1 Коринтян 13

Kulish and Puluj Bible (1905)

Greek New Testament: Byzantine Text (Robinson–Pierpont 2018)

1Коли мовами людськими глаголю й ангелськими, любови ж не маю, то став ся я як мідь дзвіняча і бубен гудячий.

1εαν ταισ γλωσσαισ των ανθρωπων λαλω και των αγγελων αγαπην δε μη εχω γεγονα χαλκοσ ηχων η κυμβαλον αλαλαζον

2Коли маю пророцтво і знаю всї тайни і все знаннє, і коли маю всю віру, так щоб і гори переставляти, любови ж не маю, то я нїщо.

2και εαν εχω προφητειαν και ειδω τα μυστηρια παντα και πασαν την γνωσιν και εαν εχω πασαν την πιστιν ωστε ορη μεθιστανειν αγαπην δε μη εχω ουθεν ειμι

3І коли роздам увесь маєток мій, і коли тїло моє передам, щоб його спалено, любови ж не маю, то нїякої користи менї (з того).

3και εαν ψωμισω παντα τα υπαρχοντα μου και εαν παραδω το σωμα μου ινα καυθησωμαι αγαπην δε μη εχω ουδεν ωφελουμαι

4Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся,

4η αγαπη μακροθυμει χρηστευεται η αγαπη ου ζηλοι η αγαπη ου περπερευεται ου φυσιουται

5не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого;

5ουκ ασχημονει ου ζητει τα εαυτησ ου παροξυνεται ου λογιζεται το κακον

6не веселить ся неправдою, а веселить ся правдою;

6ου χαιρει επι τη αδικια συγχαιρει δε τη αληθεια

7все покриває, всьому йме віри, на все вповає, все терпить.

7παντα στεγει παντα πιστευει παντα ελπιζει παντα υπομενει

8Любов нїколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне.

8η αγαπη ουδεποτε εκπιπτει ειτε δε προφητειαι καταργηθησονται ειτε γλωσσαι παυσονται ειτε γνωσισ καταργηθησεται

9Бо від части знаємо і від части пророкуємо.

9εκ μερουσ δε γινωσκομεν και εκ μερουσ προφητευομεν

10Як же прийде звершене, тодї те, що від части, зникне.

10οταν δε ελθη το τελειον τοτε το εκ μερουσ καταργηθησεται

11Як був я малолїток, то яко малолїток говорив, яко малолїток розумів, яко малолїток думав; як же став чоловіком, то покинув дитяче.

11οτε ημην νηπιοσ ωσ νηπιοσ ελαλουν ωσ νηπιοσ εφρονουν ωσ νηπιοσ ελογιζομην οτε δε γεγονα ανηρ κατηργηκα τα του νηπιου

12Бачимо бо тепер через дзеркало, в загадцї, тодї ж лицем до лиця; тепер пізнаю від части, тодї ж пізнаю, яко ж і я познаний.

12βλεπομεν γαρ αρτι δι εσοπτρου εν αινιγματι τοτε δε προσωπον προσ προσωπον αρτι γινωσκω εκ μερουσ τοτε δε επιγνωσομαι καθωσ και επεγνωσθην

13Тепер же пробувають віра, надїя, любов, сї троє; більша ж із сих любов.

13νυνι δε μενει πιστισ ελπισ αγαπη τα τρια ταυτα μειζων δε τουτων η αγαπη

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.