1 Мойсея 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Сталося ж за часів Амрафела царя Синеярського, і Арійоха, царя Еллазарського, Кедорлайомера, царя Еламського, і Тидала, царя Гоїмського,
1Пе время луй Амрафел, ымпэратул Шинеарулуй, а луй Ариок, ымпэратул Еласарулуй, а луй Кедорлаомер, ымпэратул Еламулуй, ши а луй Тидеал, ымпэратул Гоиймулуй,
2Що вчинили вони рать із Берою, царем Содомським, і з Бирсою, царем Гоморським, і з Синабом, царем Адамським, і з Семебером, царем Зебоїмським, і з царем Белїйським, се єсть Сигорським.
2с-а ынтымплат кэ ей ау фэкут рэзбой ку Бера, ымпэратул Содомей, ку Бирша, ымпэратул Гоморей, ку Шинеаб, ымпэратул Адмей, ку Шемеебер, ымпэратул Цебоимулуй, ши ку ымпэратул Белей, сау Цоарулуй.
3Всї вони змовились ізійтись на Сиддим-долинї, се єсть теперенькі Море Солоне.
3Ачештя дин урмэ с-ау адунат ку тоций ын валя Сидим, адикэ Маря Сэратэ.
4Дванайцять год були вони підневолені Кедорлайомерові, а в чотирнайцятому роцї відступили.
4Тимп де дойспрезече ань фусесерэ супушь луй Кедорлаомер; ши ын анул ал трейспрезечеля с-ау рэскулат.
5І прийшли в чотирнайцятому роцї Кедорлайомер і царі, що були з ним, та й побили Рефаїмів ув Астарот Карнаїмі, а Сусїїв у Гамі, а Еміїв на Кириятаїм-долинї,
5Дар, ын анул ал пайспрезечеля, Кедорлаомер ши ымпэраций каре ерау ку ел ау порнит ши ау бэтут пе рефаимь ла Аштерот-Карнаим, пе зузимь ла Хам, пе емимь ла Шаве-Кириатаим
6А Горіїв на їх Сеїр-горах, до Ель-Парана, що лежить на захід соньця від пустині.
6ши пе хориць ын мунтеле лор, Сеир, пынэ ла стежарул Паран, каре есте лынгэ пустиу.
7І повернули звідти та й дойшли до Ен-Мишпата, се Кадес, і звоювали всю землю Амалекиїв та Аморіїв, що жили у Газазон-Тамарі.
7Апой с-ау ынторс, ау венит ла Ен-Мишпат, сау Кадес, ши ау бэтут пе амалечиць пе тот цинутул лор, ка ши пе амориць, каре локуяу ла Хацацон-Тамар.
8Вийшов же царь Содомський, і царь Гоморський, і царь Адмейський, і царь Зебоїмський, і царь Белїйський чи Сигорський, та й постали проти них на Сиддим-долинї:
8Атунч ау ешит ымпэратул Содомей, ымпэратул Гоморей, ымпэратул Адмей, ымпэратул Цебоимулуй ши ымпэратул Белей, сау Цоарулуй, ши с-ау ашезат ын линие де бэтае ымпотрива лор, ын валя Сидим,
9Проти Кедорлайомера, царя Еламського, та Тидала, царя Гоїмського, та Амрафела, царя Синеярського, та Арійоха, царя Еллазарського, чотири царі проти пятёх,
9ши ануме: ымпотрива луй Кедорлаомер, ымпэратул Еламулуй, ымпотрива луй Тидеал, ымпэратул Гоиймулуй, ымпотрива луй Амрафел, ымпэратул Шинеарулуй, ши ымпотрива луй Ариок, ымпэратул Еласарулуй; патру ымпэраць ымпотрива а чинч.
10На Сиддим же долинї та було багацько ям. І побігли царі Содомський та Гоморський та й попадали туди, а ті, що зістались, побігли в гори.
10Валя Сидим ера акоперитэ ку фынтынь де смоалэ. Ымпэратул Содомей ши ымпэратул Гоморей ау луат-о ла фугэ ши ау кэзут ын еле; чейлалць ау фуӂит спре мунте.
11І позабирали вони все добро Содомське й Гоморське й усї харчі їх та й пійшли звідти.
11Бируиторий ау луат тоате богэцииле Содомей ши Гоморей ши тоате меринделе лор ши ау плекат.
12І взяли Лота, сина брата Аврамового, що жив у Содомі, та й рушили звідти.
