1 Коринтян 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Будьте послїдувателями моїми, яко ж і я Христів.
1Siate miei imitatori, siccome io ancora lo son di Cristo.
2Хвалю ж вас, браттє, що все моє памятаєте і, яко ж я передав вам, перекази держите.
2OR io vi lodo, fratelli, di ciò che vi ricordate di me in ogni cosa; e che ritenete gli ordinamenti, secondo che io ve li ho dati.
3Хочу ж, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, голова жінцї чоловік, голова ж Христу — Бог.
3Ma io voglio che sappiate, che il capo d'ogni uomo è Cristo, e che il capo della donna è l'uomo, e che il capo di Cristo è Iddio.
4Усякий чоловік, що молить ся або пророкує, покривши голову, осоромлює голову свою.
4Ogni uomo, orando, o profetizzando, col capo coperto, fa vergogna al suo capo.
5Усяка ж жінка, що молить ся або пророкує, не покривши голови, осоромлює голову свою; одно ж бо воно й те саме, якби була й обголена.
5Ma ogni donna, orando, o profetizzando, col capo scoperto, fa vergogna al suo capo; perciocchè egli è una medesima cosa che se fosse rasa.
6Коли бо не покриваєть ся жінка, нехай і стрижеть ся; коли ж сором жінцї стригти ся чи голити ся, нехай покриваєть ся.
6Imperocchè, se la donna non si vela, si tagli anche i capelli! Ora se è cosa disonesta per la donna il tagliarsi i capelli, o il radersi il capo, si veli.
7Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж славою чоловічою.
7Poichè, quant'è all'uomo, egli non deve velarsi il capo, essendo l'immagine, e la gloria di Dio; ma la donna è la gloria dell'uomo.
8Бо не чоловік од жінки, а жінка від чоловіка.
8Perciocchè l'uomo non è dalla donna, ma la donna dall'uomo.
9І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка.
9Imperocchè ancora l'uomo non fu creato per la donna, ma la donna per l'uomo.
10Тим і мусить жінка знак властї мати на голові ради ангелів.
10Perciò, la donna deve, per cagion degli angeli, aver sul capo un segno del la podestà da cui dipende .
11Однако ж нї чоловік без жінки, нї жінка без чоловіка, в Господї.
11Nondimeno, nè l'uomo è senza la donna, nè la donna senza l'uomo, nel Signore.
12Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, все ж від Бога.
12Perciocchè, siccome la donna è dall'uomo, così ancora l'uomo è per la donna; ed ogni cosa è da Dio.
13Самі між собою судїть: чи личить жінцї непокритій молитись Богу?
13Giudicate fra voi stessi: è egli convenevole che la donna faccia orazione a Dio, senza esser velata?
14Або чи не сама ж природа навчає вас, що коли чоловік має довге волоссє, то сором йому?
14La natura stessa non v'insegna ella ch'egli è disonore all'uomo se egli porta chioma?
15Жінка ж, коли має довге волоссє, се слава їй; бо волоссє замість покриття їй дано.
15Ma, se la donna porta chioma, che ciò le è onore? poichè la chioma le è data per velo.
16Коли ж хто єсть сварливим, то ми такого звичаю не маємо, нї церкви Божі.
16Ora, se alcuno vuol parer contenzioso, noi, nè le chiese di Dio, non abbiamo una tale usanza.
17Се ж завіщаючи, не хвалю, що не на лучче, а на гірше збираєтесь.
17OR io non vi lodo in questo, ch'io vi dichiaro, cioè , che voi vi raunate non in meglio, ma in peggio.
18Бо найперш, як сходитесь ви в церкву, чую, що буває роздїленнє між вами, й почасти вірю.
18Perciocchè prima, intendo che quando vi raunate nella chiesa, vi son fra voi delle divisioni; e ne credo qualche parte.
19Треба бо й єресям між вами бути, щоб вірні між вами явились.
19Poichè bisogna che vi sieno eziandio delle sette fra voi, acciocchè coloro che sono accettevoli, sien manifestati fra voi.
20Як же сходитесь до купи, то не на те, щоб Господню вечерю їсти.
20Quando adunque voi vi raunate insieme, ciò che fate non è mangiar la Cena del Signore.
21Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий же впиваєть ся.
21Perciocchè, nel mangiare, ciascuno prende innanzi la sua propria cena; e l'uno ha fame, e l'altro è ebbro.
22Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю.
22Perciocchè, non avete voi delle case per mangiare, e per bere? ovvero, sprezzate voi la chiesa di Dio, e fate vergogna a quelli che non hanno? che dirovvi? loderovvi in ciò? io non vi lodo.
23Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб,
23Poichè io ho dal Signore ricevuto ciò che ancora ho dato a voi, cioè: che il Signore Gesù, nella notte ch'egli fu tradito, prese del pane;
24і, хвалу віддавши, переломив, і рече: Прийміть, їжте, се єсть тїло моє, що за вас ламлене; се робіть на мій спомин.
24e dopo aver rese grazie, lo ruppe, e disse: Pigliate, mangiate; quest'è il mio corpo, il qual per voi è rotto; fate questo in rammemorazione di me.
25Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин.
25Parimente ancora prese il calice, dopo aver cenato, dicendo: Questo calice è il nuovo patto nel sangue mio; fate questo, ogni volta che voi ne berrete, in rammemorazione di me.
26Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки (Він) прийде.
26Perciocchè, ogni volta che voi avrete mangiato di questo pane, o bevuto di questo calice, voi annunzierete la morte del Signore, finchè egli venga.
27Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої.
27Perciò, chiunque avrà mangiato questo pane, o bevuto il calice del Signore, indegnamente, sarà colpevole del corpo, e del sangue del Signore.
28Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє.
28Or provi l'uomo sè stesso, e così mangi di questo pane, e beva di questo calice.
29Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тїло Господнє.
29Poichè chi ne mangia, e beve indegnamente, mangia e beve giudicio a sè stesso, non discernendo il corpo del Signore.
30Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволї.
30Perciò fra voi vi son molti infermi, e malati; e molti dormono.
31Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені.
31Perciocchè, se esaminassimo noi stessi, non saremmo giudicati.
32Бувши ж осудженими, від Бога караємось, щоб з сьвітом не осудились.
32Ora, essendo giudicati, siamo dal Signore corretti, acciocchè non siamo condannati col mondo.
33Тим же, браттє моє, зійшовшись їсти, один одного дожидайте.
33Per tanto, fratelli miei, raunandovi per mangiare, aspettatevi gli uni gli altri.
34Коли ж хто голодний, дома нехай їсть, щоб на суд не сходились. Про остальне ж, як прийду, дам порядок.
34E se alcuno ha fame, mangi in casa; acciocchè non vi rauniate in giudicio. Or quant'è alle altre cose, io ne disporrò, quando sarà venuto.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.