1 Коринтян 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Будьте послїдувателями моїми, яко ж і я Христів.
1Be ye followers of me, as I also am of Christ.
2Хвалю ж вас, браттє, що все моє памятаєте і, яко ж я передав вам, перекази держите.
2Now I praise you, brethren, that in all things you are mindful of me: and keep my ordinances as I have delivered them to you.
3Хочу ж, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, голова жінцї чоловік, голова ж Христу — Бог.
3But I would have you know, that the head of every man is Christ; and the head of the woman is the man; and the head of Christ is God.
4Усякий чоловік, що молить ся або пророкує, покривши голову, осоромлює голову свою.
4Every man praying or prophesying with his head covered, disgraceth his head.
5Усяка ж жінка, що молить ся або пророкує, не покривши голови, осоромлює голову свою; одно ж бо воно й те саме, якби була й обголена.
5But every woman praying or prophesying with her head not covered, disgraceth her head: for it is all one as if she were shaven.
6Коли бо не покриваєть ся жінка, нехай і стрижеть ся; коли ж сором жінцї стригти ся чи голити ся, нехай покриваєть ся.
6For if a woman be not covered, let her be shorn. But if it be a shame to a woman to be shorn or made bald, let her cover her head.
7Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж славою чоловічою.
7The man indeed ought not to cover his head, because he is the image and glory of God; but the woman is the glory of the man.
8Бо не чоловік од жінки, а жінка від чоловіка.
8For the man is not of the woman, but the woman of the man.
9І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка.
9For the man was not created for the woman, but the woman for the man.
10Тим і мусить жінка знак властї мати на голові ради ангелів.
10Therefore ought the woman to have a power over her head, because of the angels.
11Однако ж нї чоловік без жінки, нї жінка без чоловіка, в Господї.
11But yet neither is the man without the woman, nor the woman without the man, in the Lord.
12Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, все ж від Бога.
12For as the woman is of the man, so also is the man by the woman: but all things of God.
13Самі між собою судїть: чи личить жінцї непокритій молитись Богу?
13You yourselves judge: doth it become a woman, to pray unto God uncovered?
14Або чи не сама ж природа навчає вас, що коли чоловік має довге волоссє, то сором йому?
14Doth not even nature itself teach you, that a man indeed, if he nourish his hair, it is a shame unto him?
15Жінка ж, коли має довге волоссє, се слава їй; бо волоссє замість покриття їй дано.
15But if a woman nourish her hair, it is a glory to her; for her hair is given to her for a covering.
16Коли ж хто єсть сварливим, то ми такого звичаю не маємо, нї церкви Божі.
16But if any man seem to be contentious, we have no such custom, nor the church of God.
17Се ж завіщаючи, не хвалю, що не на лучче, а на гірше збираєтесь.
17Now this I ordain: not praising you, that you come together not for the better, but for the worse.
18Бо найперш, як сходитесь ви в церкву, чую, що буває роздїленнє між вами, й почасти вірю.
18For first of all I hear that when you come together in the church, there are schisms among you; and in part I believe it.
19Треба бо й єресям між вами бути, щоб вірні між вами явились.
19For there must be also heresies: that they also, who are approved, may be made manifest among you.
20Як же сходитесь до купи, то не на те, щоб Господню вечерю їсти.
20When you come therefore together into one place, it is not now to eat the Lord’s supper.
21Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий же впиваєть ся.
21For every one taketh before his own supper to eat. And one indeed is hungry and another is drunk.
22Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю.
22What, have you not houses to eat and to drink in? Or despise ye the church of God; and put them to shame that have not? What shall I say to you? Do I praise you? In this I praise you not.
23Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб,
23For I have received of the Lord that which also I delivered unto you, that the Lord Jesus, the same night in which he was betrayed, took bread.
24і, хвалу віддавши, переломив, і рече: Прийміть, їжте, се єсть тїло моє, що за вас ламлене; се робіть на мій спомин.
24And giving thanks, broke, and said: Take ye, and eat: this is my body, which shall be delivered for you: this do for the commemoration of me.
25Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин.
25In like manner also the chalice, after he had supped, saying: This chalice is the new testament in my blood: this do ye, as often as you shall drink, for the commemoration of me.
26Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки (Він) прийде.
26For as often as you shall eat this bread, and drink the chalice, you shall shew the death of the Lord, until he come.
27Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої.
27Therefore whosoever shall eat this bread, or drink the chalice of the Lord unworthily, shall be guilty of the body and of the blood of the Lord.
28Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє.
28But let a man prove himself: and so let him eat of that bread, and drink of the chalice.
29Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тїло Господнє.
29For he that eateth and drinketh unworthily, eateth and drinketh judgment to himself, not discerning the body of the Lord.
30Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволї.
30Therefore are there many infirm and weak among you, and many sleep.
31Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені.
31But if we would judge ourselves, we should not be judged.
32Бувши ж осудженими, від Бога караємось, щоб з сьвітом не осудились.
32But whilst we are judged, we are chastised by the Lord, that we be not condemned with this world.
33Тим же, браттє моє, зійшовшись їсти, один одного дожидайте.
33Wherefore, my brethren, when you come together to eat, wait for one another.
34Коли ж хто голодний, дома нехай їсть, щоб на суд не сходились. Про остальне ж, як прийду, дам порядок.
34If any man be hungry, let him eat at home; that you come not together unto judgment. And the rest I will set in order, when I come.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.