1 Коринтян 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
1Moreover, brethren, I declare unto you the gospel which I preached unto you, which also ye have received, and wherein ye stand;
2котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
2By which also ye are saved, if ye keep in memory what I preached unto you, unless ye have believed in vain.
3Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
3For I delivered unto you first of all that which I also received, how that Christ died for our sins according to the scriptures;
4і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
4And that he was buried, and that he rose again the third day according to the scriptures:
5і що явив ся Кифі а опісля дванайцятьом.
5And that he was seen of Cephas, then of the twelve:
6Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досї, инші ж і впокоїлись.
6After that, he was seen of above five hundred brethren at once; of whom the greater part remain unto this present, but some are fallen asleep.
7Після того явив ся Якову, а потім усїм апостолам.
7After that, he was seen of James; then of all the apostles.
8На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
8And last of all he was seen of me also, as of one born out of due time.
9Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
9For I am the least of the apostles, that am not meet to be called an apostle, because I persecuted the church of God.
10Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
10But by the grace of God I am what I am: and his grace which was bestowed upon me was not in vain; but I laboured more abundantly than they all: yet not I, but the grace of God which was with me.
11Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
11Therefore whether it were I or they, so we preach, and so ye believed.
12Коли ж про Христа проповідуєть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
12Now if Christ be preached that he rose from the dead, how say some among you that there is no resurrection of the dead?
13Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
13But if there be no resurrection of the dead, then is Christ not risen:
14коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
14And if Christ be not risen, then is our preaching vain, and your faith is also vain.
15І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають.
15Yea, and we are found false witnesses of God; because we have testified of God that he raised up Christ: whom he raised not up, if so be that the dead rise not.
16Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
16For if the dead rise not, then is not Christ raised:
17А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших.
17And if Christ be not raised, your faith is vain; ye are yet in your sins.
18Тодї й померші в Христї погибли.
18Then they also which are fallen asleep in Christ are perished.
19Коли тільки в сьому життї вповаємо на Христа, то окаяннїщї (нещасливійші) ми всїх людей.
19If in this life only we have hope in Christ, we are of all men most miserable.
20Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
20But now is Christ risen from the dead, and become the firstfruits of them that slept.
21Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
21For since by man came death, by man came also the resurrection of the dead.
22Як бо в Адамі всї вмирають, так і в Христї всї оживають.
22For as in Adam all die, even so in Christ shall all be made alive.
23Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приходї Його.
23But every man in his own order: Christ the firstfruits; afterward they that are Christ’s at his coming.
24Тодї (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
24Then cometh the end, when he shall have delivered up the kingdom to God, even the Father; when he shall have put down all rule and all authority and power.
25Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
25For he must reign, till he hath put all enemies under his feet.
26Останнїй ворог зруйнуєть ся — смерть.
26The last enemy that shall be destroyed is death.
27Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
27For he hath put all things under his feet. But when he saith all things are put under him, it is manifest that he is excepted, which did put all things under him.
28Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
28And when all things shall be subdued unto him, then shall the Son also himself be subject unto him that put all things under him, that God may be all in all.
29Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсїм мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
29Else what shall they do which are baptized for the dead, if the dead rise not at all? why are they then baptized for the dead?
30Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?
30And why stand we in jeopardy every hour?
31Що-дня вмираю; так (по правдї нехай буде) менї ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господї нашому.
31I protest by your rejoicing which I have in Christ Jesus our Lord, I die daily.
32Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в Єфесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
32If after the manner of men I have fought with beasts at Ephesus, what advantageth it me, if the dead rise not? let us eat and drink; for to morrow we die.
33Не обманюйте себе: ледачі бесїди псують добрі звичаї.
33Be not deceived: evil communications corrupt good manners.
34Протверезїть ся праведно та не грішіть; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
34Awake to righteousness, and sin not; for some have not the knowledge of God: I speak this to your shame.
35Та хто-небудь скаже: Як устануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
35But some man will say, How are the dead raised up? and with what body do they come?
36Безумний! що ти сїєш, не оживе, коли не вмре.
36Thou fool, that which thou sowest is not quickened, except it die:
37І що сїєш, не тїло будуче сїєш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
37And that which thou sowest, thou sowest not that body that shall be, but bare grain, it may chance of wheat, or of some other grain :
38Бог же дає йому тїло, яке схоче, і кожному насїнню своє тїло.
38But God giveth it a body as it hath pleased him, and to every seed his own body.
39Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
39All flesh is not the same flesh: but there is one kind of flesh of men, another flesh of beasts, another of fishes, and another of birds.
40(Єсть) і тїла небесні й тїла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
40There are also celestial bodies, and bodies terrestrial: but the glory of the celestial is one, and the glory of the terrestrial is another.
41Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
41There is one glory of the sun, and another glory of the moon, and another glory of the stars: for one star differeth from another star in glory.
42Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлїнню.
42So also is the resurrection of the dead. It is sown in corruption; it is raised in incorruption:
43Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.
43It is sown in dishonour; it is raised in glory: it is sown in weakness; it is raised in power:
44Сїєть ся тїло душевне, устає тїло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
44It is sown a natural body; it is raised a spiritual body. There is a natural body, and there is a spiritual body.
45Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останнїй Адам духом животворящим.
45And so it is written, The first man Adam was made a living soul; the last Adam was made a quickening spirit.
46Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.
46Howbeit that was not first which is spiritual, but that which is natural; and afterward that which is spiritual.
47Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.
47The first man is of the earth, earthy: the second man is the Lord from heaven.
48Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
48As is the earthy, such are they also that are earthy: and as is the heavenly, such are they also that are heavenly.
49І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
49And as we have borne the image of the earthy, we shall also bear the image of the heavenly.
50Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить.
50Now this I say, brethren, that flesh and blood cannot inherit the kingdom of God; neither doth corruption inherit incorruption.
51Ось тайну вам глаголю: Всї не впокоїмось, всї ж перемінимось.
51Behold, I shew you a mystery; We shall not all sleep, but we shall all be changed,
52У хвилину, у миг ока, за останньою трубою — бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
52In a moment, in the twinkling of an eye, at the last trump: for the trumpet shall sound, and the dead shall be raised incorruptible, and we shall be changed.
53Треба бо тлїнному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмертє.
53For this corruptible must put on incorruption, and this mortal must put on immortality.
54Як же тлїнне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тодї станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
54So when this corruptible shall have put on incorruption, and this mortal shall have put on immortality, then shall be brought to pass the saying that is written, Death is swallowed up in victory.
55Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда?
55O death, where is thy sting? O grave, where is thy victory?
56Жоло ж смерти — гріх, а сила гріха — закон.
56The sting of death is sin; and the strength of sin is the law.
57Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.
57But thanks be to God, which giveth us the victory through our Lord Jesus Christ.
58Тим же, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючись у дїлї Господньому завсїди, знаючи, що праця ваша не марна перед Господем.
58Therefore, my beloved brethren, be ye stedfast, unmoveable, always abounding in the work of the Lord, forasmuch as ye know that your labour is not in vain in the Lord.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.