Ісаїї 56
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Так говорить Господь: Допильновуйте суду й чинїть справедливість; спасеннє бо моє недалеко, й незабаром одкрита буде справедливість.
1Аша ворбеште Домнул: „Пэзиць че есте дрепт ши фачець че есте бине, кэч мынтуиря Мя есте апроапе сэ винэ ши неприхэниря Мя есте апроапе сэ се арате.
2Щастен чоловік, що се чинить обачно, й син чоловічий, що твердо в законї держиться, той, що береже суботу від опоганення, а руку свою від усякого зла впиняє.
2Фериче де омул каре фаче лукрул ачеста ши де фиул омулуй каре рэмыне статорник ын ел, пэзинд Сабатул, ка сэ ну-л пынгэряскэ, ши стэпынинду-шь мына, ка сэ ну факэ ничун рэу!”
3Нехай не говорить чужениця, що пристав до Господа: Господь зовсїм вилучив мене зміж свого люду, та й скопець нехай не каже: Дерево сухе я.
3Стрэинул каре се алипеште де Домнул сэ ну зикэ: „Домнул мэ ва деспэрци де попорул Сэу!” ши фаменул сэ ну зикэ: „Ятэ, еу сунт ун копак ускат!”
4Бо так Господь говорить про скопцїв: хто шанує мої суботи, й вибирає те, що менї до вподоби, та вірно держиться завіту мого, —
4Кэч аша ворбеште Домнул: „Фаменилор каре вор пэзи Сабателе Меле, каре вор алеӂе че-Мь есте плэкут ши вор стэруи ын легэмынтул Меу,
5Такому дам я в дому мойму й між мурами моїми ще красше місце й лучше імя, нїж самим синам і дочкам; дам імя їм вічне, що не загине.
5ле вой да ын Каса Мя ши ынэунтрул зидурилор Меле ун лок ши ун нуме май бун декыт фий ши фийче; ле вой да ун нуме вешник, каре ну се ва стинӂе.
6Та й синів ізміж чужоплемінників, що пристануть до Господа, щоб йому служити й імя Господнє любити, та бути рабами його, — всїх, що стережуть мою суботу від опоганення, і твердо стоять у мойму завітї,
6Ши пе стрэиний каре се вор липи де Домнул ка сэ-Й служяскэ ши сэ юбяскэ Нумеле Домнулуй, пентру ка сэ фие служиторий Луй, ши пе тоць чей че вор пэзи Сабатул, ка сэ ну-л пынгэряскэ, ши вор стэруи ын легэмынтул Меу
7Тих приведу я на сьвяту гору мою й звеселю-ущасливлю в мойму домі молитви; всепалення їх і жертви їх будуть любі менї на жертовнику моїм; бо дом мій названий буде домом молитви про всї народи.
7ый вой адуче ла мунтеле Меу чел сфынт ши-й вой умпле де веселие ын Каса Мя де ругэчуне. Ардериле-де-тот ши жертфеле лор вор фи примите пе алтарул Меу, кэч Каса Мя се ва нуми о касэ де ругэчуне пентру тоате попоареле.”
8Господь Бог, що збірає до купи розсипаного Ізраїля, ось так говорить: до зібраних в Ізраїлї я ще й инших буду збірати.
8Аша ворбеште Домнул Думнезеу, каре стрынӂе пе чей рисипиць ай луй Исраел: „Вой май стрынӂе ши алте попоаре ла чей стрыншь акум дин ел.”
9Ви, все зьвіррє польове й гаєве, приходїть їсти!
9Вениць, тоате фяреле де пе кымп, вениць де мынкаць, тоате фяреле дин пэдуре!
10Сторожі їх — слїпі всї й невіжі; всї вони пси нїмі, не можуть гавкати, мріють бурмотять, дрімаючи, люблять тільки спати.
10Тоць пэзиторий луй сунт орбь, фэрэ причепере; тоць сунт ниште кынь муць, каре ну пот сэ латре; аюрязэ, стау толэниць ши ле плаче сэ доармэ.
11Се — пси, все голодуючі, наситу не знають; се — пастирі безглузді: всї позирають лиш на свою дорогу; кожний до останнього дбає про свою лиш користь.
11Тотушь сунт ниште кынь лакомь, каре ну се май сатурэ. Сунт ниште пэсторь каре ну пот причепе нимик; тоць ышь вэд де каля лор, фиекаре умблэ дупэ фолосул луй, фэрэ абатере.
12Приходїть (говорять вони), достану вина, напиймось сикери; як сьогоднї, так буде й завтра; ба ще й більше!
12„Вениць”, зик ей, „ам сэ каут вин ши не вом ымбэта ку бэутурь тарь! Мыне вом фаче тот ка азь, ба ынкэ ши май рэу!”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.