1 Коринтян 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Будьте послїдувателями моїми, яко ж і я Христів.
1Be ye followers of me, even as I also am of Christ.
2Хвалю ж вас, браттє, що все моє памятаєте і, яко ж я передав вам, перекази держите.
2Now I praise you, brethren, that ye remember me in all things, and keep the ordinances, as I delivered them to you.
3Хочу ж, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, голова жінцї чоловік, голова ж Христу — Бог.
3But I would have you know, that the head of every man is Christ; and the head of the woman is the man; and the head of Christ is God.
4Усякий чоловік, що молить ся або пророкує, покривши голову, осоромлює голову свою.
4Every man praying or prophesying, having his head covered, dishonoureth his head.
5Усяка ж жінка, що молить ся або пророкує, не покривши голови, осоромлює голову свою; одно ж бо воно й те саме, якби була й обголена.
5But every woman that prayeth or prophesieth with her head uncovered dishonoureth her head: for that is even all one as if she were shaven.
6Коли бо не покриваєть ся жінка, нехай і стрижеть ся; коли ж сором жінцї стригти ся чи голити ся, нехай покриваєть ся.
6For if the woman be not covered, let her also be shorn: but if it be a shame for a woman to be shorn or shaven, let her be covered.
7Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж славою чоловічою.
7For a man indeed ought not to cover his head, forasmuch as he is the image and glory of God: but the woman is the glory of the man.
8Бо не чоловік од жінки, а жінка від чоловіка.
8For the man is not of the woman; but the woman of the man.
9І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка.
9Neither was the man created for the woman; but the woman for the man.
10Тим і мусить жінка знак властї мати на голові ради ангелів.
10For this cause ought the woman to have power on her head because of the angels.
11Однако ж нї чоловік без жінки, нї жінка без чоловіка, в Господї.
11Nevertheless neither is the man without the woman, neither the woman without the man, in the Lord.
12Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, все ж від Бога.
12For as the woman is of the man, even so is the man also by the woman; but all things of God.
13Самі між собою судїть: чи личить жінцї непокритій молитись Богу?
13Judge in yourselves: is it comely that a woman pray unto God uncovered?
14Або чи не сама ж природа навчає вас, що коли чоловік має довге волоссє, то сором йому?
14Doth not even nature itself teach you, that, if a man have long hair, it is a shame unto him?
15Жінка ж, коли має довге волоссє, се слава їй; бо волоссє замість покриття їй дано.
15But if a woman have long hair, it is a glory to her: for her hair is given her for a covering.
16Коли ж хто єсть сварливим, то ми такого звичаю не маємо, нї церкви Божі.
16But if any man seem to be contentious, we have no such custom, neither the churches of God.
17Се ж завіщаючи, не хвалю, що не на лучче, а на гірше збираєтесь.
17Now in this that I declare unto you I praise you not, that ye come together not for the better, but for the worse.
18Бо найперш, як сходитесь ви в церкву, чую, що буває роздїленнє між вами, й почасти вірю.
18For first of all, when ye come together in the church, I hear that there be divisions among you; and I partly believe it.
19Треба бо й єресям між вами бути, щоб вірні між вами явились.
19For there must be also heresies among you, that they which are approved may be made manifest among you.
20Як же сходитесь до купи, то не на те, щоб Господню вечерю їсти.
20When ye come together therefore into one place, this is not to eat the Lord’s supper.
21Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий же впиваєть ся.
21For in eating every one taketh before other his own supper: and one is hungry, and another is drunken.
22Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю.
22What? have ye not houses to eat and to drink in? or despise ye the church of God, and shame them that have not? What shall I say to you? shall I praise you in this? I praise you not.
23Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб,
23For I have received of the Lord that which also I delivered unto you, That the Lord Jesus the same night in which he was betrayed took bread:
24і, хвалу віддавши, переломив, і рече: Прийміть, їжте, се єсть тїло моє, що за вас ламлене; се робіть на мій спомин.
24And when he had given thanks, he brake it , and said, Take, eat: this is my body, which is broken for you: this do in remembrance of me.
25Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин.
25After the same manner also he took the cup, when he had supped, saying, This cup is the new testament in my blood: this do ye, as oft as ye drink it , in remembrance of me.
26Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки (Він) прийде.
26For as often as ye eat this bread, and drink this cup, ye do shew the Lord’s death till he come.
27Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої.
27Wherefore whosoever shall eat this bread, and drink this cup of the Lord, unworthily, shall be guilty of the body and blood of the Lord.
28Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє.
28But let a man examine himself, and so let him eat of that bread, and drink of that cup.
29Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тїло Господнє.
29For he that eateth and drinketh unworthily, eateth and drinketh damnation to himself, not discerning the Lord’s body.
30Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволї.
30For this cause many are weak and sickly among you, and many sleep.
31Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені.
31For if we would judge ourselves, we should not be judged.
32Бувши ж осудженими, від Бога караємось, щоб з сьвітом не осудились.
32But when we are judged, we are chastened of the Lord, that we should not be condemned with the world.
33Тим же, браттє моє, зійшовшись їсти, один одного дожидайте.
33Wherefore, my brethren, when ye come together to eat, tarry one for another.
34Коли ж хто голодний, дома нехай їсть, щоб на суд не сходились. Про остальне ж, як прийду, дам порядок.
34And if any man hunger, let him eat at home; that ye come not together unto condemnation. And the rest will I set in order when I come.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.