1 Мойсея 48
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І сталося після річей сих, що повідано Йосифові: Панотець твій знемагає. І взявши два сини свої, Манассїю та Ефраїма, вибрався в дорогу.
1Дупэ ачея, ау венит ши ау спус луй Иосиф: „Татэл тэу есте болнав.” Ши Иосиф а луат ку ел пе чей дой фий ай сэй, Манасе ши Ефраим.
2І повідано Яковові: Син твій Йосиф іде до тебе. І вкрепившись Ізраїль сїв на постелї.
2Ау дат де штире луй Иаков ши й-ау спус: „Ятэ кэ фиул тэу Иосиф вине ла тине.” Ши Исраел шь-а адунат путериле ши с-а ашезат пе пат.
3І каже Яков до Йосифа: Бог мій явивсь менї в Лусї, в Канаан землї, і благословив мене.
3Иаков а зис луй Иосиф: „Думнезеул чел Атотпутерник ми С-а арэтат ла Луз, ын цара Канаан, ши м-а бинекувынтат.
4І рече менї: Се я вирощу тебе і намножу тебе, і сотворю тебе купою народів, і дам тобі землю сю і насїнню твойму по тобі у державу віковічню.
4Ел мь-а зис: ‘Те вой фаче сэ крешть, те вой ынмулци ши вой фаче дин тине о чатэ де попоаре; вой да цара ачаста семинцей тале дупэ тине, ка с-о стэпыняскэ пентру тотдяуна.’
5Тепер же два сини твої, що вродились тобі в землї Египецькій, перше мого прибуття до тебе в Египет, мої вони: Ефраїм та Манассїй; як Рубен і Симеон будуть мої.
5Акум, чей дой фий каре ци с-ау нэскут ын цара Еӂиптулуй, ынаинте де вениря мя ла тине, ын Еӂипт, вор фи ай мей; Ефраим ши Манасе вор фи ай мей, ка ши Рубен ши Симеон.
6Сини, що появиш по сих, будуть уже твої, і називати муться по прізвищам браття твого в наслїддї свойму жеребовому.
6Дар копиий пе каре й-ай нэскут дупэ ей вор фи ай тэй; ей вор пурта нумеле фрацилор лор ын партя лор де моштенире.
7Я ж, як ійшов із Падан-Арама, умерла Рахеля, мати твоя, в Канаан землї в дорозї до Ефрата, се Бетлегем.
7Ла ынтоарчеря мя дин Падан, Рахела а мурит пе друм лынгэ мине, ын цара Канаан, ла о депэртаре буничикэ де Ефрата, ши ам ынгропат-о аколо, пе друмул каре дуче ла Ефрата, сау Бетлеем.”
8Побачивши ж Ізраїль сини Йосифові, каже: Хто се?
8Исраел с-а уйтат ла фиий луй Иосиф ши а зис: „Чине сунт ачештя?”
9І каже Йосиф панотцеві свойму: Се мої сини, що Бог дав менї тутеньки. І каже Яков: Приведи їх до мене, щоб їх благословити.
9Иосиф а рэспунс татэлуй сэу: „Сунт фиий мей пе каре ми й-а дат Думнезеу аич.” Исраел а зис: „Апропие-й, те рог, де мине, ка сэ-й бинекувынтез.”
10Очі ж Ізраїлеві тяжко бачили від старощів і не зміг розгледїти.
10Окий луй Исраел ерау ынгреуяць де бэтрынеце, аша кэ ну май путя сэ вадэ. Иосиф й-а апропият де ел, ши Исраел й-а сэрутат ши й-а ымбрэцишат.
11І каже Ізраїль до Йосифа: Не думав я вбачати лице твоє, аж ось Бог показав менї і насїннє твоє.
11Исраел а зис луй Иосиф: „Ну кредям кэ ам сэ-ць май вэд фаца ши ятэ кэ Думнезеу м-а фэкут сэ-ць вэд ши сэмынца.”
12І вивів їх Йосиф із між колїн його, та й уклонивсь йому лицем до землї.
12Иосиф й-а дат ла о парте де лынгэ ӂенункий татэлуй сэу ши с-а арункат ку фаца ла пэмынт ынаинтя луй.
13І взявши Йосиф два сини свої, Ефраїма в правицю, проти лївиці Ізраїлевої, Манассїю ж у лївицю, проти правицї Ізраїлевої, наблизив їх до його.
