Иозея 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
1Йозуа же Нуненко послав із Ситтима два чоловіки на розглядини потай миру та й наказав: Ідїть огледїте країну до Ерихона. І пійшли вони тай зайшли в хату до блудницї, на имя Рагаба, та й полягали там спати.
1To naah Nun capa Joshua mah Shittim vangpui hoiah misa khen kami hnetto tamquta hoiah patoeh, nihnik khaeah prae khet han caeh hoih, Jeriko vangpui to kahoih ah khen hoih, tiah a naa. To pacoengah nihnik loe caeh hoi moe, tangyat zaw, Rahab im ah toem hoi.
2І донесено цареві Ерихонському: Прийшли сьогодьнї в ночі якісь люде з Ізрайлитян на розглядини в землю.
2Jeriko siangpahrang khaeah, Khenah, Israel kami hnik loe tamquta hoi prae khet hanah vai qum ah vangpui thungah angzoh hoi, tiah thuih pae o.
3І послав цар Ерихонський до Рагаби з наказом: Видай людей, що прийшли до тебе тай увійшли до тебе в хату, бо вони прийшли розгледїти всю країну.
3To pongah Jeriko siangpahrang mah Rahab khaeah, Nang khaeah angzo, na imthung ah angzo kami hnik loe, tamquta hoi prae khet han angzoh hoi pongah, haeah angzo haih ah, tiah naa.
4Молодиця ж узяла обох чоловіків і сховала їх, та й каже тодї: Се так, приходило до мене двох, та я не знала, звідкі вони;
4Toe nongpata mah to kami hnik to hawk ving moe, anih khaeah, Kami hnik loe angzoh hoi tangak; toe naa hoiah maw angzoh hoi, tito ka panoek ai.
5А як засовувано ввечорі потемки двері, так вони й пійшли собі. Куди сї люде пійшли, не знаю; однакже наздоганяйте їх швидко, так певно наздоженете!
5Nihnik loe khoving moe, vangpui sipae khongkha khah tom naah, tacawt hoi ving boeh; naa bangmaw a caeh hoi tito ka panoek ai; nihnik to karangah patom oh, na kae o vop tih, tiah a naa.
6Вона ж одвела їх на крівлю хати, та й сховала в снопах льону, що складено було в неї на горищі.
6Toe nongpata mah nihnik to imphu ah dawhsak moe, imphu ah suek ih pathlah thungah anghawksak.
7Люде ж ті вганяли за ними по дорозї до Йорданї, до броду, а міські ворота замкнено, скоро повиходили люде, що за ними гнались.
7To pongah kaminawk mah misa khen kami hnik to Jordan vapui caehhaih loklam bangah patom o; nihnik patom kaminawk vangpui khongkha laemh o pacoengah, khongkha thok to a khah o.
8Перше ж нїж повкладались ті спати, прийшла вона до них на горище,
8Nongpata loe tamquta hoi misa khen hnik iip hoi ai nathuem ah, imphu ah dawh tahang moe,
9Та й каже їм: Я добре знаю, що Господь надїлив сю землю вам, бо на нас напав страх перед вами і всї осадники сієї землї помлїли перед вами;
9nihnik khaeah, Angraeng mah hae prae hae nangcae ban ah paek boeh, nangcae to paroeai kang zit o; hae prae thung kaom kaminawk loe nangcae zit loiah thazok o sut boeh.
10Бо ми чували про те, як Господь висушив воду в Червоному морі перед вами, як ійшли ви з Египту, і що ви вчинили обом царям Аморійським, що були по тім боцї Йорданї, Сигонові та Огові, що ви їх вигубили;
10Izip prae thung hoi nang zoh o naah, nangcae hanah Angraeng mah kawbangmaw tuipui kathim to kaangsak moe, Jordan vapui yaeh ah kaom Amor siangpahrang, Sihon siangpahrang hoi Og siangpahrang na hum o, tito ka thaih o boeh.
11Як же ми про те перечули, так серця повдавались у тугу і в кожнього зомлїло серце перед вами; бо Господь, Бог ваш, се Бог на небі вгорі і на землї внизу.
11To tamthang ka thaih o naah, kaicae ih palungthin loe tui baktiah amzawt moe, nangcae zit loiah misahoihaih palungthin ka tawn o ai boeh; nangcae ih Angraeng Sithaw loe, ranui ih van hoi long thung ih ahmuennawk ukkung Sithaw ah oh.
12Тим же то забожітесь менї Господом, що за мою добрість до вас і ви покажете добрість домові отця мого тай дайте менї вірний знак,
12To pongah nanghnik nuiah tahmenhaih kam tuengsak baktih toengah, nanghnik mah doeh kam pa imthung takoh boih nuiah tahmenhaih nam tueng hoi sak hanah, Angraeng ih ahmin hoiah vaihi lokkam hoih loe, tangtang angmathaih to na paek hoih;
13Що ви батька мого й матїр мою, братів моїх і сестер моїх, тай усе домовництво їх зоставите живими, і нас обороните від смертї.
