1 Коринтян 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Synodal Translation (Синодальный перевод)
1Про що ж ви писали до мене, то добре б чоловікові до жінки не приставати.
1А о чем вы писали ко мне, то хорошо человеку не касаться женщины.
2Та задля (ухилення) перелюбу, кожен свою жінку нехай має, і кожна свого чоловіка нехай має.
2Но, во избежание блуда, каждый имей свою жену, и каждая имей своего мужа.
3Нехай чоловік оддає жінцї, яку треба, любов; так само й жінка чоловікові.
3Муж оказывай жене должное благорасположение; подобно и жена мужу.
4Жінка над своїм тїлом не має власти, а чоловік; так же само й чоловік над своїм тїлом не має власти, а жінка.
4Жена не властна над своим телом, но муж; равно и муж не властен над своим телом, но жена.
5Не вхиляйтесь одно від одного, хиба що по згодї на (який ся) час, щоб пробували в постї та молитві, та й знов докупи сходьтесь, щоб сатана не спокушував вас невдержаннєм вашим.
5Не уклоняйтесь друг от друга, разве по согласию, на время, для упражнения в посте и молитве, а потом опять будьте вместе, чтобы не искушал вас сатана невоздержанием вашим.
6Се ж глаголю по дозволу, а не по наказу.
6Впрочем, это сказано мною как позволение, а не как повеление.
7Бажаю бо, щоб усї люде були, як я сам. Тільки ж свій дар має кожен від Бога: один так, другий так.
7Ибо желаю, чтобы все люди были, как и я; но каждый имеет свое дарование от Бога, один так, другой иначе.
8Глаголю ж нежонатим та вдовицям: Добре їм, коли зістануть ся, як і я.
8Безбрачным же и вдовам говорю: хорошо им оставаться, как я.
9Коли ж не вдержять ся, нехай женять ся; лучче бо женитись, нїж розпалюватись.
9Но если не могут воздержаться, пусть вступают в брак; ибо лучше вступить в брак, нежели разжигаться.
10Жонатим же завітую не я, а Господь: Жінка нехай не розлучаєть ся з чоловіком.
10А вступившим в брак не я повелеваю, а Господь: жене не разводиться с мужем,-
11Коли ж і розлучить ся, то нехай буде без чоловіка, або нехай з чоловіком помирить ся; та й чоловік щоб з жінкою не розлучав ся.
11если же разведется, то должна оставаться безбрачною или примириться с мужем своим, - и мужу не оставлять жены своей.
12Иншим же я глаголю, не Господь: Коли которий брат має жінку, що не вірує, а любо їй жити з ним, нехай не відпуска її.
12Прочим же я говорю, а не Господь: если какой брат имеет жену неверующую, и она согласна жить с ним, то он не должен оставлять ее;
13І котора жінка має чоловіка, що не вірує, а йому любо жити з нею, нехай не відпуска його.
13и жена, которая имеет мужа неверующего, и он согласен жить с нею, не должна оставлять его.
14Осьвячуєть ся бо чоловік невіруючий в жінцї, і осьвячуєть ся жінка невіруюча в чоловікові; ато дїти ваші були б нечисті; тепер же сьвяті.
14Ибо неверующий муж освящается женою верующею, и жена неверующая освящается мужем верующим. Иначе дети ваши были бы нечисты, а теперь святы.
15Коли ж невіруючий розлучаєть ся, нехай розлучаєть ся; не приневолюєть ся бо брат або сестра у такому; у впокою ж бо покликав нас Бог.
15Если же неверующий хочет развестись, пусть разводится; брат или сестра в таких случаях не связаны; к миру призвал нас Господь.
16Як бо ти знаєш, жінко, що може спасеш чоловіка? Або як ти знаєш, чоловіче, що може жінку спасеш?
16Почему ты знаешь, жена, что спасешь мужа? Или ты, муж, почему знаешь, что спасешь жену?
17Тільки, як кожному удїлив Бог, і як кожного покликав Господь, так нехай й ходить. І се всїм церквам наказую.
17Только каждый поступай так, как Бог ему определил, и каждый, как Господь призвал. Так я повелеваю по всем церквам.
18Чи хто в обрізанню покликаний, нехай не притворюєть ся. Чи в необрізанню хто покликаний, нехай не обрізуєть ся.
18Призван ли кто обрезанным, не скрывайся; призван ли кто необрезанным, не обрезывайся.
19Обрізаннє нїщо, і необрізаннє нїщо, а хороненнє заповідей Божих.
19Обрезание ничто и необрезание ничто, но все в соблюдении заповедей Божиих.
20Кожний, у якому покликанню покликаний, у тому нехай і зостаєть ся.
20Каждый оставайся в том звании, в котором призван.
