Езекиїла 16
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1І надійшло до мене слово Господнє:
1Опет ми дође реч Господња говорећи:
2Сину чоловічий! вияви Ерусалимові гидоту його
2Сине човечји, покажи Јерусалиму гадове његове,
3Та й промов: Так говорить Господь Бог дочцї Ерусалимській: Корінь твій і кодло твоє — із землї Канаанської; батько твій — Аморій, а мати Гетійка.
3и реци: Овако вели Господ Господ Јерусалиму: Постањем и родом ти си из земље хананске; отац ти беше Аморејац а мати Хетејка.
4При народинах твоїх, того дня, як ти родилась, нї пупка тобі не обрізано, нї водою тебе не облито, нї сіллю не натерто анї в пеленки не повито.
4А о рођењу твом, кад си се родила, није ти пупак одрезан и ниси окупана водом да би била чиста, нити си сољу натрвена ни пеленама повита.
5Нїчиє око тебе не пожалувало, щоб із милосердя хоч одно що з сього тобі зробити; нї, тебе викинуто в поле, — так мало цїновано душу твою того дня, як народилась єси.
5Око те не пожали да ти учини шта од тога и да ти се смилује: Него ти би бачена у поље, јер беше мрска душа твоја оног дана кад си се родила.
6І йшов я мимо тебе й побачив, тебе покинуту під ноги в крові твоїй, та й сказав тобі: Хоч ти й в крові — жий! Так, я сказав тобі: Живи в твоїй крові!
6И идући мимо тебе и видевши те где се ваљаш у својој крви, рекох ти: Да си жива у својој крви! И опет ти рекох: Да си жива у својој крви!
7І наплодив я тебе безлїч, як того зілля в полі; й виросла єси й зробилась велика й дойшла до принадної вроди; позаокруглювались груди в тебе, та й волос виріс густо; тілько ж була ти нага й невкрита.
7И учиних да растеш на хиљаде као трава у пољу; и ти нарасте и поста велика и дође до највеће лепоте; дојке ти напупише, и длаке те пробише; али ти беше гола нага.
8І переходив я попри тебе й побачив тебе, й видко було, що прийшла твоя пора любови. І накинув я полу одежі моєї на тебе, й прикрив наготу твою, й звязав себе з тобою присягою, говорить Господь Бог, та й стала ти моєю.
8И идући мимо тебе погледах те, и гле, године ти беху године за љубљење; и раширих скут свој на те, и покрих голотињу твоју, и заклех ти се и учиних веру с тобом, говори Господ Господ, и ти поста моја.
9І викупав я тебе в водї, обмив із тебе кров та й намастив тебе олїєю.
9И окупах те водом, и спрах с тебе крв твоју, и помазах те уљем.
10І вдїг тебе в квітчасту одїж, й обув тебе в сафіянову обув, підперезав тебе висоном і обгорнув тебе шовками.
10И обукох ти везену хаљину, и обух ти цревље од јазавца, и опасах те танким платном и застрех те свилом.
11Окрасив тебе приборами: надїв тобі на руки запинки, а на шию намисто,
11И накитих те накитом, и метнух ти наруквице на руке и гривну око врата.
12Почепив тобі каблучку до носа й сережки до ушей, та й надїв тобі пишний вінець на голову.
12И гривну око чела метнух ти, и обоце у уши, славан венац на главу.
13І красувалась ти в золотї й сріблї, а твоя одїж була — висон, шовк та взорчаста тканина; а годувалась ти пшеничною мукою та медом, і зробилась прегарною, та й доступила царської величностї.
13И ти беше окићена златом и сребром, и одело ти беше од танког платна и од свиле и везено, јеђаше бело брашно и мед и уље, и беше врло лепа, и приспе до царства.
14І пронеслась твоя слава між народи через уроду твою; була бо ти звершена в тих пишних прикрасах, що я вложив на тебе, говорить Господь.
14И разиђе се глас о теби по народима ради лепоте твоје, јер беше савршена красотом мојом, коју метнух на те, говори Господ Господ.
15Ти ж, горда на свою вроду та на велику славу твою, стала блудувати, й щедрила, блудуючи, кожного прохожого, оддаючись йому.
15Али се ти ослони на лепоту своју, и прокурва се с гласа свог, те си просипала курварство своје свакоме који пролажаше, и бивала си његова.
16І вживала квітчастої одежі твоєї, щоб прибирати свої висоти та й блудувала на них так, як не бувало й не буде.
16И узевши од хаљина својих начинила си шарене висине, и курвала си се на њима, како никада није било нити ће бити.
