Ісаїї 62
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Не вмовкну я ради Сиона, не втихну задля Ерусалиму, аж докіль, як сьвітло, заблисне справедливість його, а спасеннє його — як горючий сьвітильник.
1Де драгостя Сионулуй ну вой тэчя, де драгостя Иерусалимулуй ну вой ынчета, пынэ ну се ва арэта мынтуиря луй, лумина соарелуй ши избэвиря луй, ка о фэклие каре с-апринде.
2І побачять народи справедливість твою й усї царі — славу твою, і дадуть тобі нове імя, яке уста Господнї наречуть.
2Атунч нямуриле вор ведя мынтуиря та ши тоць ымпэраций, слава та ши-ць вор пуне ун нуме ноу, пе каре-л ва хотэры гура Домнулуй.
3І будеш, наче корона в руцї в Господа, наче царський вінець — в долонї Бога твого.
3Вей фи о кунунэ стрэлучитоаре ын мына Домнулуй, о легэтурэ ымпэрэтяскэ ын мына Думнезеулуй тэу.
4Не будуть уже тебе звати покидкою, не будуть звати край твій пустинею, а звати муть тебе: Ласкавість моя на нїй, а країну твою — замужня; Господь бо вподобав тебе, й земля твоя знов подружиться.
4Ну те вор май нуми ‘Пэрэситэ’, ши ну-ць вор май нуми пэмынтул ун пустиу, чи те вор нуми ‘Плэчеря Мя есте ын еа’ ши цара та о вор нуми Беула, кэч Домнул Ышь пуне плэчеря ын тине ши цара та се ва мэрита ярэшь.
5Як той молодик дружиться з дївчиною, так сини твої одружаться з тобою; і, як той жених радїє своєю княгинею, так буде Бог твій утїшатись тобою.
5Кум се унеште ун тынэр ку о фечоарэ, аша се вор уни фиий тэй ку тине ши, кум се букурэ миреле де миряса луй, аша се ва букура Думнезеул тэу де тине.”
6На мурах твоїх, Ерусалиме, я сторожу поставив, і не вмовкати ме вона нї в день, нї серед ночі. О ви, що пригадуєте Господа, — не вмовкайте! —
6Пе зидуриле тале, Иерусалиме, ам пус ниште стрэжерь, каре ну вор тэчя ничодатэ, нич зи, нич ноапте! Вой, каре адучець аминте Домнулуй де ел, ну вэ одихниць делок!
7Не вмовкайте перед ним, аж покіль не відновить він Ерусалима та поки не зробить його славним на землї.
7Ши ну-Й даць рэгаз пынэ ну ва ашеза дин ноу Иерусалимул ши-л ва фаче о лаудэ пе пэмынт.
8Поклявсь Господь правицею своєю і кріпкою рукою своєю: Не дам уже більше зерна твого супостатам твоїм у їжу, не буде вже більш чужениця вина твого пити, що ти його порав; а той,
8Домнул а журат пе дряпта Луй ши пе брацул Луй чел путерник, зикынд: „Ну вой май да грыул тэу хранэ врэжмашилор тэй ши фиий стрэинулуй ну вор май бя винул тэу, пентру каре ту те-ай остенит.
9Хто жне його, їсти ме його, вихваляючи Бога, й хто виноград порав, той і вино буде пити в сьвятому дворі його.
9Чи чей че вор стрынӂе грыул, ачея ыл вор мынка ши вор лэуда пе Домнул ши чей че вор фаче винул, ачея ыл вор бя ын курциле Локашулуй Меу челуй Сфынт.”
10Ійдїте ж, ходїте в ворота й дорогу народові рівняйте! Рівняйте, рівняйте дорогу, геть усе каміннє з дороги счисчайте, виставте знамено народам!
10Тречець, тречець пе порць! Прегэтиць о кале попорулуй! Кроиць, кроиць друм, даць петреле ла о парте! Ридикаць ун стяг песте попоаре!
11Се, обявляє Господь з краю до краю землї: Скажіте дочцї Сионовій: ось ійде твій спаситель; із ним його заплата й нагорода його перед ним.
11Ятэ че вестеште Домнул пынэ ла марӂиниле пэмынтулуй: „Спунець фийчей Сионулуй: ‘Ятэ, Мынтуиторул тэу вине; ятэ, плата есте ку Ел ши рэсплэтириле мерг ынаинтя Луй.’”
12І назвуть їх народом сьвятим, одкупленим від Господа, а тебе називати муть містом пошукованим, а не опущеним.
12Ей вор фи нумиць „Попор сфынт, Рэскумпэраць ай Домнулуй”. Яр пе тине те вор нуми „Четате кэутатэ ши непэрэситэ”.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.