1 Коринтян 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Про що ж ви писали до мене, то добре б чоловікові до жінки не приставати.
1Now concerning the thing whereof you wrote to me: It is good for a man not to touch a woman.
2Та задля (ухилення) перелюбу, кожен свою жінку нехай має, і кожна свого чоловіка нехай має.
2But for fear of fornication, let every man have his own wife, and let every woman have her own husband.
3Нехай чоловік оддає жінцї, яку треба, любов; так само й жінка чоловікові.
3Let the husband render the debt to his wife, and the wife also in like manner to the husband.
4Жінка над своїм тїлом не має власти, а чоловік; так же само й чоловік над своїм тїлом не має власти, а жінка.
4The wife hath not power of her own body, but the husband. And in like manner the husband also hath not power of his own body, but the wife.
5Не вхиляйтесь одно від одного, хиба що по згодї на (який ся) час, щоб пробували в постї та молитві, та й знов докупи сходьтесь, щоб сатана не спокушував вас невдержаннєм вашим.
5Defraud not one another, except, perhaps, by consent, for a time, that you may give yourselves to prayer; and return together again, lest Satan tempt you for your incontinency.
6Се ж глаголю по дозволу, а не по наказу.
6But I speak this by indulgence, not by commandment.
7Бажаю бо, щоб усї люде були, як я сам. Тільки ж свій дар має кожен від Бога: один так, другий так.
7For I would that all men were even as myself: but every one hath his proper gift from God; one after this manner, and another after that.
8Глаголю ж нежонатим та вдовицям: Добре їм, коли зістануть ся, як і я.
8But I say to the unmarried, and to the widows: It is good for them if they so continue, even as I.
9Коли ж не вдержять ся, нехай женять ся; лучче бо женитись, нїж розпалюватись.
9But if they do not contain themselves, let them marry. For it is better to marry than to be burnt.
10Жонатим же завітую не я, а Господь: Жінка нехай не розлучаєть ся з чоловіком.
10But to them that are married, not I but the Lord commandeth, that the wife depart not from her husband.
11Коли ж і розлучить ся, то нехай буде без чоловіка, або нехай з чоловіком помирить ся; та й чоловік щоб з жінкою не розлучав ся.
11And if she depart, that she remain unmarried, or be reconciled to her husband. And let not the husband put away his wife.
12Иншим же я глаголю, не Господь: Коли которий брат має жінку, що не вірує, а любо їй жити з ним, нехай не відпуска її.
12For to the rest I speak, not the Lord. If any brother hath a wife that believeth not, and she consent to dwell with him, let him not put her away.
13І котора жінка має чоловіка, що не вірує, а йому любо жити з нею, нехай не відпуска його.
13And if any woman hath a husband that believeth not, and he consent to dwell with her, let her not put away her husband.
14Осьвячуєть ся бо чоловік невіруючий в жінцї, і осьвячуєть ся жінка невіруюча в чоловікові; ато дїти ваші були б нечисті; тепер же сьвяті.
14For the unbelieving husband is sanctified by the believing wife; and the unbelieving wife is sanctified by the believing husband: otherwise your children should be unclean; but now they are holy.
15Коли ж невіруючий розлучаєть ся, нехай розлучаєть ся; не приневолюєть ся бо брат або сестра у такому; у впокою ж бо покликав нас Бог.
15But if the unbeliever depart, let him depart. For a brother or sister is not under servitude in such cases. But God hath called us in peace.
16Як бо ти знаєш, жінко, що може спасеш чоловіка? Або як ти знаєш, чоловіче, що може жінку спасеш?
16For how knowest thou, O wife, whether thou shalt save thy husband? Or how knowest thou, O man, whether thou shalt save thy wife?
17Тільки, як кожному удїлив Бог, і як кожного покликав Господь, так нехай й ходить. І се всїм церквам наказую.
17But as the Lord hath distributed to every one, as God hath called every one, so let him walk: and so in all churches I teach.
18Чи хто в обрізанню покликаний, нехай не притворюєть ся. Чи в необрізанню хто покликаний, нехай не обрізуєть ся.
18Is any man called, being circumcised? let him not procure uncircumcision. Is any man called in uncircumcision? let him not be circumcised.
19Обрізаннє нїщо, і необрізаннє нїщо, а хороненнє заповідей Божих.
19Circumcision is nothing, and uncircumcision is nothing: but the observance of the commandments of God.
20Кожний, у якому покликанню покликаний, у тому нехай і зостаєть ся.
20Let every man abide in the same calling in which he was called.
