх ви тепер живете; я ж і мій дом служити мем Господеві!
15Toe Angraeng ih toksak loe hoih ai, tiah na poek o moe, vapui yaeh ah nam panawk mah bok o ih sithawnawk ih tok, to tih ai boeh loe vaihi na oh o haih Amor prae kaminawk mah bok o ih sithawnawk ih tok to na sak o han maw? Vaihniah qoi oh! Toe kai hoi ka imthung takoh loe, Sithaw tok ni ka sak o han, tiah a naa.
16Відказав тодї люд й казав: Нї! не буде того, щоб ми покинули Господа, щоб служити иншим богам!
16To naah kaminawk mah, Kalah sithawnawk ih toksak hanah, Angraeng to ka pahnawt o mak ai;
17Нї! Господь нашим Богом; се він був, що вивів нас і батьків наших із Египту, де ми були неволники, привів сюди і перед нашими очима чинив сї великі чудеса, і всюди нас оберегав у дорозї, що нею ми ходили, й між усїма народами, що через них ми проходили.
17aicae Angraeng Sithaw, Anih mah ni aicae hoi aicae ampanawk to misong ah ohhaih, Izip prae thung hoiah zaeh moe, aicae mikhnuk ah kalen parai angmathaihnawk to sak; a caeh o haih ahmuen kruek, prae kaminawk salakah a caeh o naah doeh, anih mah ni ang pakaa.
18І попроганяв Господь поперед нами всї народи, й Аморіїв, осадників бувших у сїй землї. Тож і ми служити мемо Господеві, бо він Бог наш!
18Angraeng mah prae kaminawk to aicae hmaa hoiah haek; hae prae thungah kaom Amor kaminawk doeh a haek; anih loe kaicae ih Sithaw ah oh pongah, Angraeng ih tok ni ka sak o han, tiah a naa o.
19І рече Йозуа до люду: Не зможете ви служити Господеві, бо він сьвятий Бог; ревнивий Бог він; не стерпить вам переступи ваші й гріхи ваші!
19Joshua mah kaminawk khaeah, Angraeng ih tok na sah o thai mak ai; anih loe ciimcai Sithaw ah oh moe, ut panoek Sithaw ah oh; anih mah na sak o pazae ih zaehaihnawk to tahmen mak ai.
20Як покинете Господа і служити мете чужоземнїм богам, він одвернеться від вас і попустить допуст на вас і погибель, після того як перше посилав вам благодать.
20Anih loe nangcae nuiah kahoih hmuen to sak, toe Angraeng to na pahnawt o moe, prae kalah sithawnawk ih tok to na sak o taak ving nahaeloe, nangcae to angqoi taak ueloe, nangcae nuiah amrohaih phaksak pacoengah, nangcae to tamit boih tih, tiah a naa.
21І відказав люд Йозуйові: Нї, волимо служити Господеві!
21Toe kaminawk mah Joshua khaeah, To tih na ai ni! Angraeng ih tok ni ka sak o han, tiah a naa o.
22Рече тодї Йозуа до люду: Ви сьвідки за себе самих, що вибрали службу Господеві? І мовляли вони: Так, ми сьвідками!
22To naah Joshua mah kaminawk khaeah, Angraeng toksak han na qoih o boeh pongah, nangmacae roe to hnukung ah na oh o boeh, tiah a naa. Nihcae mah, Kaimacae hae hnukung ah ka oh o boeh, tiah a naa o.
23Повідкидайте ж геть богів чужоземнїх, які є між вами, і прихилїте ваші серця до Господа, Бога Ізрайлевого!
23To naah Joshua mah, To tih nahaeloe nangcae salakah kaom prae kalah kaminawk ih sithawnawk to vaihi va o boih loe, Israel Angraeng Sithaw bangah na poekhaih palungthin to suem oh, tiah a naa.
24І мовляли люде Йозуйові: Волимо Господеві, Богу нашому, служити і гласу його слухати!
24Kaminawk mah Joshua khaeah, Ka Angraeng Sithaw ih tok to ka sak o moe, a lok ka tahngaih pae o han, tiah a naa o.
25І постановив Йозуа того дня завіт з народом, і дав їм там у Сихемі закон і право.
25To pongah to na niah, Joshua mah kaminawk hoi lokmaihaih to sak moe, Shekem vangpui ah nihcae han lokmaihhaih daan hoi toksakhaih atawk to a sak pae.
26І написав Йозуа сї слова в книзї закону Божого, і взяв камення великого та й поставив там під дубом, що був при храминї Господнїй.
26Joshua mah hae ih loknawk hae Angraeng ih kaalok cabu thungah tarik pae; to pacoengah kalen parai thlung to lak moe, Angraeng ih hmuenciim taengah kaom, thing kamtak thing tlim ah a suek.
27І промовив Йозуа до всього люду: Дивітесь, сей камінь сьвідкувати ме проти нас, бо він чув усї слова, що глаголав до нас Господь; тим і мусить бути сьвідком проти вас, щоб не зрадили ви Бога вашого.
27Kaminawk boih khaeah, Khen oh, hae thlung loe aicae hnukung ah om tih; Angraeng mah aicae khaeah thuih ih loknawk boih hae thlung mah thaih boeh; na Angraeng Sithaw na pahnawt o moeng han ai ah, hae thlung hae nangcae hnukung ah om tih, tiah a naa.
28Після сього відпустив Йозуа нарід, кожного в його державу.
28To pacoengah Joshua mah kaminawk boih angmacae qawktoep ih ahmuen ah amlaemsak let.
29По сих бувальщинах умер Йозуа, син Навина, Господень раб, ста і десяти год віку,
29Hae hmuennawk boih oh pacoengah, Angraeng ih tamna, Nun capa Joshua loe saning cumvai, hato phak naah duek.
30І поховано його в займищі наслїдньої держави його в Тамнат-Сараа на Ефраїмовій горі, на північ від Гаас гори.
30Anih loe angmah toep ih prae, Gaash mae aluek bangah kaom, Ephraim mae nui ih, Timnath-Serah ahmuen ah aphum o.
31І служив Ізраїль Господеві докіль жив на сьвітї Йозуа та старшина, що попереживала Ісуса, і знала всї дїї, що вдїяв Господь про Ізраїля.
31Israel kaminawk loe Joshua hing thung, Joshua pong saning kasawk kue ah kahing kacoehtanawk hing o nathung, Angraeng mah Israel kaminawk hanah sak pae ih hmuennawk boih panoek kaminawk hing o nathung, Angraeng ih tok to sak o.
32Кости ж Йосифові, що Ізрайлитяне принесли з Египту, поховано в Сихемі на полі, що купив Яков у синів Геммора, батька Сихемового, за сто срібняків і надїлив синам Йосифовим в державу.
32Israel kaminawk mah Izip prae thung hoi sinh o ih Joseph ih ahuhnawk to, Jakob mah Shekem ampa Hamor ih caanawk khaeah, phoisa cumvaito hoiah qan ih Shekem vangpui taeng ih ahmuen ah aphum o; toe to long ahmuen loe Joseph ih caanawk mah qawk ah toep o ih ahmuen ah oh.
33Умер же й Елеазар Ароненко, і поховано його на горі Фінееса, сина його, що надїлено йому на Ефраїм горах.
33Aaron capa Eleazar doeh duek; anih loe a capa Phinehas khaeah paek ih, Ephraim mae nuiah aphum o.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.