17І взяла єси прикраси твої з мого золота й мого срібла, що я понадаровував тобі, та й поробила собі мужеські подобини з них і блудувала з ними.
17И узевши красни накит свој од мог злата и од мог сребра што ти дадох, начинила си себи мушке ликове, и курвала си се с њима.
18І брала єси квітковане платтє твоє, та й зʼодягала їх ним, і покладала перед ними кадило моє й оливу мою,
18И узевши везене хаљине своје заодела си их, и уље моје и кад мој ставила си пред њих.
19Та й хлїб мій, що я давав тобі, пшенишне борошно, олїю й мід, що ними я годував тебе, — те все покладала ти перед ними в любі пахощі їм; таке то коїлось! — говорить Господь Бог.
19И хлеб мој, који ти дадох, бело брашно и уље и мед, чим те храњах, поставила си пред њих за мирис угодни. Тако је било, говори Господ Господ.
20І брала єси твої сини й дочки твої, що роджала єси менї, та й приносила їм у жертву, — нїби ще не досить було тобі блудування твого.
20И узимала си синове своје и кћери своје које си родила, и њих си им приносила да се спале. Мало ли беше курварства твог,
21Та ще й так жертвувала їм твої дїти, що проводила їх крізь огонь.
21те си и синове моје клала и давала си их да им се проведу кроз огањ?
22І при всїх гидотах твоїх та блудодїйствах твоїх ти й не згадала про часи молодощів твоїх, як була нага й невкрита та покинута на потоптаннє в крові твоїй.
22И уза све гадове своје и курварства своја ниси се опомињала дана младости своје кад си била гола и нага и ваљала се у крви својој.
23А до всього ледарства твого — о, горе, горе тобі! — говорить Господь Бог, —
23И после све злоће своје, (тешко, тешко теби! Говори Господ Господ,)
24Понабудовувала собі будинки про блудуваннє, построїла хижі на всякому майданї;
24саградила си себи кућу курварску, и начинила си себи висине на свакој улици,
25Та на кожному шляховому роздорожжі споруджувала собі висоти, соромила вроду твою, і розкладала ноги твої кожному прохожому, й не знала годї в блудуванні твойму.
25на свакој распутици начинила си себи висину, и нагрдила си своју лепоту, и разметала си ноге своје свакоме који пролажаше, и умножила си курварство своје.
26Блудувала єси з Египтїями, сусїдьми твоїми, довгорослими, й множила без кінця блудодїйства твої, доводючи мене до гнїву.
26Курвала си се са синовима мисирским, суседима својим великог тела, и умножила си курварство своје да би ме разгневила.
27Тим же то простиг я руку мою проти тебе та й поменшив призначене тобі на прожиток, та й оддав тебе на самоволю ненавидниць твоїх, дочок Филистійських, що й самі соромляться розпустної дороги твоєї.
27Зато гле, дигох руку своју на те и умалих оброк твој, и дадох те на вољу ненавидницима твојим, кћерима филистејским, које беше стид од срамотног пута твог.
28І блудувала єси з Ассирийцями, та й не наситилась, розпустувала з ними, та й не вгоноблялась.
28Курвала си се са синовима асирским, јер се не могаше наситити; курвала си се с њима, и опет се ниси наситила.
29І додавала нову розпусту в землї Канаанській з крамарями Халдеями, та й тим іще не вдовольнилась.
29И умножила си курварство своје у земљи хананској све до халдејске, и ни тако се ниси наситила.
30Яке ж утомлене мало бути серце в тебе, говорить Господь Бог, як ти все те коїла, як та непринуздана блудниця!
30Како је изнемогло срце твоје, говори Господ Господ, кад чиниш све што чини најгора курва,
31Коли будувала собі розпустничі хижі на кожному роздоріжжі й ставила підвисшення на кожному майданї, була ти не звичайною блудницею, — бо ти не приймала блудничої плати, —
31кад си градила курварску кућу на свакој распутици и чинила висину на свакој улици! А ни као курва ниси, јер ниси марила за плату;
32Але була перелюбною жінкою, що замість свого мужа, приймала чужих.
32него као жена прељубочиница, која место мужа свог прима друге.
33Усїм блудницям платять; ти ж сама давала гостинцї полюбовникам твоїм, і підкупувала, щоб вони звідусюди приходили до тебе на блудодїйство.
33Свим курвама даје се плата, а ти си давала плату свим милосницама својим и даривала си их да долазе к теби са свих страна да се курвају с тобом.
