1 Мойсея 35
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Рече ж Бог до Якова: Уставши, підіймайсь до Бетеля, та й осядься тамо, і сотвори там жертівника Богу, що явився тобі, як утїкав єси од Езава, брата твого.
1Думнезеу а зис луй Иаков: „Скоалэ-те, суе-те ла Бетел, локуеште аколо ши ридикэ аколо ун алтар Думнезеулуй каре ци С-а арэтат кынд фуӂяй де фрателе тэу Есау.”
2Каже ж Яков домові свому й усїм, що були з ним. Повикидайте боги чужі, які є в кого з вас, та й очищайтесь і поперемінюйте одїж свою.
2Иаков а зис касей луй ши тутурор челор че ерау ку ел: „Скоатець думнезеий стрэинь каре сунт ын мижлокул востру, курэцици-вэ ши скимбаци-вэ хайнеле,
3Та вставаймо й підіймаймось у Бетель, та поставимо там жертівника Богу, що послухав мене в день бідування мого, та й був зо мною в дорозї, що верстав я.
3ка сэ не скулэм ши сэ не суим ла Бетел, кэч аколо вой ридика ун алтар Думнезеулуй каре м-а аскултат ын зиуа неказулуй меу ши каре а фост ку мине ын кэлэтория пе каре ам фэкут-о.”
4І видали Яковові богів чужих, що були в руках їх, і сережки, що були в ушу їх, і сховав їх Яков під дубом, що під Сихемом.
4Ей ау дат луй Иаков тоць думнезеий стрэинь каре ерау ын мыниле лор ши черчеий пе каре-й пуртау ын урекь. Иаков й-а ынгропат ын пэмынт, суб стежарул де лынгэ Сихем.
5І помандрували вони, і був страх Божий на містах круг їх, і не вганяли за синами Якововими.
5Апой ау плекат. Гроаза луй Думнезеу с-а рэспындит песте четэциле каре-й ынконжурау, аша кэ локуиторий лор н-ау урмэрит пе фиий луй Иаков.
6Прийшов же Яков у Луз, що в Канаан землї, се єсть Бетель, він і ввесь люд його, що були з ним.
6Иаков ши тоць чей че ерау ку ел ау ажунс ла Луз, адикэ Бетел, ын цара Канаан.
7І поставив там жертівника; і проложив тому врочищу прізвище Ель-Бетель, там бо явивсь йому Бог, як утїкав од Езава, брата свого.
7А зидит аколо ун алтар ши а нумит локул ачела Ел-Бетел, кэч аколо и Се дескоперисе Думнезеу кынд фуӂя де фрателе сэу.
8Умерла ж Дебора, мамка Ребечина, і поховали її під дубом і проложили йому прізвище Аллон-Бакут, дуб голосїння.
8Дебора, дойка Ребекэй, а мурит ши а фост ынгропатэ май жос де Бетел, суб стежарул кэруя и с-а пус нумеле: „Стежарул жалей”.
9Явився ж Бог Яковові знов, як прийшов із Мезопотамиї, і благословив його.
9Думнезеу С-а арэтат ярэшь луй Иаков дупэ ынтоарчеря луй дин Падан-Арам ши л-а бинекувынтат.
10І рече йому Бог: Імя твоє не звати меться вже Яков, нї! Ізраїль буде імя твоє. І дав йому прізвище Ізраїль.
10Думнезеу й-а зис: „Нумеле тэу есте Иаков, дар ну те вей май кема Иаков, чи нумеле тэу ва фи Исраел.” Ши й-а пус нумеле Исраел.
11Рече ж йому Бог: Я Бог всемогущий. Бувай плодющий і намножуйся. Народи і купа народів будуть із тебе, і царі з чересел твоїх вийдуть.
11Думнезеу й-а зис: „Еу сунт Думнезеул чел Атотпутерник. Креште ши ынмулцеште-те; ун ням ши о мулциме де нямурь се вор наште дин тине ши кяр ымпэраць вор еши дин коапселе тале.
12І землю, що дав Авраамові й Ізаакові, тобі віддам, і насїнню твойму по тобі дам землю сю.
12Цие ыць вой да цара пе каре ам дат-о луй Авраам ши луй Исаак ши вой да цара ачаста семинцей тале дупэ тине.”
13Знявся ж Бог від його, від урочища, де розмовляв із ним.
13Думнезеу С-а ынэлцат де ла ел, ын локул унде ый ворбисе.