21Невільником ти покликаний? не журись; а коли можна й вільним стати ся, раднїще (тим) користуй ся.
21Рабом ли ты призван, не смущайся; но если и можешь сделаться свободным, то лучшим воспользуйся.
22Покликаний бо у Господї невільник, той визволений у Господа. Так само й хто вільним покликаний, той невільник Христів.
22Ибо раб, призванный в Господе, есть свободный Господа; равно и призванный свободным есть раб Христов.
23Цїною ви куплені; не робіть ся невільниками людськими.
23Вы куплены дорогою ценою; не делайтесь рабами человеков.
24У чому кожен покликаний, браттє, в тому нехай і пробуває перед Богом.
24В каком звании кто призван, братия, в том каждый и оставайся пред Богом.
25Про дїв же наказу Господнього не маю, а даю раду, яко помилуваний від Господа, щоб вірним бути.
25Относительно девства я не имею повеления Господня, а даю совет, как получивший от Господа милость быть Ему верным.
26Думаю, що се добре задля теперішньої нужди, щоб чоловіку так бути.
26По настоящей нужде за лучшее признаю, что хорошо человеку оставаться так.
27Одруживсь єси з жінкою? не шукай розводу. Розвів ся єси з жінкою, не шукай жінки.
27Соединен ли ты с женой? Не ищи развода. Остался ли без жены? не ищи жены.
28Як же й ожениш ся, (ще) не згрішив єси; як і віддасть ся дїва, не згрішила; та горе по тїлу мати муть такі; я ж вас щаджу.
28Впрочем, если и женишься, не согрешишь; и если девица выйдет замуж, не согрешит. Но таковые будут иметь скорби по плоти; а мне вас жаль.
29Се ж глаголю, браттє, що час короткий, і щоб ті, хто має жінку, були наче не мають;
29Я вам сказываю, братия: время уже коротко, так что имеющие жен должны быть, как не имеющие;
30і хто плаче, наче не плачуть; хто радуєть ся, наче не радують ся; хто купує, наче не осягають;
30и плачущие, как не плачущие; и радующиеся, как не радующиеся; и покупающие, как не приобретающие;
31і хто користуєть ся сим сьвітом, наче не користують ся; переходить бо образ сьвіта сього.
31и пользующиеся миром сим, как не пользующиеся; ибо проходит образ мира сего.
32Я ж хочу, щоб ви не журились. Нежонатий журить ся про Господнє, як угодити Господеві;
32А я хочу, чтобы вы были без забот. Неженатый заботится о Господнем, как угодить Господу;
33жонатий же журить ся про сьвітове, як угодити жінцї.
33а женатый заботится о мирском, как угодить жене. Есть разность между замужнею и девицею:
34Єсть (також) ріжниця між жінкою і дївицею: Незамужня журить ся про Господнє, щоб бути сьвятою тїлом і духом; а замужня журить ся про сьвітове, як угодити мужові.
34незамужняя заботится о Господнем, как угодить Господу, чтобы быть святою и телом и духом; а замужняя заботится о мирском, как угодить мужу.
35Се ж вам на користь вашу глаголю, не щоб вам накинути сїло, а ради чемности і приступу вашого до Господа без озирання.
35Говорю это для вашей же пользы, не с тем, чтобы наложить на вас узы, но чтобы вы благочинно и непрестанно служили Господу без развлечения.
36Коли ж хто думає, що соромно для дївицї його, коли перецьвіте і так мусить бути, той, що хоче, нехай робить, не згрішить; нехай ідуть заміж.
36Если же кто почитает неприличным для своей девицы то, чтобы она, будучи в зрелом возрасте, оставалась так, тот пусть делает, как хочет: не согрешит; пусть таковые выходят замуж.
37Которий стоїть твердо в серцї, не маючи примусу, та має власть над своєю волею, і розсудив так у серцї своїм, щоб держати дївицю свою, добре робить.
37Но кто непоколебимо тверд в сердце своем и, не будучи стесняем нуждою, но будучи властен в своей воле, решился в сердце своем соблюдать свою деву, тот хорошо поступает.
38Тим же хто віддає заміж, добре робить; а хто не віддає, лучче робить.
38Посему выдающий замуж свою девицу поступает хорошо; а не выдающий поступает лучше.
39Жінка звязана законом, доки жив чоловік її; як же вмре чоловік її, вільна вона йти, за кого схоче, тільки в Господї.
39Жена связана законом, доколе жив муж ее; если же муж ее умрет, свободна выйти, за кого хочет, только в Господе.
40Щасливша ж, коли так пробувати ме по моїй радї; думаю ж, що й я маю Духа Божого.
40Но она блаженнее, если останется так, по моему совету; а думаю, и я имею Духа Божия.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.