1 Коринтян 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
1Вэ фак куноскутэ, фрацилор, Евангелия пе каре в-ам проповэдуит-о, пе каре аць примит-о, ын каре аць рэмас
2котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
2ши прин каре сунтець мынтуиць, дакэ о цинець аша дупэ кум в-ам проповэдуит-о; алтфел, деӂяба аць крезут.
3Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
3В-ам ынвэцат ынаинте де тоате, аша кум ам примит ши еу, кэ Христос а мурит пентру пэкателе ноастре, дупэ Скриптурь,
4і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
4кэ а фост ынгропат ши а ынвият а трея зи, дупэ Скриптурь,
5і що явив ся Кифі а опісля дванайцятьом.
5ши кэ С-а арэтат луй Кифа, апой челор дойспрезече.
6Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досї, инші ж і впокоїлись.
6Дупэ ачея С-а арэтат ла песте чинч суте де фраць деодатэ, динтре каре чей май мулць сунт ынкэ ын вяцэ, яр уний ау адормит.
7Після того явив ся Якову, а потім усїм апостолам.
7Ын урмэ, С-а арэтат луй Иаков, апой тутурор апостолилор.
8На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
8Дупэ ей тоць, ка уней стырпитурь, ми С-а арэтат ши мие.
9Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
9Кэч еу сунт чел май неынсемнат динтре апостоль; ну сунт вредник сэ порт нумеле де апостол, фииндкэ ам пригонит Бисерика луй Думнезеу.
10Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
10Прин харул луй Думнезеу сунт че сунт. Ши харул Луй фацэ де мине н-а фост задарник, ба ынкэ ам лукрат май мулт декыт тоць, тотушь ну еу, чи харул луй Думнезеу, каре есте ын мине.
11Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
11Астфел дар, орь еу, орь ей, ной аша проповэдуим ши вой аша аць крезут.
12Коли ж про Христа проповідуєть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
12Яр дакэ се проповэдуеште кэ Христос а ынвият дин морць, кум зик уний динтре вой кэ ну есте о ынвиере а морцилор?
13Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
13Дакэ ну есте о ынвиере а морцилор, нич Христос н-а ынвият.
14коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
14Ши дакэ н-а ынвият Христос, атунч проповэдуиря ноастрэ есте задарникэ ши задарникэ есте ши крединца воастрэ.
15І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають.
15Ба ынкэ ной сунтем дескопериць ши ка марторь минчиношь ай луй Думнезеу, фииндкэ ам мэртурисит деспре Думнезеу кэ Ел а ынвият пе Христос, кынд ну Л-а ынвият, дакэ есте адевэрат кэ морций ну ынвие.
16Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
16Кэч, дакэ ну ынвие морций, нич Христос н-а ынвият.
17А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших.
17Ши дакэ н-а ынвият Христос, крединца воастрэ есте задарникэ, вой сунтець ынкэ ын пэкателе воастре
18Тодї й померші в Христї погибли.
18ши, прин урмаре, ши чей че ау адормит ын Христос сунт пердуць.
19Коли тільки в сьому життї вповаємо на Христа, то окаяннїщї (нещасливійші) ми всїх людей.
19Дакэ нумай пентру вяца ачаста не-ам пус нэдеждя ын Христос, атунч сунтем чей май ненорочиць динтре тоць оамений!
20Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
20Дар акум, Христос а ынвият дин морць, пырга челор адормиць.
21Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
21Кэч дакэ моартя а венит прин ом, тот прин ом а венит ши ынвиеря морцилор.
22Як бо в Адамі всї вмирають, так і в Христї всї оживають.
22Ши дупэ кум тоць мор ын Адам, тот аша, тоць вор ынвия ын Христос,
23Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приходї Його.
23дар фиекаре ла рындул четей луй. Христос есте чел динтый род, апой, ла вениря Луй, чей че сунт ай луй Христос.
24Тодї (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
24Ын урмэ, ва вени сфыршитул, кынд Ел ва да Ымпэрэция ын мыниле луй Думнезеу Татэл, дупэ че ва фи нимичит орьче домние, орьче стэпынире ши орьче путере.
25Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
25Кэч требуе ка Ел сэ ымпэрэцяскэ пынэ ва пуне пе тоць врэжмаший суб пичоареле Сале.
26Останнїй ворог зруйнуєть ся — смерть.
26Врэжмашул чел дин урмэ, каре ва фи нимичит, ва фи моартя.
27Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
27Думнезеу, ын адевэр, „а пус тотул суб пичоареле Луй”. Дар кынд зиче кэ тотул Й-а фост супус, се ынцелеӂе кэ афарэ де Чел че Й-а супус тотул.
28Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
28Ши кынд тоате лукруриле Ый вор фи супусе, атунч кяр ши Фиул Се ва супуне Челуй че Й-а супус тоате лукруриле, пентру ка Думнезеу сэ фие тотул ын тоць.
29Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсїм мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
29Алтфел, че ар фаче чей че се ботязэ пентру чей морць? Дакэ ну ынвие морций ничдекум, де че се май ботязэ ей пентру чей морць?
30Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?
30Ши де че сунтем ной ын примеждие ын орьче клипэ?
31Що-дня вмираю; так (по правдї нехай буде) менї ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господї нашому.
31Ын фиекаре зи, еу сунт ын примеждие де моарте; атыт есте де адевэрат лукрул ачеста, фрацилор, кыт есте де адевэрат кэ ам де че сэ мэ лауд ку вой ын Христос Исус, Домнул ностру.
32Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в Єфесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
32Дакэ, ворбинд ын фелул оаменилор, м-ам луптат ку фяреле ын Ефес, каре-мь есте фолосул? Дакэ ну ынвие морций, атунч „сэ мынкэм ши сэ бем, кэч мыне вом мури”.
33Не обманюйте себе: ледачі бесїди псують добрі звичаї.
33Ну вэ ыншелаць: „Товэрэшииле реле стрикэ обичеюриле буне.”
34Протверезїть ся праведно та не грішіть; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
34Веници-вэ ын фире кум се кувине ши ну пэкэтуиць! Кэч сунт ынтре вой уний каре ну куноск пе Думнезеу, спре рушиня воастрэ о спун.
35Та хто-небудь скаже: Як устануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
35Дар ва зиче чинева: „Кум ынвие морций? Ши ку че труп се вор ынтоарче?”
36Безумний! що ти сїєш, не оживе, коли не вмре.
36Небун че ешть! Че семень ту ну ынвие дакэ ну моаре май ынтый.
37І що сїєш, не тїло будуче сїєш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
37Ши кынд семень, семень ну трупул каре ва фи, чи доар ун грэунте, кум се ынтымплэ: фие де грыу, фие де алтэ сэмынцэ.
38Бог же дає йому тїло, яке схоче, і кожному насїнню своє тїло.
38Апой, Думнезеу ый дэ ун труп, дупэ кум воеште; ши фиекэрей семинце ый дэ ун труп ал ей.
39Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
39Ну орьче труп есте ла фел, чи алтул есте трупул оаменилор, алтул есте трупул добитоачелор, алтул есте трупул пэсэрилор, алтул ал пештилор.
40(Єсть) і тїла небесні й тїла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
40Тот аша, сунт трупурь черешть ши трупурь пэмынтешть, дар алта есте стрэлучиря трупурилор черешть ши алта а трупурилор пэмынтешть.
41Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
41Алта есте стрэлучиря соарелуй, алта стрэлучиря луний ши алта есте стрэлучиря стелелор; кяр о стя се деосебеште ын стрэлучире де алтэ стя.
42Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлїнню.
42Аша есте ши ынвиеря морцилор. Трупул есте семэнат ын путрезире ши ынвие ын непутрезире;
43Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.
43есте семэнат ын окарэ ши ынвие ын славэ; есте семэнат ын непутинцэ ши ынвие ын путере.
44Сїєть ся тїло душевне, устає тїло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
44Есте семэнат труп фиреск ши ынвие труп духовническ. Дакэ есте ун труп фиреск, есте ши ун труп духовническ.
45Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останнїй Адам духом животворящим.
45Де ачея есте скрис: „Омул динтый Адам а фост фэкут ун суфлет виу.” Ал дойля Адам а фост фэкут ун дух дэтэтор де вяцэ.
46Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.
46Дар ынтый вине ну че есте духовническ, чи че есте фиреск; че есте духовническ вине пе урмэ.
47Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.
47Омул динтый есте дин пэмынт, пэмынтеск; омул ал дойля есте дин чер.
48Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
48Кум есте чел пэмынтеск, аша сунт ши чей пэмынтешть; кум есте Чел череск, аша сунт ши чей черешть.
49І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
49Ши дупэ кум ам пуртат кипул челуй пэмынтеск, тот аша вом пурта ши кипул Челуй череск.
50Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить.
50Че спун еу, фрацилор, есте кэ ну пот карня ши сынӂеле сэ моштеняскэ Ымпэрэция луй Думнезеу, ши кэ путрезиря ну поате моштени непутрезиря.
51Ось тайну вам глаголю: Всї не впокоїмось, всї ж перемінимось.
51Ятэ, вэ спун о тайнэ: ну вом адорми тоць, дар тоць вом фи скимбаць,
52У хвилину, у миг ока, за останньою трубою — бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
52ынтр-о клипэ, ынтр-о клипялэ дин окь, ла чя дин урмэ трымбицэ. Трымбица ва суна, морций вор ынвия несупушь путрезирий ши ной вом фи скимбаць.
53Треба бо тлїнному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмертє.
53Кэч требуе ка трупул ачеста, супус путрезирий, сэ се ымбраче ын непутрезире ши трупул ачеста муритор сэ се ымбраче ын немурире.
54Як же тлїнне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тодї станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
54Кынд трупул ачеста супус путрезирий се ва ымбрэка ын непутрезире ши трупул ачеста муритор се ва ымбрэка ын немурире, атунч се ва ымплини кувынтул каре есте скрис: „Моартя а фост ынгицитэ де бируинцэ.
55Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда?
55Унде ыць есте бируинца, моарте? Унде ыць есте болдул, моарте?”
56Жоло ж смерти — гріх, а сила гріха — закон.
56Болдул морций есте пэкатул ши путеря пэкатулуй есте Леӂя.
57Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.
57Дар мулцумирь фие адусе луй Думнезеу, каре не дэ бируинца прин Домнул ностру Исус Христос!
58Тим же, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючись у дїлї Господньому завсїди, знаючи, що праця ваша не марна перед Господем.
58Де ачея, пряюбиций мей фраць, фиць тарь, неклинтиць, спориць тотдяуна ын лукрул Домнулуй, кэч штиць кэ остеняла воастрэ ын Домнул ну есте задарникэ.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.