13kam pa, kam no, kam nawkamyanawk, kam nawk nongpatanawk, nihcae hoi kasaeng canawknawk hinghaih to pathlung paeh; to tiah ni duekhaih thung hoiah kaicae hinghaih hae nang pahlong o thai tih, tiah a naa.
14І відказали їй чоловіки: Наші душі позакладуємо за ваші душі, коли не зрадите нас у нашій справі; і як оддасть нам Господь сю землю, ми до тебе обернемось із добрістю й щиростю
14To kami hnik mah nongpata khaeah, Ka sak o han ih hmuen na taphong ai nahaeloe, ka hing o baktiah na hing toeng hanah kang pakaa hoi han; Angraeng mah kaicae ban ah prae paek naah, nangcae nuiah tahmenhaih hoi oepthok ah tok ka sak o han hmang, tiah a naa hoi.
15Тодї вона поспускала їх вікном по мотузові додолу: бо хата її була при міському мурі, і жила вона коло муру.
15To nongpata ih im loe vangpui sipae taengah oh pongah, nihnik to qui hoiah thokbuem ah pakhrak tathuk.
16І мовляла вона їм: Берітесь у гори, ато погоня наткнеться на вас; загайтесь там ховаючись три днї, покіль погоня вернеться, а там уже пійдете своєю дорогою.
16Nongpata mah nihnik khaeah, Nanghnik patom kaminawk mah hnuk han ai ah, mae ah cawn hoih; nanghnik patom kaminawk amlaem o ai karoek to, mae ah ni thumto thung nang hawk hoi pacoengah, caeh hoih, tiah a naa.
17І відказали їй чоловіки: Ми ж додержимо божби, що примусила нас побожитись.
17Misa khen kami hnik mah nongpata khaeah, Lokkam ih baktih toengah tok na sah ai nahaeloe, kaihnik kasae na net hmah.
18Як же увійдемо вʼцю землю, мусиш тодї привязати червону мотузку тут до вікна, що спустила нас додолу, та поприводь у хату до себе твого батька, і твою матїр і твої брати і всю родину вашу.
18Khenah, prae thungah ka kun o naah, kaihnik nang pakhrakhaih thokbuem ah hae tlangqui kathim hae zaeng ah; nam no hoi nam pa, nam nawkamyanawk, nam pa ih imthung takohnawk to, na imthung ah omsak boih ah.
19Хто тодї вийде за твої ворота на улицю, кров його буде на його голові, а ми будемо безвінні. Усї ж ті, що будуть із тобою тут, за них ми одвічати мем, коли б хто приторкнувсь до них.
19Mi kawbaktih doeh na imthung takoh hoi tacawt moe, loklam ah caeh kami loe, kaihnik nuiah zae nethaih om hmah nasoe; angmah ih athii to angmah lu nuiah krah nasoe; nangmah hoi na imthung ah kaom kaminawk nuiah, ban ka phok o nahaeloe, anih ih athii to kaihnik nuiah krah nasoe.
20Коли ж ти зрадиш нас у ʼцїй нашій справі, ми будемо свобідні від сієї нашої божби, що мусїли побожитись тобі.
20Toe ka sak o han ih hmuen to na taphong nahaeloe, vaihi lok nang kamsak ih lok thung hoiah kaihnik hae loih nasoe, tiah a naa hoi.
21Вона ж їм каже: Нехай станеться по вашому слову. Тут відпустила їх, і пійшли вони своєю дорогою, а вона привязала до вікна червону мотузку.
21Nongpata mah, Na thuih hoi ih lok baktiah om nasoe, tiah a naa. To pacoengah nongpata mah nihnik to patoeh pongah, nihnik loe a caeh hoi; to pacoengah anih mah tlangqui kathim to thokbuem ah a bangh.
22І побрались вони в гори та й гаялись там три днї, покіль погоня вернулась. Погоня ж шукала їх скрізь по дорозї, та не знайшла.
22Nihnik loe caeh hoi moe, nihnik patom kaminawk amlaem ai karoek to, mae nuiah ni thumto thung oh hoi; nihnik patom kaminawk mah nihnik to loklam boih ah pakrong o, toe hnu o ai.
23Вернулись потім два чоловіки і спустились із гір, а перейшовши Йордань, прийшли до Йозея Нуненка, і оповіли йому про все, що спіткало їх.
23To pacoengah nihnik loe mae nui hoiah anghum hoi tathuk moe, amlaem hoi; vapui angkat hoi pacoengah, Nun capa Joshua khaeah a caeh hoi; a hnuk hoi ih hmuennawk boih to anih khaeah thuih pae hoi;
24І промовив Йозей: Подав нам Господь в руки всю землю: бо й усї осадники тієї краіни помлїли перед нами.
24nihnik mah Joshua khaeah, Angraeng mah prae boih aicae ban ah paek boeh; prae thung kaom kaminawk boih aicae zit o loiah thazok o boih boeh, tiah a thuih pae hoi.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.