1 Мойсея 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І було по сих речах, що Бог спокушував Авраама, і рече йому: Аврааме, Аврааме! І каже: Ось я!
1Дупэ ачесте лукрурь, Думнезеу а пус ла ынчеркаре пе Авраам ши й-а зис: „Аврааме!” „Ятэ-мэ”, а рэспунс ел.
2І рече: Возьми сина твого, єдиного твого, що його возлюбив єси, Ізаака, та йди в Морія землю, та й принеси його там у всепаленнє-жертву на одній горі, що тобі речу.
2Думнезеу й-а зис: „Я пе фиул тэу, пе сингурул тэу фиу, пе каре-л юбешть, пе Исаак; ду-те ын цара Мория ши аду-л ардере-де-тот аколо, пе ун мунте пе каре ци-л вой спуне.”
3І встав Авраам рано вранцї та й осїдлав осла свого, та взяв два парубки з собою, та Ізаака сина свого, та наколов дров на всепаленнє, та й рушив до врочища, що про його рече йому Бог.
3Авраам с-а скулат дис-де-диминяцэ, а пус шауа пе мэгар ши а луат ку ел доуэ слуӂь ши пе фиул сэу Исаак. А тэят лемне пентру ардеря-де-тот ши а порнит спре локул пе каре и-л спусесе Думнезеу.
4На третїй же день позирнув Авраам очима своїми, та й побачив те врочище здалеку.
4А трея зи, Авраам а ридикат окий ши а вэзут локул де департе.
5І каже Авраам слугам своїм: Седїте тутеньки з ослом, я ж із сином пійдемо аж он туди, та поклонившись і вернемось до вас.
5Ши Авраам а зис слуӂилор сале: „Рэмынець аич ку мэгарул; еу ши бэятул не вом дуче пынэ коло сэ не ынкинэм ши апой не вом ынтоарче ла вой.”
6Узяв же Авраам дрова на всепаленнє, та й положив на Ізаака, сина свого; взяв же в руки й огонь і жертівного ножа, та й пійшли обидва вкупі.
6Авраам а луат лемнеле пентру ардеря-де-тот, ле-а пус ын спинаря фиулуй сэу Исаак ши а луат ын мынэ фокул ши куцитул. Ши ау мерс астфел амындой ымпреунэ.
7Каже ж Ізаак до Авраама, батька свого: Панотче! Він же каже: Що тобі, синку? Каже ж: Ось огонь і дрова, а де ж овеча на всепаленнє?
7Атунч Исаак, ворбинд ку татэл сэу Авраам, а зис: „Татэ!” „Че есте, фиуле?” й-а рэспунс ел. Исаак а зис дин ноу: „Ятэ фокул ши лемнеле, дар унде есте мелул пентру ардеря-де-тот?”
8Каже ж Авраам: Бог обмислить собі ягня на всепаленнє. І йшли собі обоє вкупі.
8„Фиуле”, а рэспунс Авраам, „Думнезеу Ынсушь ва пурта грижэ де мелул пентру ардеря-де-тот.” Ши ау мерс амындой ымпреунэ ынаинте.
9Прийшли на врочище, що рече йому Бог, і зробив там Авраам жертівника, і розложив дрова, і звязавши Ізаака, сина свого, положив його на жертівнику зверху на дровах.
9Кынд ау ажунс ла локул пе каре и-л спусесе Думнезеу, Авраам а зидит аколо ун алтар ши а ашезат лемнеле пе ел. А легат пе фиул сэу Исаак ши л-а пус пе алтар, дясупра лемнелор.
10І простїг Авраам руку свою, щоб узяти ножа заколоти сина свого.
10Апой, Авраам а ынтинс мына ши а луат куцитул, ка сэ ынжунгие пе фиул сэу.
11Аж озветься до його ангел Господень і рече: Аврааме, Аврааме! Він же каже: Ось я.
11Атунч, Ынӂерул Домнулуй л-а стригат дин черурь ши а зис: „Аврааме! Аврааме!” „Ятэ-мэ!” а рэспунс ел.