12Ау луат ши пе Лот, фиул фрателуй луй Аврам, каре локуя ын Содома; ау луат ши авериле луй ши ау плекат.
13Аж ось прийшов один, що втїк, та й сказав Аврамові Євреєві, що жив коло дубів Мамрія Аморієнка, брата Єсколового та Анерового, сї ж були союзники Аврамові.
13А венит унул каре скэпасе ши а дат де штире луй Аврам, Евреул; ачеста локуя лынгэ стежарий луй Мамре, Аморитул, фрателе луй Ешкол ши фрателе луй Анер, каре фэкусерэ легэтурэ де паче ку Аврам.
14Чуючи ж Аврам, що його небожа зайнято в полонь, уворужив своїх сьвідомих кметїв, що породились у його в господї, три сотнї і восїмнайцятеро, та й двинув нагоньця до Дану.
14Кум а аузит Аврам кэ фрателе сэу фусесе луат принс де рэзбой, а ынармат трей суте оптспрезече дин чей май витежь служиторь ай луй, нэскуць ын каса луй, ши а урмэрит пе ымпэраций ачея пынэ ла Дан.
15І роздїливсь, він і його кметї, на купи, та й напав на їх у ночі і побив їх, і вганяв за ними аж до Хоби, що лежить на півнїч од Дамаска.
15Шь-а ымпэрцит оамений ын май мулте чете, с-а арункат асупра лор ноаптя, й-а бэтут ши й-а урмэрит пынэ ла Хоба, каре есте ла стынга Дамаскулуй.
16І вернув усе майно їх, і Лота, небожа свого, вернув і майно його, і жінок і кметї.
16А адус ынапой тоате богэцииле; а луат ынапой ши пе фрателе сэу Лот, ку авериле луй, прекум ши пе фемей, ши нородул.
17Вийшов же царь Содомський на зустріч йому, після того як вернувсь, подужавши Кедорлайомера й царів, що були з ним, на Саве-долину, се долина Царська.
17Дупэ че с-а ынторс Аврам де ла ынфрынӂеря луй Кедорлаомер ши а ымпэрацилор каре ерау ымпреунэ ку ел, ымпэратул Содомей й-а ешит ын ынтымпинаре ын валя Шаве, сау Валя Ымпэратулуй.
18А Мелхизедек, царь Салемський, винїс хлїб і вино; був же він сьвященник Бога вишнього.
18Мелхиседек, ымпэратул Салемулуй, а адус пыне ши вин – ел ера преот ал Думнезеулуй челуй Пряыналт.
19І благословив його, і рече: Благословен ти, Авраме, від всевишнього Бога, Владики неба і землї!
19Мелхиседек а бинекувынтат пе Аврам ши а зис: „Бинекувынтат сэ фие Аврам де Думнезеул чел Пряыналт, Зидиторул черулуй ши ал пэмынтулуй!
20І благословен Бог всевишнїй, що подав тобі у руки ворогів твоїх запеклих! Аврам дав йому десятую часть із всього.
20Бинекувынтат сэ фие Думнезеул чел Пряыналт, каре а дат пе врэжмаший тэй ын мыниле тале!” Ши Аврам й-а дат зечуялэ дин тоате.
21Каже ж і царь Содомський Аврамові: Оддай менї кметї, майно ж возьми собі.
21Ымпэратул Содомей а зис луй Аврам: „Дэ-мь оамений ши цине богэцииле пентру тине.”
22Рече ж Аврам до царя Содомського: Здіймаю руку мою до Господа Бога вишнього, що сотворив небо й землю:
22Аврам а рэспунс ымпэратулуй Содомей: „Ридик мына спре Домнул Думнезеул чел Пряыналт, Зидиторул черулуй ши ал пэмынтулуй,
23І нитки й ременя обувнього не возьму з усього твого, щоб не сказав: Я збогатив Аврама.
23ши жур кэ ну вой луа нимик дин тот че есте ал тэу, нич мэкар ун фир де ацэ, нич мэкар о куря де ынкэлцэминте, ка сэ ну зичь: ‘Ам ымбогэцит пе Аврам.’ Нимик пентру мине,
24Нїчогісїнько менї, опріч єдино, що поїли кметї мої та кромі частини мужів, що ходили зо мною: Анер, Єшколь і Мамрій нехай беруть свою частину.
24афарэ де че ау мынкат флэкэий ши партя оаменилор каре ау мерс ку мине: Анер, Ешкол ши Мамре; ей пот сэ-шь я партя лор!”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.