Ісаїї 65
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Я дав пізнати себе тим, що про мене не питались; мене знайшли такі, що мене не шукали. Ось я! ось я! сказав я народові, що не звав себе моїм іменем.
1„Ерам гата сэ рэспунд челор че ну ынтребау де Мине, ерам гата сэ фиу гэсит де чей че ну Мэ кэутау. Ам зис: ‘Ятэ-Мэ, ятэ-Мэ!’ кэтре ун ням каре ну кема Нумеле Меу.
2По всяк день простягав я руки мої до народу неслухняного, що ходив путями лихими, по своїй вподобі,
2Мь-ам ынтинс мыниле тоатэ зиуа спре ун попор рэзврэтит, каре умблэ пе о кале ря, ын воя гындурилор луй,
3До народу, що мене безнастанно в лице зневажає, бо приносить жертви по садах та палить кадило на цеглї;
3спре ун попор каре ну контенеште сэ Мэ мыние ын фацэ, адукынд жертфе ын грэдинь ши арзынд тэмые пе кэрэмизиле де пе акопериш,
4Що седить у гробах, та в печерах ночи проводить; їсть свинину, а гидка юшка в посудах його;
4каре локуеште ын морминте ши петрече ноаптя ын пештерь, мынкынд карне де порк ши авынд ын стрэкинь букате некурате,
5Що говорить: Стій здалека, не наближуйся до мене, бо я сьвятий проти тебе! Вони — дим їдкий для мого носа, — огонь, що по всяк день горить.
5ши каре тотушь зиче: ‘Дэ-те ынапой, ну те апропия де мине, кэч сунт сфынт!’… Асеменя лукрурь сунт ун фум ын нэриле Меле, ун фок каре арде неконтенит!
6От, що написано-призначено передо мною: Не буду мовчати, а відплачу, віддам їм у лоно.
6Ятэ че ам хотэрыт ын Мине: ‘Нич гынд сэ так, чи ый вой педепси; да, ый вой педепси.’
7Ваші переступи, говорить Господь, а заразом і беззаконня отцїв ваших, що кадили на горах і по горбищах зневажали мене, й одміряю в лоня їх все, що здавна коїли.
7Пентру нелеӂюириле воастре”, зиче Домнул, „ши пентру нелеӂюириле пэринцилор воштри, каре ау арс тэмые пе мунць ши М-ау батжокорит пе ынэлцимь, де ачея, ле вой мэсура плата пентру фаптеле лор дин трекут.”
8Так говорить Господь: Коли в виноградньому гронї повно соку, кажуть: Гляди, щоб ти його не вшкодив, бо в ньому благодать; те ж учиню я й задля слуг моїх, щоб не всїх погубити:
8Аша ворбеште Домнул: „Дупэ кум, кынд се гэсеште зямэ ынтр-ун стругуре, се зиче: ‘Ну-л нимичи, кэч есте о бинекувынтаре ын ел!’, тот аша ши Еу вой фаче ла фел, дин драгосте пентру робий Мей, ка сэ ну нимическ тотул.
9Я виведу з Якова потомство і від Юди наслїдника гір моїх, а внаслїдують те вибрані мої і слуги мої будуть там жити.
9Вой скоате о сэмынцэ дин Иаков, ши дин Иуда, ун моштенитор ал мунцилор Мей; алеший Мей вор стэпыни цара ши робий Мей вор локуи ын еа.
10І буде Сарон пасовищем овець, а долина Ахор — місцем спочивку для волів народу мого, що до мене горнувся.
10Саронул ва служи ка лок де пэшуне оилор ши валя Акор ва служи де кулкуш боилор пентру попорул Меу каре Мэ ва кэута.
11Вас же, що покинули Господа, забули про сьвяту гору мою, закладаєте столи Гадові, та ладите повну чашу для Мени,
11Дар пе вой, каре пэрэсиць пе Домнул, каре уйтаць мунтеле Меу чел сфынт, каре пунець о масэ ‘Норокулуй’ ши умплець ун пахар ын чинстя ‘Сорций’,
12Вас я обрікаю-віддаю на меч, і всї попадаєте позаколювані, за те, що я кликав, а ви не озивались; говорив, а ви не слухали, і творили зло в очах моїх, та вибирали те, що менї не до вподоби.
12вэ сортеск сабией ши тоць вець плека ӂенункюл ка сэ фиць ынжунгияць, кэч Еу ам кемат, ши н-аць рэспунс, ам ворбит, ши н-аць аскултат, чи аць фэкут че есте рэу ынаинтя Мя ши аць алес че ну-Мь плаче.”
13Тим то й говорить Господь Бог: Слуги мої їсти муть, ви ж будете голодувати, слуги мої будуть пити, а вас буде мучити спрага. Раби мої будуть веселі, а вас побивати ме сором;
13Де ачея, аша ворбеште Домнул Думнезеу: „Ятэ кэ робий Мей вор мынка, яр вой вець фи флэмынзь; ятэ кэ робий Мей вор бя, яр воуэ вэ ва фи сете. Ятэ кэ робий Мей се вор букура ши вой вэ вець рушина.