34Ти в твоїй розпустї поводилась в супереч усїм жінкам, бо не тебе шукали, а ти сама платила, тобі ж плати не давано.
34И тако је у тебе наопако према женама у твом курварству: Јер нико не иде за тобом да се курва, и ти дајеш плату, а не даје се теби плата; то је наопако.
35Тим же то послухай, блуднице, слова Господнього!
35Зато, курво, чуј реч Господњу.
36Так говорить Господь Бог: За те, що ти розкидала гроші свої, і в розпустї твоїй відкривалась нагота твоя перед полюбовниками твоїми, та перед усїма гидкими ідолами твоїми, й що оддавала їм кров дїтей твоїх, —
36Овако вели Господ Господ: Што се отров твој просу, и што се у курвању твом откривала голотиња твоја твојим милосницима и свим гадним идолима твојим, и за крв синова твојих, које си им дала,
37За се я позбіраю всїх полюбовників твоїх, що з ними ти розпустувала й їх любила, — вкупі з тими, що їх ненавидїла єси, — зберу їх звідусїль, і розкрию перед ними наготу твою і взрять вони ввесь сором твій.
37зато, ево, ја ћу скупити све милоснике твоје, с којима си се миловала, и све које си љубила, и све на које си мрзела, скупићу их све око тебе, и открићу им голотињу твоју да виде сву голотињу твоју.
38І судити му тебе судом на зрадливих жінок і кроворозливниць, і наведу на тебе кроваву кару лютої ревнивостї;
38И судићу ти како се суди онима које чине прељубу и онима које крв проливају, и даћу те на смрт гневу и ревности.
39І подам тебе їм на поталу, й порозбурюють вони розпустничі хижі твої й підвисшення твої, і зорвуть із тебе одїж твою, й заберуть прикраси твої, та й покинуть тебе нагою й невкритою.
39И предаћу те у њихове руке, те ће разорити твоју кућу курварску и раскопати висине твоје, и свући ће хаљине с тебе, и узеће ти красни накит и оставиће те голу нагу.
40І скличуть проти тебе громаду та й побють тебе каміннєм, й порубають тебе мечами своїми.
40И довешће на те људство, те ће те засути камењем, и избошће те мачевима својим.
41І пустять на пожар будинки твої, й зроблять суд над тобою в очах многих жінок; і положу конець блудуванню твойму й не будеш уже давати дарунків.
41И попалиће куће твоје огњем, и извршиће на теби суд пред многим женама, и учинићу те ћеш се оканити курвања и нећеш више давати плате.
42І зжену на тобі досаду мою, й відступить від тебе пересердє моє, й втихомирюсь і більш не буду лютувати.
42И намирићу гнев свој над тобом, и ревност ће се моја уклонити од тебе, и умирићу се, и нећу се више гневити.
43За се, що не спогадала єси про часи молодощів твоїх і роздосадувала мене всїма тими вчинками, — оберну я поступки твої на твою голову, говорить Господь Бог, щоб не чинила вже гріха після всїх гидот твоїх.
43Зато што се ниси опомињала дана младости своје, него си ме дражила свим тим, зато, ево, и ја ћу обратити пут твој на твоју главу, говори Господ Господ, те нећеш чинити грдила нити каквих гадова својих.
44Ось, кожен, хто приповістями говорить, може сказати про тебе: Яка мати, така й доня.
44Гле, ко год говори приче, говориће о теби причу, и рећи ће: Каква мати, таква јој кћи.
45Ти — дочка, вдалась у матїр твою, що покинула чоловіка свого й дїтей своїх; ти — сестра сестер твоїх, що покинули чоловіків своїх і дїток своїх. Мати ваша Гетійка, а батько ваш — Аморій.
45Ти си кћи матере своје, која се одметнула од мужа свог и деце своје, и сестра си сестара својих, које се одметнуше од мужева својих и деце своје, мати вам је Хетејка а отац Аморејац.
46Старша ж сестра твоя — се Самария з дочками своїми, що живе на лїво від тебе, а менша сестра твоя, що живе на право од тебе, — се Содома з її дочками.
46А старија ти је сестра Самарија с кћерима својим, која ти седи с леве стране, а млађа ти је сестра која ти седи с десне стране Содом са кћерима својим.
47Та ти й не по їх дорогах ходила й не їх гидоти коїла; того було в тебе ще мало: ти витворяла ще гірше нїж вони в усїх путях твоїх.
47А ти ни њиховим путем ниси ходила, нити си чинила по њиховим гадовима, као да ти то беше мало, него си била гора од њих на свим путевима својим.