13Апой Иосиф й-а луат пе амындой, пе Ефраим ку мына дряптэ, ла стынга луй Исраел, ши пе Манасе ку мына стынгэ, ла дряпта луй Исраел, ши й-а адус апроапе де ел.
14І простягнув Ізраїль правицю і положив на голову Ефраїмову, — був же він молодший — а лївицю на голову Манассїєву; положив руки на вхрест, був бо Манассїй первенець.
14Исраел шь-а ынтинс мына дряптэ ши а пус-о пе капул луй Ефраим, каре ера чел май тынэр, яр мына стынгэ а пус-о пе капул луй Манасе; ынадинс шь-а ынкручишат мыниле астфел, кэч Манасе ера чел динтый нэскут.
15І благословив Йосифа, і каже: Бог, що перед ним ходили отцї мої, Авраам та Ізаак, Бог, що годував мене змалечку та й до сього дня,
15А бинекувынтат пе Иосиф ши а зис: „Думнезеул ынаинтя кэруя ау умблат пэринций мей Авраам ши Исаак, Думнезеул каре м-а кэлэузит де кынд м-ам нэскут пынэ ын зиуа ачаста,
16Ангел, що вирятував мене з усякого лиха, нехай благословить хлопята сї, і прозветься в них прізвище моє і прізвище отцїв моїх, Авраама та Ізаака, і нехай виростуть у множество многе на землї.
16Ынӂерул каре м-а избэвит де орьче рэу, сэ бинекувынтезе пе копиий ачештя! Ей сэ поарте нумеле меу ши нумеле пэринцилор мей Авраам ши Исаак ши сэ се ынмулцяскэ фоарте мулт ын мижлокул цэрий!”
17І побачив Йосиф, що положив панотець його руку правицю свою на голову Ефраїмову, і не гаразд йому здалось воно, і прийняв Йосиф руку панотцеву, щоб з голови Ефраїмової перенести на голову Манассїєву.
17Луй Иосиф ну й-а венит бине кынд а вэзут кэ татэл сэу ышь пуне мына дряптэ пе капул луй Ефраим, де ачея а апукат мына татэлуй сэу ка с-о я де пе капул луй Ефраим ши с-о ындрепте пе ал луй Манасе.
18І каже Йосиф панотцеві свойму: Не тако, панотченьку! Сей бо первенець; положи руку твою правицю на голову йому.
18Ши Иосиф а зис татэлуй сэу: „Ну аша, татэ, кэч ачела есте чел ынтый нэскут; пуне-ць мына дряптэ пе капул луй.”
19І не схотїв отець його, і каже: Знаю, синку. І він буде народом, і він буде великий; но брат його молодший більший над його буде, і насїннє його буде купою народів.
19Татэл сэу н-а врут, чи а зис: „Штиу, фиуле, штиу; ши ел ва ажунӂе ун попор, ши ел ва фи маре; дар фрателе луй чел май мик ва фи май маре декыт ел ши сэмынца луй ва ажунӂе о чатэ де нямурь.”
20І благословив їх того ж дня, і каже: Тобою благословляти ме Ізраїль говорючи: Зроби тебе Боже рівнею Ефраїмові й Манассїєві! І поставив Ефраїма перше Манассїя.
20Ел й-а бинекувынтат ын зиуа ачея ши а зис: „Нумеле тэу ыл вор ынтребуинца исраелиций кынд вор бинекувынта, зикынд: ‘Думнезеу сэ Се поарте ку тине кум С-а пуртат ку Ефраим ши ку Манасе!’” Ши а пус астфел пе Ефраим ынаинтя луй Манасе.
21І каже Ізраїль Йосифові: Се я вміраю; но Бог буде з вами, і верне вас ізнов у землю отцїв ваших. Я ж тобі над брати надїлив країну, що одняв я в Аморія моїм мечом і моїм луком.
21Исраел а зис луй Иосиф: „Ятэ кэ ын курынд ам сэ мор! Дар Думнезеу ва фи ку вой ши вэ ва адуче ынапой ын цара пэринцилор воштри.
no verse 22 in this text
22Ыць дау май мулт декыт фрацилор тэй – о парте пе каре ам луат-о дин мына аморицилор ку сабия мя ши ку аркул меу.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.