Ісаїї 25
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Господи! ти Бог мій; буду тебе прославляти, буду хвалити імя твоє; ти бо вчинив речі дивні; задуми давні спевнились; — так!
1Доамне, Ту ешть Думнезеул меу; пе Тине Те вой ынэлца! Лауд Нумеле Тэу, кэч ай фэкут лукрурь минунате; плануриле Тале фэкуте май динаинте с-ау ымплинит ку крединчошие.
2Ти обернув міста в купу каміння, утверджені замки — в руїну; не стало вже чужинецьких палат у містї; повіки воно не відбудуєсь.
2Кэч ай префэкут четатя (Бабилон) ынтр-ун морман де петре, четэцуя чя таре ынтр-о грэмадэ де дэрымэтурь; четатя чя маре а стрэинилор есте нимичитэ ши ничодатэ ну ва май фи зидитэ.
3Тим тебе будуть потужні народи хвалити, а городи страшних народів боятись;
3Де ачея Те слэвеск попоареле путерниче ши четэциле нямурилор путерниче се тем де Тине.
4Ти бо був убогому захистом; охороною бідного тїсного часу в него, втечищем під хуртовину, й тїнню у спеку; бо лють гнобителїв дихала на них, мов буря об мур.
4Кэч Ту ай фост ун лок де скэпаре пентру чел слаб, ун лок де скэпаре пентру чел ненорочит ын неказ, ун адэпост ымпотрива фуртуний, ун умбрар ымпотрива кэлдурий, кэч суфларя асуприторилор есте ка вижелия каре избеште ын зид.
5Як жару під засуху, так погасив єси буту ворогів; як жара густою хмарою, — так пригашена побіда переважників лютих.
5Кум домолешть кэлдура ынтр-ун пэмынт арзэтор, аша ай домолит зарва стрэинилор; кум есте ынэдушитэ кэлдура де умбра унуй нор, аша ау фост ынэдушите кынтэриле де бируинцэ але асуприторилор.
6І приладить Господь сил на сїй горі гостину для всїх народів із товстих страв, — гостину з шпігу в костях і з самих вин чистих;
6Домнул оштирилор прегэтеште тутурор попоарелор, пе мунтеле ачеста, ун оспэц де букате густоасе, ун оспэц де винурь векь, де букате мезоасе, плине де мэдувэ, де винурь векь ши лимпезите.
7І порве він на сїй горі покривало, що вкриває всї народи, — покривало, ще лежить на всїх племенах.
7Ши, пе мунтеле ачеста, ынлэтурэ марама каре акоперэ тоате попоареле ши ынвелитоаря каре ынфэшоарэ тоате нямуриле;
8Потоптана буде смерть по всї віки, й повтирає Господь сльози з усїх лиць, і здійме ганьбу з свого люду по всїй землї; от як говорить Господь.
8нимичеште моартя пе вечие: Домнул Думнезеу штерӂе лакримиле де пе тоате фецеле ши ындепэртязэ де пе тот пэмынтул окара попорулуй Сэу; да, Домнул а ворбит.
9І скажуть того дня: Ось він наш Бог! на його ми вповали, й він спас нас! Ось він Господь, на його ми вповали, то й радуватись і веселитись мемо спаннєм його!
9Ын зиуа ачея, вор зиче: „Ятэ, ачеста есте Думнезеул ностру, ын каре авям ынкредере кэ не ва мынтуи. Ачеста есте Домнул, ын каре не ынкредям. Акум, сэ не веселим ши сэ не букурэм де мынтуиря Луй!”
10Бо Господня рука на горі сїй опочине, а Моаба потопче на його ж місцї, мов ту солому на гнїй.
10Кэч мына Домнулуй се одихнеште пе мунтеле ачеста, дар Моабул есте кэлкат ын пичоаре пе лок кум есте кэлкат ын пичоаре паюл ын бэлегар.
11І хоч він розпростре руки свої, як пливець до пливання простирає, то Господь впокорить гординю його разом із лукавством рук його.
11Ын мижлокул ачестей бэлтоаче, ел ышь ынтинде мыниле кум ле ынтинде ынотэторул ка сэ ыноате, дар Домнул ый добоарэ мындрия ши фаче де нимика дибэчия мынилор луй.
12І твердиню височенних мурів твоїх повалить, поверне, розкине по землї в порох.
12Ел сурпэ, прэбушеште ынтэритуриле ыналте але зидурилор тале, ле прэбушеште ла пэмынт, ын цэрынэ.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.