48Так певно, як я живу, говорить Господь Бог: сестра твоя Содома з її дочками не чинила такого, як ти з твоїми дочками чинила.
48Тако ја жив био, говори Господ Господ, сестра твоја Содом и кћери њене нису чиниле како си чинила ти и твоје кћери.
49Ось, у чому була беззаконна Содома, сестра твоя, з її дочками: в гординї, в немірностї й в дармованнї, та й ще, що вона бідолашньому й злиденньому помічної руки не подавала.
49Ево, ово беше безакоње сестре твоје Содома: У поносу, у изобиљу хлеба и безбрижном миру беше она и кћери њене, а не помагаху сиромаху и убогом;
50Вони розгордїли й чинили гидоти передо мною, а я побачивши се, відкинув їх.
50него се понашаху и чињаху гадове преда мном, за то их затрх кад видех.
51Самария ж не нагрішила й половини того, що ти; ти переважила їх у гидотах твоїх; у прирівняннї до твоїх мерзот показались ті сестри твої праведнїйшими за тебе.
51Самарија није згрешила пола колико ти, јер си починила гадова својих више него оне, те си оправдала сестре своје свим гадовима својим које си учинила.
52Неси ж соромоту твою й ти, що ганила сестер твоїх; ти бо переважила їх гидотами твоїми, й мерзотами твоїми, які ти творила, оправдила єси їх.
52И ти дакле, која си судила сестрама својим, носи срамоту своју за грехе своје, којима си постала грђа од њих; оне су праведније од тебе; и ти се дакле стиди и носи срамоту, кад си оправдала сестре своје.
53Та я відкличу полонь їх, заверну полонених потомків Содоми й дочок її, та полонених Самариї й дочок її, а з ними й твоїх полонених.
53Ако доведеш натраг њихово робље, робље содомско и кћери њене, и робље самаријско и кћери њене, довешћу и твоје робље из ропства међу њима.
54Щоб ти несла сором твій і стидилась усього того, що коїла, й потїшила їх.
54Да носиш срамоту своју и да се стидиш за све што си чинила, и да им будеш утеха.
55І сестри твої, Содома з дочками своїми, вернуться до свого першого стану, й Самария й дочки її вернуться до свого першого стану, а вкінцї й ти та й дочки твої вернетесь до вашого першого стану.
55Ако се сестре твоје, Содом и кћери њене поврате као што су биле, и ако се Самарија и кћери њене поврате као што су биле, повратићеш се и ти и кћери твоје као што сте биле.
56Про сестру твою Содому, не було й згадки в устах твоїх за часів гордощів твоїх,
56Јер уста твоја не помињаше Содом, сестру твоју, у време охолости твоје,
57Аж доки ледарство твоє не виявилось, а ти з того часу попала в погорду в дочок Сирийських і всїх округи їх, дочок Филистійських, що зневажливо глядїли на тебе з усїх боків.
57пре него се откри злоћа твоја као у време срамоте од кћери сирских и од свих што су око њих, кћери филистејских, које те срамоћаху са свих страна.
58Так, за ледарство твоє та за гидоти твої ти приймаєш кару, говорить Господь Бог.
58Носи неваљалство своје и гадове своје, говори Господ.
59Так бо говорить Господь Бог: Вчиню з тобою так, як ти чинила, зневаживши присягу й зірвавши вмову зо мною.
59Јер овако вели Господ Господ: Учинићу ти како си ти учинила презревши заклетву и преступивши завет.
60Та я спогадаю про мій завіт із тобою за часів молодощів твоїх, та й відновлю завіт віковічний з тобою.
60Али ћу се ја опоменути завета свог који сам учинио с тобом у време младости твоје, и утврдићу ти вечан завет.
61І спогадаєш про блудні дороги твої та й засоромишся, як почнеш приймати до себе сестер твоїх, старших і менших від тебе, та коли я давати му їх тобі за дочки, — та не з давної вмови твоєї (зо мною).
61Тада ћеш се опоменути путева својих и постидећеш се кад примиш сестре своје старије од себе и млађе, које ћу ти дати за кћери, али не по твом завету.
62І поновлю вмову мою з тобою, й взнаєш, що я — Господь,
62И ја ћу утврдити завет свој с тобом, и познаћеш да сам ја Господ,
63Щоб ти згадала про все й соромилась, та не посьміла з великого стиду й уст отворити, як я все давне прощу тобі, що ти творила, говорить Господь Бог.
63да се опоменеш и постидиш и да не отвориш више уста од срамоте, кад ти опростим све што си учинила, говори Господ Господ
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.