Ісаїї 9
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Переднїйший час впокорив землю Забулонову й землю Нефталїєву; та пізнїйший звеличить приморську дорогу, за-Йорданську сторону, Галилею поганську.
1Тотушь ынтунерикул ну ва ымпэрэци вешник пе пэмынтул ын каре акум есте неказ. Дупэ кум ын времуриле трекуте а акоперит ку окарэ цара луй Забулон ши цара луй Нефтали, ын времуриле виитоаре ва акопери ку славэ цинутул де лынгэ маре, цара де динколо де Йордан, Галилея нямурилор.
2Люд, що в темряві блукає, зʼуздрить сьвітло велике; живучим в країнї тїнї смертної, сьвітло засияє.
2Попорул каре умбла ын ынтунерик веде о маре луминэ; песте чей че локуяу ын цара умбрей морций рэсаре о луминэ.
3Ти розмножиш народ, даси йому радощі великі; звеселиться він перед тобою, як веселяться, коли обжинки справляють, як радуються, коли здобич дїлять.
3Ту ынмулцешть попорул, ый дай марь букурий; ши ел се букурэ ынаинтя Та кум се букурэ ла сечериш, кум се веселеште ла ымпэрциря прэзий.
4Бо ярмо, що його давило, й палицю, що його побивала, й тростину у гнобителя його — ти поторощиш, як за Мидияма.
4Кэч жугул каре апэса асупра луй, тоягул каре-й ловя спинаря, нуяуа челуй че-л асупря, ле-ай сфэрымат, ка ын зиуа луй Мадиан.
5Бо вся обув жовнїра й одежа, в війнї кровю злита, пійде на спаленнє, на жир огневі.
5Кэч орьче ынкэлцэминте пуртатэ ын ынвэлмэшяла луптей ши орьче хайнэ де рэзбой тэвэлитэ ын сынӂе вор фи арункате ын флэкэрь, ка сэ фие арсе де фок.
6Бо хлопятко народилось нам — син даний нам; власть на раменах його, а дадуть імя йому: Дивний, Порадник, Бог кріпкий, Отець будучого віку, Князь мира.
6Кэч ун Копил ни С-а нэскут, ун Фиу ни с-а дат ши домния ва фи пе умэрул Луй; Ыл вор нуми: Минунат, Сфетник, Думнезеу таре, Пэринтеле вешничиилор, Домн ал пэчий.
7Царству його й миру його не буде гряниць; на Давидовім престолї й царстві він сяде, щоб утвердити й укріпити його судом справедливим від тепер по віки. Ревнива любов Господа Саваота се вчинить.
7Ел ва фаче ка домния Луй сэ кряскэ ши о паче фэрэ сфыршит ва да скаунулуй де домние ал луй Давид ши ымпэрэцией луй, о ва ынтэри ши о ва сприжини прин жудекатэ ши неприхэнире, де акум ши-н вечь де вечь. Ятэ че ва фаче рывна Домнулуй оштирилор.
8Слово посилає Господь до Якова, й спевняєсь воно на Ізраїлї,
8Домнул тримите ун кувынт ымпотрива луй Иаков, кувынт каре каде асупра луй Исраел.
9Щоб узнав (свою нерозвагу) ввесь народ — Ефраїм і осадники Самариї, що так згорда й надуто мовляють:
9Тот попорул ва авя куноштинцэ де ел, Ефраим ши локуиторий Самарией, каре спун ку мындрие ши ынгымфаре:
10Опала цегла, — побудуємо з тесаного каменя, вирубано сикомору, — заступимо її кедриною.
10„Ау кэзут ниште кэрэмизь, дар вом зиди ку петре чоплите, ау фост тэяць ниште смокинь дин Еӂипт, дар ый вом ынлокуи ку чедри.”
11І підніме Господь проти його ворогів Резинових, і узброіть неприятелїв його:
11Де ачея Домнул ва ридика ымпотрива лор пе врэжмаший луй Рецин ши ва стырни пе врэжмаший лор:
12Сирийцїв од сходу, Филистіїв з заходу, й будуть вони Ізраїля повним ротом жерти. Та й ще гнїв його не одвернесь, і рука його все ще простягнута.
12пе сириений де ла рэсэрит, пе филистений де ла апус, ши вор мынка пе Исраел ку гура плинэ; ку тоате ачестя, мыния Луй ну се потолеште ши мына Луй есте тот ынтинсэ.
13Та народ таки не обертаєсь до караючого його, й до Господа Саваота не прибігає.
13Кэч нич попорул ну се ынтоарче ла Чел че-л ловеште ши ну каутэ пе Домнул оштирилор.
14І відсїче Господь у Ізраїля голову й хвоста, зітне пальму й тростину одного дня:
14Де ачея Домнул ва смулӂе дин Исраел капул ши коада, рамура де финик ши трестия ынтр-о сингурэ зи.
15Старець і знатний се — голова; а пророк, що вчить неправди, се — хвіст.
15(Бэтрынул ши дрегэторул сунт капул, ши пророкул каре ынвацэ пе оамень минчунь есте коада.)
16Провідники сього народу поведуть його блудом, а ті, що даються їм вести — погибнуть.
16Чей че повэцуеск пе попорул ачеста ыл дук ын рэтэчире ши чей че се ласэ повэцуиць де ей сунт пердуць.
17Тим не мати ме Господь утїхи й з хлопцїв у його, та й сиріт і вдовиць його не помилує; бо вони всї зледащіли, всї вони нещирі, та й всї уста безбожностї повні. Та й ще гнїв його не одвернесь і рука його все ще простягнута.
17Де ачея нич Домнул н-ар путя сэ се букуре де тинерий лор, нич сэ айбэ милэ де орфаний ши вэдувеле лор, кэч тоць сунт ниште нелеӂюиць ши ниште рэй ши тоате гуриле лор спун мишелий. Ку тоате ачестя, мыния Луй ну се потолеште ши мына Луй есте тот ынтинсэ.
18Бо беззаконність огнем загорілась; пожерає тернину й бодяки колючі, та палає в гущавинах лїса, що аж стовпами дим піднімаєсь.
18Кэч рэутатя арде ка ун фок, каре мэнынкэ мэрэчинь ши спинь, апринде десишул пэдурий, дин каре се ыналцэ стылпь де фум.
19Лютість Господа Саваота спалить землю, і народ станеться жиром огня; чоловік не пощадить і брата свого.
19Де мыния Домнулуй оштирилор, цара паркэ ар фи апринсэ ши попорул есте ка арс де фок; нимень ну круцэ пе фрателе сэу,
20Різати муть управо, та й будуть голодні; будуть їсти на лїво, та й не будуть ситі; кожен їсти ме тїло, руки в себе:
20фиекаре жефуеште ын дряпта ши рэмыне флэмынд, мэнынкэ ын стынга ши ну се сатурэ. Ла урмэ ышь мэнынкэ фиекаре карня брацулуй сэу:
21Манассій — Ефраїма, Ефраїм же Манассію, а оба разом — Юду.
21Манасе мэнынкэ пе Ефраим, Ефраим – пе Манасе ши амындой, ымпреунэ, пе Иуда. Ку тоате ачестя, мыния Луй ну се потолеште ши мына Луй есте тот ынтинсэ.
22Та й тодї ще гнїв його не одвернесь, і рука його все ще простягнута.
no verse 22 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.