Ісаїї 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Слово пророче про Дамаск: Ось, Дамаск вичеркуєсь зпроміж міст й обернеться в купи руйновища.
1Пророчие ымпотрива Дамаскулуй: „Ятэ, Дамаскул ну ва май фи о четате, чи ва ажунӂе ун морман де дэрымэтурь;
2Городи Ароерські опустїють, — там хиба стада будуть віддихати, та й не буде кому їх полошити.
2четэциле Ароерулуй сунт пэрэсите, сунт дате спре пэшуне турмелор, каре се кулкэ нестингерите аколо.
3Не стане твердині Ефраїмової, не стане Дамаску, столицї всієї Сириї; станесь із ним те саме, що з славою синів Ізраїля, говорить Господь Саваот.
3С-а испрэвит ку четэцуя луй Ефраим ши с-а сфыршит ку ымпэрэция Дамаскулуй, дар рэмэшица Сирией ва фи ка слава копиилор луй Исраел”, зиче Домнул оштирилор.
4І буде в той час; упаде слава Якова, а сите тїло в його схудне.
4„Ын зиуа ачея, слава луй Иаков ва фи слэбитэ ши грэсимя кэрний луй ва пери.
5Стане, мов та нива по зборі пашнї женцем, коли рука його вижне її, або коли визбирають колоссє в Рефаїм-долинї.
5Се ва ынтымпла ка атунч кынд стрынӂе сечерэторул грыул ши брацул луй тае спичеле; да, ка ла стрынсул спичелор ын валя Рефаим;
6І зостанеться в його — як се буває при оббиванню оливок — на вершку дві-три ягодки, або чотири-пять по рясних галузках, — говорить Господь, Бог Ізраїля.
6вор май рэмыне доар кытева, ка ла скутуратул мэслинулуй: доуэ, трей мэслине пе вырфул кренӂилор, патру сау чинч ын рамуриле ку роаде”, зиче Домнул Думнезеул луй Исраел.
7А тодї вже зверне людина погляд свій на Творця свого, й очі в її позирати муть до Сьвятого Ізрайлевого;
7Ын зиуа ачея, омул се ва уйта спре Фэкэторул сэу ши окий и се вор ынтоарче спре Сфынтул луй Исраел;
8І не спогляне на жертівники, на вироби рук своїх, і не подивиться на те, що вробив палцями своїми, на боввани Астарти та Баала.
8ну се ва май уйта спре алтаре, каре сунт лукраря мынилор луй, ши ну ва май приви ла че ау фэкут деӂетеле луй, ла идолий Астартеей ши ла стылпий ынкинаць соарелуй.
9В день той будуть утверджені міста його — нїби ті розвалини по лїсах та верхах гір, що їх покидали втїкачі перед Ізраїлем, — всюди буде пусто.
9Ын зиуа ачея, четэциле луй ынтэрите вор фи ка дэрымэтуриле дин пэдуре ши де пе вырфул мунтелуй, пэрэсите одиниоарэ ынаинтя копиилор луй Исраел: ва фи ун пустиу!
10Бо ти забув про Бога, спаса твого, й не згадував про охоронну скелю твою. Ти позаводив сади, щоб у їх весело проходжатись, і понасаджував лозини чужоземні;
10Кэч ай уйтат пе Думнезеул мынтуирий тале ши ну ць-ай адус аминте де Стынка скэпэрий тале. Де ачея ць-ай сэдит рэсадурь плэкуте ши ай сэдит бутучь стрэинь.
11А коли насадив, то й запобігав, щоб воно росло, та щоб посадка твоя рано розцьвівалась; но — як прийде до зборів, не мати меш купи плодів, а смуток тяжкий.
11Кынд й-ай сэдит, й-ай ынконжурат ку ун гард ши, ын курынд, й-ай вэзут ынфлоринд. Дар кулесул роаделор а фуӂит токмай ын клипа веселией, ши дуреря есте фэрэ ляк.
12Горе! з яким шумом товпа народу (на нас) наступала! гукають, як шумить море. Що за ревіт усяких племен! ревуть, мов великі води.
12Вай, че вует де попоаре мулте, каре урлэ кум урлэ маря! Че зарвэ де нямурь, каре муӂеск кум муӂеск ниште апе путерниче!
13Так, ревуть народи, як ревуть великі води; но Господь погрозив їм, — ось вони й розбіглись, гонені, як порох перед вітром, як пилини цьвітні поперед вихру.
13Нямуриле муӂеск кум муӂеск апеле марь… Дар кынд ле мустрэ Думнезеу, еле фуг департе, изгоните ка плява де пе мунць ла суфларя вынтулуй, ка цэрына луатэ де выртеж.
14Ввечорі — трівога, та досьвіта — вже й нема його! Ось такий пай тим, що нас обдерали, така доля тим, що нас пустошили.
14Спре сярэ, вине о прэпэдение неаштептатэ ши пынэ диминяца ну май сунт! Ятэ партя челор че не жупоае ши соарта челор че не жефуеск.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.