12І рече: Не возложи руки твоєї на хлопя, а нїчогісїнько не чини йому; тепер бо взнав я, що боїшся ти Бога, і не пощадив єси сина твого возлюбленого мене ради.
12Ынӂерул а зис: „Сэ ну пуй мына пе бэят ши сэ ну-й фачь нимик; кэч штиу акум кэ те темь де Думнезеу, ынтрукыт н-ай круцат пе фиул тэу, пе сингурул тэу фиу, пентру Мине.”
13І позирнувши Авраам очима своїми побачив, що баран із заду завяз рогами в гущинї. І пійшов Авраам і взяв барана і принїс його на всеспаленнє замість Ізаака сина свого.
13Авраам а ридикат окий ши а вэзут ынапоя луй ун бербек ынкуркат ку коарнеле ынтр-ун туфиш, ши Авраам с-а дус де а луат бербекул ши л-а адус ка ардере-де-тот ын локул фиулуй сэу.
14І приложив Авраам прізвище врочищу тому Єгова-Уре, Господь бачить, як і по сей день говорять: На горі Господа побачять.
14Авраам а пус локулуй ачелуя нумеле: „Домнул ва пурта де грижэ”. Де ачея се зиче ши азь: „Ла мунтеле унде Домнул ва пурта де грижэ”.
15І озветься ангел Господень до Авраама вдруге з небес,
15Ынӂерул Домнулуй а кемат а доуа оарэ дин черурь пе Авраам
16Глаголючи: Мною самим клявсь я — се Господнє слово — за те, що вчинив єси таку річ, і не пощадив єси сина свого возлюбленого мене ради.
16ши а зис: „‘Пе Мине Ынсумь жур’, зиче Домнул, ‘пентру кэ ай фэкут лукрул ачеста ши н-ай круцат пе фиул тэу, пе сингурул тэу фиу,
17Велико благословлю тебе, і намножу твій рід як зорі небесні, і як пісок узкрай моря, і внаслїдує потомство твоє царини ворогів своїх.
17те вой бинекувынта фоарте мулт ши-ць вой ынмулци фоарте мулт сэмынца, ши ануме: ка стелеле черулуй ши ка нисипул де пе цэрмул мэрий, ши сэмынца та ва стэпыни четэциле врэжмашилор ей.
18І благословляться в потомстві твойму всї народи землї, тим що послухав єси голосу мого.
18Тоате нямуриле пэмынтулуй вор фи бинекувынтате ын сэмынца та, пентру кэ ай аскултат де порунка Мя!’”
19Вернувся ж Авраам до слуг своїх і рушили вони й пійшли вкупі до Бейер-Себи, і вселивсь Авраам коло колодязя клятьби.
19Авраам с-а ынторс ла слуӂиле сале ши с-ау скулат ши ау плекат ымпреунэ ла Беер-Шеба, кэч Авраам локуя ла Беер-Шеба.
20Сталося ж по сїх речах, що зъясовано Абраамові словами: Ось і Милка і вона вродила сини братові твойму Нахорові,
20Дупэ ачесте лукрурь, и с-а спус луй Авраам: „Ятэ, Милка а нэскут ши еа копий фрателуй тэу Нахор,
21Уза, перворідня його, та Буса, брата його, та Кемуїла, отця Арамова,
21ши ануме пе Уц, ынтыюл сэу нэскут, пе Буз, фрателе сэу, пе Кемуел, татэл луй Арам,
22Та Хеседа, та Газа, та Пидаса, та Ідлафа, та Батуїла.
22пе Кесед, пе Хазо, пе Пилдаш, пе Иидлаф ши пе Бетуел.
23Батуїл же появив Ребеку. Сих восьмерох уродила Милка Нахорові, братові Авраамовому.
23Бетуел а нэскут пе Ребека. Ачештя сунт чей опт фий пе каре й-а нэскут Милка луй Нахор, фрателе луй Авраам.”
24І наложниця його, на імя Реюма, ся вродила Тебаха та Гахама та Тегаса та Маяха.
24Циитоаря луй, нумитэ Реума, а нэскут ши еа пе Тебах, Гахам, Тахаш ши Маака.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.