1 Коринтян 13
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Коли мовами людськими глаголю й ангелськими, любови ж не маю, то став ся я як мідь дзвіняча і бубен гудячий.
1If I speak with the tongues of men, and of angels, and have not charity, I am become as sounding brass, or a tinkling cymbal.
2Коли маю пророцтво і знаю всї тайни і все знаннє, і коли маю всю віру, так щоб і гори переставляти, любови ж не маю, то я нїщо.
2And if I should have prophecy and should know all mysteries, and all knowledge, and if I should have all faith, so that I could remove mountains, and have not charity, I am nothing.
3І коли роздам увесь маєток мій, і коли тїло моє передам, щоб його спалено, любови ж не маю, то нїякої користи менї (з того).
3And if I should distribute all my goods to feed the poor, and if I should deliver my body to be burned, and have not charity, it profiteth me nothing.
4Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся,
4Charity is patient, is kind: charity envieth not, dealeth not perversely; is not puffed up;
5не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого;
5Is not ambitious, seeketh not her own, is not provoked to anger, thinketh no evil;
6не веселить ся неправдою, а веселить ся правдою;
6Rejoiceth not in iniquity, but rejoiceth with the truth;
7все покриває, всьому йме віри, на все вповає, все терпить.
7Beareth all things, believeth all things, hopeth all things, endureth all things.
8Любов нїколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне.
8Charity never falleth away: whether prophecies shall be made void, or tongues shall cease, or knowledge shall be destroyed.
9Бо від части знаємо і від части пророкуємо.
9For we know in part, and we prophesy in part.
10Як же прийде звершене, тодї те, що від части, зникне.
10But when that which is perfect is come, that which is in part shall be done away.
11Як був я малолїток, то яко малолїток говорив, яко малолїток розумів, яко малолїток думав; як же став чоловіком, то покинув дитяче.
11When I was a child, I spoke as a child, I understood as a child, I thought as a child. But, when I became a man, I put away the things of a child.
12Бачимо бо тепер через дзеркало, в загадцї, тодї ж лицем до лиця; тепер пізнаю від части, тодї ж пізнаю, яко ж і я познаний.
12We see now through a glass in a dark manner; but then face to face. Now I know I part; but then I shall know even as I am known.
13Тепер же пробувають віра, надїя, любов, сї троє; більша ж із сих любов.
13And now there remain faith, hope, and charity, these three: but the greatest of these is charity.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.