1 Мойсея 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І взнав чоловік Еву, жінку свою, і завагонївши вона, вродила Каїна і промовила: Придбала я людину з Божої ласки.
1Адам с-а ымпреунат ку невастэ-са Ева; еа а рэмас ынсэрчинатэ ши а нэскут пе Каин. Ши а зис: „Ам кэпэтат ун ом ку ажуторул Домнулуй!”
2Потім уродила брата його, Абеля. І був Абель вівчар, Каїн же пахарь.
2А май нэскут ши пе фрателе сэу Абел. Абел ера чобан, яр Каин ера плугар.
3І сталось по якомусь часї, що Каїн приносив Господеві жертву з польового вроджаю.
3Дупэ о букатэ де време, Каин а адус Домнулуй о жертфэ де мынкаре дин роаделе пэмынтулуй.
4Абель же приносив принос од перваків овечих ситеньких. І споглянув Господь на Абеля і на дар його;
4Абел а адус ши ел о жертфэ де мынкаре дин оиле ынтый нэскуте але турмей луй ши дин грэсимя лор. Домнул а привит ку плэчере спре Абел ши спре жертфа луй,
5На Каїна ж і на його жертву не споглянув. І взлився Каїн, і змарнїв.
5дар спре Каин ши спре жертфа луй н-а привит ку плэчере. Каин с-а мыният фоарте таре ши и с-а посоморыт фаца.
6І рече Господь Каїнові: Чого ти злишся, і чого змарнїв?
6Ши Домнул а зис луй Каин: „Пентру че те-ай мыният ши пентру че ци с-а посоморыт фаца?
7Коли чиниш добре, дак і лице весело позирає; коли ж чиниш не добре, дак на тебе гріх чигає в порозї, щоб одолїти; ти ж мусиш панувати над ним.
7Ну-й аша? Дакэ фачь бине, вей фи бине примит, дар, дакэ фачь рэу, пэкатул пындеште ла ушэ; доринца луй се цине дупэ тине, дар ту сэ-л стэпынешть.”
8Озветься ж Каїн до Абеля, брата свого: Ходїмо в поле. І як були вони в полї, напав Каїн на брата свого Абеля та й убив його.
8Ынсэ Каин а зис фрателуй сэу Абел: „Хайдем сэ ешим ла кымп.” Дар, пе кынд ерау ла кымп, Каин с-а ридикат ымпотрива фрателуй сэу Абел ши л-а оморыт.
9І рече Господь Каїнові: Де твій брат? А він каже: Не знаю. Хиба я сторож брата мого?
9Домнул а зис луй Каин: „Унде есте фрателе тэу Абел?” Ел а рэспунс: „Ну штиу. Сунт еу пэзиторул фрателуй меу?”
10І рече: Що вкоїв єси? Слухай, се голосить кров брата твого до мене з землї.
10Ши Думнезеу а зис: „Че ай фэкут? Гласул сынӂелуй фрателуй тэу стригэ дин пэмынт ла Мине.
11Оце ж проклят єси прогоном із землї, що роззявила уста свої пити кров брата твого з руки твоєї.
11Акум, блестемат ешть ту, изгонит дин огорул ачеста, каре шь-а дескис гура ка сэ примяскэ дин мына та сынӂеле фрателуй тэу!
12Як порати меш землю, не давати ме вже з сього часу вона тобі нїякої користї. Волоцюгою й утїкачем будеш на землї.
12Кынд вей лукра пэмынтул, сэ ну-ць май дя богэция луй. Прибяг ши фугар сэ фий пе пэмынт.”
13І відказав Каїн Господеві: Не перебути менї того, що наробив провиною моєю.
13Каин а зис Домнулуй: „Педяпса мя е пря маре ка с-о пот суфери.
14Женеш оце мене з землї, і від лиця твого ховати мусь, і буду волоцюгою й утїкачем на землї і, хто зустріне мене, той і вбє мене.
14Ятэ кэ Ту мэ изгонешть азь де пе фаца пэмынтулуй; еу ва требуи сэ мэ аскунд де Фаца Та ши сэ фиу прибяг ши фугар пе пэмынт, ши орьчине мэ ва гэси мэ ва оморы.”