14Слуги мої будуть сьпівати в радощах серця, ви ж голосити мете задля сердечного смутку й ридати від сокрушеного духа.
14Ятэ кэ робий Мей вор кынта, де веселэ че ле ва фи инима, дар вой вець стрига де дуреря пе каре о вець авя ын суфлет ши вэ вець бочи де мыхнит че вэ ва фи духул.
15І полишите імя ваше у присягу вибраним моїм; і вбє-вигубить тебе Господь Бог, а вірних слуг своїх назве иншим іменем.
15Вець лэса нумеле востру ка блестем алешилор Мей, ши ануме Домнул Думнезеу вэ ва оморы ши ва да робилор Сэй ун алт нуме.
16І хто буде назвою тою себе благословити, того благословляти ме Бог справдешний; а хто покленеться нею на землї, той покленеться Богом правди, — давні бо злиднї пійдуть в непамять і будуть закриті перед очима в мене.
16Аша кэ чине се ва бинекувынта ын царэ се ва бинекувынта ын Думнезеул адевэрулуй ши чине ва жура ын царэ ва жура пе Думнезеул адевэрулуй, кэч векиле суферинце вор фи уйтате, вор фи аскунсе де окий Мей.
17Ось бо я творю нове небо й нову землю, а попередущі пійдуть в непамять, і не приходити муть на думку.
17Кэч ятэ, Еу фак черурь ной ши ун пэмынт ноу; аша кэ нимень ну-шь ва май адуче аминте де лукруриле трекуте ши нимэнуй ну-й вор май вени ын минте.
18Ви ж будете веселитись і радуватись ізза того, що я творю, по віки; я бо обертаю Ерусалим у веселощі, а нарід його в радощі.
18Чи вэ вець букура ши вэ вець весели пе вечие пентру челе че вой фаче. Кэч вой префаче Иерусалимул ын веселие ши пе попорул луй, ын букурие.
19Та й я буду веселитись Ерусалимом і втїшатися людом моїм; і не почується вже там плачу, нї голосїння.
19Еу Ынсумь Мэ вой весели асупра Иерусалимулуй ши мэ вой букура де попорул Меу; ну се ва май аузи ын ел де акум нич гласул плынсетелор, нич гласул ципетелор.
20Там не буде немовлятка нї старця, щоб не дожив повного віку свого; бо й столїток вмірати ме молодиком; хиба грішник, хоч би й столїток, вмірати ме в проклонї.
20Ну вор май фи ын ел нич копий ку зиле пуцине, нич бэтрынь каре сэ ну-шь ымплиняскэ зилеле. Кэч чине ва мури ла вырста де о сутэ де ань ва фи ынкэ тынэр ши чел че ва мури ын вырстэ де о сутэ де ань ва фи блестемат ка пэкэтос.
21І будуть будувати доми й у них жити, й насаджувати виногради й поживати їх плоди.
21Вор зиди касе ши ле вор локуи; вор сэди вий ши ле вор мынка родул.
22Не будуть будувати, щоб инший там жив, та й садити не будуть, щоб хто инший споживав; днї бо в людей моїх будуть довгі, як днї дерева, й вибрані мої будуть довго користуватись працею рук своїх.
22Ну вор зиди касе ка алтул сэ локуяскэ ын еле, ну вор сэди вий пентру ка алтул сэ ле мэнынче родул, кэч зилеле попорулуй Меу вор фи ка зилеле копачилор, ши алеший Мей се вор букура де лукрул мынилор лор.
23Марно трудитись не будуть, нї дїти роджати на горе; будуть бо родом благословенним од Господа, а з ними й їх потомки.
23Ну вор мунчи деӂяба ши ну вор авя копий ка сэ-й вадэ перинд, кэч вор алкэтуи о сэмынцэ бинекувынтатэ де Домнул ши копиий лор вор фи ымпреунэ ку ей.
24І буде так, що перш, нїж вони до мене покликнуть, я озвуся; вони ще промовляти муть, а я вже вислухаю.
24Ынаинте ка сэ Мэ кеме, ле вой рэспунде; ынаинте ка сэ испрэвяскэ ворба, ый вой аскулта!
25Вовк і ягня будуть пастись укупі, лев буде з волом їсти солому, а змій — землею харчитись: вони не будуть на всїй сьвятій горі моїй нїчого злого нї шкоди чинити, — говорить Господь.
25Лупул ши мелул вор паште ымпреунэ, леул ва мынка пае ка боул ши шарпеле се ва хрэни ку цэрынэ. Ничун рэу, ничо вэтэмаре ну се ва фаче пе тот мунтеле Меу чел сфынт”, зиче Домнул.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.