Ісаїї 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І рече до мене Господь: Возьми великий звиток та й напиши на йому розборчиво письмом людським: „Квапся луп здирати, бери хутко користь.‟
1Домнул мь-а зис: „Я о таблэ маре ши скрие пе еа аша, ка сэ се ынцелягэ: ‘Грэбеште-те де прэдязэ, арункэ-те асупра прэзий!’”
2І взяв я надїйних сьвідків: сьвященника Урію та Захарію, сина Барахіїного, —
2Ам луат ку мине ниште марторь вредничь де крединцэ: пе преотул Урие ши пе Захария, фиул луй Берекия.
3І приступив я до пророкинї, й завагонїла вона й вродила сина. І сказав менї Господь: Дай йому імя: „квапся луп здирати, бери хутко користь‟;
3М-ам апропият де пророчицэ. Еа а зэмислит ши а нэскут ун фиу. Апой, Домнул мь-а зис: „Пуне-й нумеле Махер-Шалал-Хаш-Баз,
4Перше бо, нїж хлопя зʼуміє вимовити „тату й мамо‟, заберуть скарби Дамаску й луп із Самариї перед царем Ассирийським.
4кэч, ынаинте ка сэ штие копилул сэ спунэ: ‘татэ’ ши ‘мамэ’, се вор луа динаинтя ымпэратулуй Асирией богэцииле Дамаскулуй ши прада Самарией.”
5І говорив дальше до мене Господь;
5Домнул мь-а ворбит ярэшь ши мь-а зис:
6За те, що сей люд нїзащо собі має тихі води Силоамські та вподобав собі Резина й Ремалїєнка,
6„Пентру кэ попорул ачеста а диспрецуит апеле дин Силое, каре кург лин, ши с-а букурат де Рецин ши де фиул луй Ремалия,
7Нашле на його Господь води ріки великої й бурливої, нашле царя Ассирийського й всю його силу, й прибуде вона в усїх руслах своїх і виступить із усїх берегів своїх;
7ятэ, Домнул ва тримите ымпотрива лор апеле путерниче ши марь але рыулуй (Еуфрат), адикэ пе ымпэратул Асирией ку тоатэ путеря луй; претутиндень ел ва еши дин албия луй ши се ва вэрса песте малуриле луй;
8І розпливесь по Юдеї, підіймаючись що-раз висше, й сягати ме аж по шию; й розпростерті крила його сягати муть через усю ширину землї твоєї, Еммануїле.
8ва пэтрунде ын Иуда, ва да песте малурь, ва нэвэли ши ва ажунӂе пынэ ла гыт. Яр арипиле ынтинсе але оастей луй вор умпле ынтиндеря цэрий тале, Емануеле!”
9Ворогуйте собі, народи, та тремтїть; вважайте, всї далекі землї! Вʼоружуйтесь, та тремтїть; заперізуйтесь до бою, але дрожіть!
9„Скоатець стригэте де рэзбой кыт воиць, попоаре, кэч тот вець фи здробите; луаць аминте, тоць чей че локуиць департе! Прегэтици-вэ орькыт де луптэ, кэч тот вець фи здробиць. Прегэтици-вэ орькыт де луптэ, кэч тот вець фи здробиць.
10Складайте задуми, та вони в нїщо обернуться; виповідайте їх словом, та воно не збудесь, бо се — з нами Бог!
10Фачець ла планурь кыт воиць, кэч ну се ва алеӂе нимик де еле! Луаць хотэрырь кыт воиць, кэч вор фи фэрэ урмэрь! Кэч Думнезеу есте ку ной (Емануел).”
11Бо ось що говорив менї Господь, поклавши на мене руку, й вкладаючи менї на серце, не ходити дорогою сього народу, — і промовив:
11Аша мь-а ворбит Домнул кынд м-а апукат мына Луй ши м-а ынштиинцат сэ ну умблу пе каля попорулуй ачестуя:
12Не говоріть: „Змова‟! бо народ сей все змовою вважає; не бійтесь того, чого він боїться, й не лякайтесь.
12„Ну нумиць унелтире тот че нумеште попорул ачеста унелтире ши ну вэ темець де че се теме ел, нич ну вэ сперияць!
13Бога сил небесних — його, як сьвятого, шануйте; його одного вам боятись, перед ним вам дрожати!
13Сфинциць ынсэ пе Домнул оштирилор. Де Ел сэ вэ темець ши сэ вэ ынфрикошаць.
14Він один ваше осьвященнє, та він камінь спотикнення та скеля згіршення обом домам Ізраїля; він сїть і западня осадникам Ерусалиму.
14Ши атунч Ел ва фи ун локаш сфынт, дар ши о пятрэ де потикнире, о стынкэ де пэкэтуире пентру челе доуэ касе але луй Исраел, ун лац ши о курсэ пентру локуиторий Иерусалимулуй!
15І багацько таких буде, що спіткнуться, впадуть — розібються, і запутаються в сїтї й будуть зловлені.
15Мулць се вор потикни, вор кэдя ши се вор сфэрыма, вор да ын лац ши вор фи приншь.” –
16Завяжи ж се сьвідченнє, й запечатай обяв при учениках моїх.
16„Ынвелеште ачастэ мэртурие, печетлуеште ачастэ дескоперире ынтре ученичий Мей!”
17От і надїюсь я на Господа, хоч він і закрив лице своє від дому Яковового, і я вповаю на його.
17Еу нэдэждуеск ын Домнул, каре Ышь аскунде Фаца де каса луй Иаков. Ын Ел ымь пун ынкредеря.
18Ось я й дїти, що дав менї Господь як дороговкази та прообрази в Ізраїлї від Господа сил, пробуваючого на Сион-горі!
18Ятэ, еу ши копиий пе каре ми й-а дат Домнул сунтем ниште семне ши ниште минунь ын Исраел, дин партя Домнулуй оштирилор, каре локуеште пе мунтеле Сионулуй.
19Коли радять вам: Питайте тих, що померших викликають, чарівників, шептухів та тих, що з черева говорять, — то ви одкажіть: Хиба ж народові не до свого обертатись Бога? хиба ж мерцїв про живих питати?
19Дакэ ви се зиче ынсэ: „Ынтребаць пе чей че кямэ морций ши пе чей че спун вииторул, каре шоптеск ши болборосеск!”, рэспундець: „Ну ва ынтреба оаре ун попор пе Думнезеул сэу? Ва ынтреба ел пе чей морць пентру чей вий?
20Звертайтесь до закону та до обяву. А вони, — як не так говорять, як там сказано, то нема в них сьвітла.
20Ла леӂе ши ла мэртурие!” Кэч, дакэ ну вор ворби аша, ну вор май рэсэри зориле пентру попорул ачеста.
21І будуть блукатись по землї, гноблені й голодні; а в голодї будуть лютувати та царя свого й Бога свого дармо проклинати.
21Ел ва прибеӂи прин царэ апэсат ши флэмынд ши, кынд ый ва фи фоаме, се ва мыния ши ва хули пе Ымпэратул ши Думнезеул луй, апой, фие кэ ва ридика окий ын сус,
22Поглянуть вгору, й позирнуть на землю, — а всюди горе, морок і густа темрява, й в темряву попадуть. Та не на все буде там темрява, де вона тепер така густа.
22фие кэ се ва уйта спре пэмынт, ятэ, ну ва фи декыт неказ, негурэ, невое нягрэ ши се ва ведя изгонит ын ынтунерик безнэ.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.