21Невільником ти покликаний? не журись; а коли можна й вільним стати ся, раднїще (тим) користуй ся.
21Wast thou called, being a bondman? care not for it; but if thou mayest be made free, use it rather.
22Покликаний бо у Господї невільник, той визволений у Господа. Так само й хто вільним покликаний, той невільник Христів.
22For he that is called in the Lord, being a bondman, is the freeman of the Lord. Likewise he that is called, being free, is the bondman of Christ.
23Цїною ви куплені; не робіть ся невільниками людськими.
23You are bought with a price; be not made the bondslaves of men.
24У чому кожен покликаний, браттє, в тому нехай і пробуває перед Богом.
24Brethren, let every man, wherein he was called, therein abide with God.
25Про дїв же наказу Господнього не маю, а даю раду, яко помилуваний від Господа, щоб вірним бути.
25Now concerning virgins, I have no commandment of the Lord; but I give counsel, as having obtained mercy of the Lord, to be faithful.
26Думаю, що се добре задля теперішньої нужди, щоб чоловіку так бути.
26I think therefore that this is good for the present necessity, that it is good for a man so to be.
27Одруживсь єси з жінкою? не шукай розводу. Розвів ся єси з жінкою, не шукай жінки.
27Art thou bound to a wife? seek not to be loosed. Art thou loosed from a wife? seek not a wife.
28Як же й ожениш ся, (ще) не згрішив єси; як і віддасть ся дїва, не згрішила; та горе по тїлу мати муть такі; я ж вас щаджу.
28But if thou take a wife, thou hast not sinned. And if a virgin marry, she hath not sinned: nevertheless, such shall have tribulation of the flesh. But I spare you.
29Се ж глаголю, браттє, що час короткий, і щоб ті, хто має жінку, були наче не мають;
29This therefore I say, brethren; the time is short; it remaineth, that they also who have wives, be as if they had none;
30і хто плаче, наче не плачуть; хто радуєть ся, наче не радують ся; хто купує, наче не осягають;
30And they that weep, as though they wept not; and they that rejoice, as if they rejoiced not; and they that buy, as though they possessed not;
31і хто користуєть ся сим сьвітом, наче не користують ся; переходить бо образ сьвіта сього.
31And they that use this world, as if they used it not: for the fashion of this world passeth away.
32Я ж хочу, щоб ви не журились. Нежонатий журить ся про Господнє, як угодити Господеві;
32But I would have you to be without solicitude. He that is without a wife, is solicitous for the things that belong to the Lord, how he may please God.
33жонатий же журить ся про сьвітове, як угодити жінцї.
33But he that is with a wife, is solicitous for the things of the world, how he may please his wife: and he is divided.
34Єсть (також) ріжниця між жінкою і дївицею: Незамужня журить ся про Господнє, щоб бути сьвятою тїлом і духом; а замужня журить ся про сьвітове, як угодити мужові.
34And the unmarried woman and the virgin thinketh on the things of the Lord, that she may be holy both in body and in spirit. But she that is married thinketh on the things of the world, how she may please her husband.
35Се ж вам на користь вашу глаголю, не щоб вам накинути сїло, а ради чемности і приступу вашого до Господа без озирання.
35And this I speak for your profit: not to cast a snare upon you; but for that which is decent, and which may give you power to attend upon the Lord, without impediment.
36Коли ж хто думає, що соромно для дївицї його, коли перецьвіте і так мусить бути, той, що хоче, нехай робить, не згрішить; нехай ідуть заміж.
36But if any man think that he seemeth dishonoured, with regard to his virgin, for that she is above the age, and it must so be: let him do what he will; he sinneth not, if she marry.
37Которий стоїть твердо в серцї, не маючи примусу, та має власть над своєю волею, і розсудив так у серцї своїм, щоб держати дївицю свою, добре робить.
37For he that hath determined being steadfast in his heart, having no necessity, but having power of his own will; and hath judged this in his heart, to keep his virgin, doth well.
38Тим же хто віддає заміж, добре робить; а хто не віддає, лучче робить.
38Therefore, both he that giveth his virgin in marriage, doth well; and he that giveth her not, doth better.
39Жінка звязана законом, доки жив чоловік її; як же вмре чоловік її, вільна вона йти, за кого схоче, тільки в Господї.
39A woman is bound by the law as long as her husband liveth; but if her husband die, she is at liberty: let her marry to whom she will; only in the Lord.
40Щасливша ж, коли так пробувати ме по моїй радї; думаю ж, що й я маю Духа Божого.
40But more blessed shall she be, if she so remain, according to my counsel; and I think that I also have the spirit of God.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.