14І поставив Яков стовпа на врочищі, де він розмовляв із ним, стовпа камяного та й злив на його ливною жертвою, і злив олії на його.
14Ши Иаков а ридикат ун стылп де адучере аминте ын локул унде ый ворбисе Думнезеу, ун стылп де пятрэ, пе каре а адус о жертфэ де бэутурэ ши а турнат унтделемн.
15І проложив Яков прізвище врочищу тому, де розмовляв із ним Бог, Бетель.
15Иаков а нумит локул унде ый ворбисе Думнезеу, Бетел.
16І рушили вони з Бетеля, і було вже не далеко до Евфрата і настигла Рахелю родїльня мука, і мала вона породи важкі.
16Апой ау плекат дин Бетел ши май ера о депэртаре буничикэ пынэ ла Ефрата, кынд Рахелей й-ау венит дурериле наштерий. А авут о наштере гря
17Сталося ж, як вона мала важкі породи, каже їй баба сповитуха: Крепись; бо й се буде в тебе син.
17ши, ын тимпул дурерилор наштерий, моаша й-а зис: „Ну те теме, кэч май ай ун фиу!”
18Сталося ж, як покидала її душа, умірала бо, дала йому імя Бенонї, болюча дитина, отець же дав йому імя Бенямин, щасна дитина.
18Ши, пе кынд ышь дэдя еа суфлетул, кэч трэӂя сэ моарэ, й-а пус нумеле Бен-Они дар татэл сэу л-а нумит Бениамин.
19Умерла ж Рахеля, і поховано її на шляху до Евфрата, се єсть Бетлегем.
19Рахела а мурит ши а фост ынгропатэ пе друмул каре дуче ла Ефрата, сау Бетлеем.
20І поставив Яков стовпа над гробом її. Се стовп на Рахелиному гробу по сей день.
20Иаков а ридикат ун стылп пе мормынтул ей: ачеста есте стылпул де пе мормынтул Рахелей, каре есте ши азь.
21Помандрував же Ізраїль і напяв намета свого за Мигдаль-Єдером.
21Исраел а плекат май департе ши шь-а ынтинс кортул динколо де Мигдал-Едер.
22Сталося ж, як осївсь Ізраїль на тій країні, прийшов Рубен та й лїг із Билгою, батьковою наложницею. І дочувсь про се Ізраїль. Було ж синів у Якова дванайцятеро.
22Пе кынд локуя Исраел ын цинутул ачеста, Рубен с-а дус ши с-а кулкат ку Билха, циитоаря татэлуй сэу. Ши Исраел а афлат. Фиий луй Иаков ерау ын нумэр де дойспрезече.
23Синове Леїні: Рубен, первенець Яковів, та Симеон, та Левій, та Юда, та Іссахар, та Зебулон.
23Фиий Леей: Рубен, ынтыюл нэскут ал луй Иаков, Симеон, Леви, Иуда, Исахар ши Забулон.
24Синове Рахелині: Йосиф та Бенямин.
24Фиий Рахелей: Иосиф ши Бениамин.
25Синове Балли, рабинї Рахелиної: Дан та Нефталїй.
25Фиий Билхей, роаба Рахелей: Дан ши Нефтали.
26Синове Зелфи, рабинї Рахелиної: Гад і Ассер. Се синове Яковові, що понароджувались йому в Мезопотамії.
26Фиий Зилпей, роаба Леей: Гад ши Ашер. Ачештя сунт фиий луй Иаков, каре и с-ау нэскут ын Падан-Арам.
27Прийшов же Яков до Ізаака, отця свого, в Мамрійщину, в Киріят-Арбу, се Геброн, де пробував Авраам та Ізаак.
27Иаков а ажунс ла татэл сэу Исаак, ла Мамре, ла Кириат-Арба, каре есте тот уна ку Хебронул, унде локуисерэ ка стрэинь Авраам ши Исаак.
28Було ж Ізаакові сто і вісїмдесять год.
28Зилеле веций луй Исаак ау фост де о сутэ оптзечь де ань.
29І розлучивсь Ізаак із душею й умер, і прилучивсь до роду свого, старий, нажившись на сьвітї. І поховали його Езав та Яков, синове його.
29Исаак шь-а дат духул ши а мурит ши а фост адэугат ла попорул сэу, бэтрын ши сэтул де зиле. Фиий сэй, Есау ши Иаков, л-ау ынгропат.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.