15І рече йому Бог: Тим же то, хто б убив Каїна, на того впаде помста всемеро.
15Домнул й-а зис: „Ничдекум, чи, дакэ ва оморы чинева пе Каин, Каин сэ фие рэзбунат де шапте орь.” Ши Домнул а хотэрыт ун семн пентру Каин, ка орьчине ыл ва гэси сэ ну-л омоаре.
16І положив Господь знак на Каїні, щоб не вбивав його, хто зустріне його. І зійшов Каїн од обличчя Господнього, і пробував у Нод-землї, на востоцї ʼд Едену.
16Апой, Каин а ешит дин Фаца Домнулуй ши а локуит ын цара Нод, ла рэсэрит де Еден.
17І взнав Каїн жінку свою, і завагонїла вона, і вродила Геноха. Він же збудував місто в імя сина свого Геноха.
17Каин с-а ымпреунат ку невастэ-са; еа а рэмас ынсэрчинатэ ши а нэскут пе Енох. Ел а ынчепут апой сэ зидяскэ о четате ши а пус ачестей четэць нумеле фиулуй сэу Енох.
18Генохові же породивсь Ірад, а Ірад появив Мегуяеля, а Мегуяель появив Ламеха.
18Енох а фост татэл луй Ирад; Ирад а фост татэл луй Мехуиаел; Мехуиаел а фост татэл луй Метушаел ши Метушаел а фост татэл луй Ламех.
19І взяв собі Ламех дві жінки: одна на ймя була Ада, а друга на ймя була Зилла.
19Ламех шь-а луат доуэ невесте: нумеле унея ера Ада ши нумеле челейлалте ера Цила.
20І вродила Ада Ябаля. Сей був батько тих, що живуть шатрами і держять скотину.
20Ада а нэскут пе Иабал: ел а фост татэл челор че локуеск ын кортурь ши пэзеск вителе.
21А брат його на імя був Юбаль. Сей був батько охочих до гусель та до сопілки.
21Нумеле фрателуй сэу ера Иубал: ел а фост татэл тутурор челор че кынтэ ку алэута ши ку кавалул.
22Зилла ж і та вродила Тубаль-Каїна, праотця всїх тих, що кують мідь і залїзо. Сестра ж Тубаль-Каїнова Ноема.
22Цила, де партя ей, а нэскут ши еа пе Тубал-Каин, фэуриторул тутурор унелтелор де арамэ ши де фер. Сора луй Тубал-Каин ера Наама.
23І каже Ламех жінкам своїм: Ой Зилло й Адо, кохані жінки Ламешихи! Слухайте, що я скажу вам, чуйте слово певне. Коли б за болючу рану вбив я чоловіка, коли б за синяк одвдячив парубкові смертю, —
23Ламех а зис невестелор сале: „Ада ши Цила, аскултаць гласул меу! Невестеле луй Ламех, аскултаць кувынтул меу! Ам оморыт ун ом пентру рана мя Ши ун тынэр пентру вынэтэиле меле.
24Кара б сталась за Каїна в семеро хто вбив би, за Ламеха ж у сїмдесять і сїм раз би сталась.
24Каин ва фи рэзбунат де шапте орь, Яр Ламех, де шаптезечь де орь кыте шапте.”
25І взнав Адам жінку свою знов, і вродила вона сина і дала йому імя Сет: Воскресив бо каже, менї Бог потомство замість Абеля, що вбив Каїн.
25Адам с-а ымпреунат ярэшь ку невастэ-са; еа а нэскут ун фиу ши й-а пус нумеле Сет; „кэч”, а зис еа, „Думнезеу мь-а дат о алтэ сэмынцэ ын локул луй Абел, пе каре л-а учис Каин”.
26І Сетові те ж появлено сина і назве він імя йому Енос. Тодї почали призивати імя Господнє.
26Луй Сет и с-а нэскут ши луй ун фиу ши й-а пус нумеле Енос. Атунч ау ынчепут оамений сэ кеме Нумеле Домнулуй.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.