1 Коринтян 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
1Now, brothers, I want to remind you of the gospel I preached to you, which you received, and in which you stand firm.
2котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
2By this gospel you are saved, if you hold firmly to the word I preached to you. Otherwise, you have believed in vain.
3Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
3For what I received I passed on to you as of first importance: that Christ died for our sins according to the Scriptures,
4і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
4that He was buried, that He was raised on the third day according to the Scriptures,
5і що явив ся Кифі а опісля дванайцятьом.
5and that He appeared to Cephas and then to the Twelve.
6Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досї, инші ж і впокоїлись.
6After that, He appeared to more than five hundred brothers at once, most of whom are still living, though some have fallen asleep.
7Після того явив ся Якову, а потім усїм апостолам.
7Then He appeared to James, then to all the apostles.
8На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
8And last of all He appeared to me also, as to one of untimely birth.
9Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
9For I am the least of the apostles and am unworthy to be called an apostle, because I persecuted the church of God.
10Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
10But by the grace of God I am what I am, and His grace to me was not in vain. No, I worked harder than all of them—yet not I, but the grace of God that was with me.
11Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
11Whether, then, it was I or they, this is what we preach, and this is what you believed.
12Коли ж про Христа проповідуєть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
12But if it is preached that Christ has been raised from the dead, how can some of you say that there is no resurrection of the dead?
13Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
13If there is no resurrection of the dead, then not even Christ has been raised.
14коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
14And if Christ has not been raised, our preaching is worthless, and so is your faith.
15І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають.
15In that case, we are also exposed as false witnesses about God. For we have testified about God that He raised Christ from the dead, but He did not raise Him if in fact the dead are not raised.
16Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
16For if the dead are not raised, then not even Christ has been raised.
17А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших.
17And if Christ has not been raised, your faith is futile; you are still in your sins.
18Тодї й померші в Христї погибли.
18Then those also who have fallen asleep in Christ have perished.
19Коли тільки в сьому життї вповаємо на Христа, то окаяннїщї (нещасливійші) ми всїх людей.
19If our hope in Christ is for this life alone, we are to be pitied more than all men.
20Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
20But Christ has indeed been raised from the dead, the firstfruits of those who have fallen asleep.
21Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
21For since death came through a man, the resurrection of the dead comes also through a man.
22Як бо в Адамі всї вмирають, так і в Христї всї оживають.
22For as in Adam all die, so in Christ all will be made alive.
23Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приходї Його.
23But each in his own turn: Christ the firstfruits; then at His coming, those who belong to Him.
24Тодї (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
24Then the end will come, when He hands over the kingdom to God the Father after He has destroyed all dominion, authority, and power.
25Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
25For He must reign until He has put all His enemies under His feet.
26Останнїй ворог зруйнуєть ся — смерть.
26The last enemy to be destroyed is death.
27Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
27For “God has put everything under His feet.” Now when it says that everything has been put under Him, this clearly does not include the One who put everything under Him.
28Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
28And when all things have been subjected to Him, then the Son Himself will be made subject to Him who put all things under Him, so that God may be all in all.
29Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсїм мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
29If these things are not so, what will those do who are baptized for the dead? If the dead are not raised at all, why are people baptized for them?
30Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?
30And why do we endanger ourselves every hour?
31Що-дня вмираю; так (по правдї нехай буде) менї ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господї нашому.
31I face death every day, brothers, as surely as I boast about you in Christ Jesus our Lord.
32Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в Єфесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
32If I fought wild beasts in Ephesus for human motives, what did I gain? If the dead are not raised, “Let us eat and drink, for tomorrow we die.”
33Не обманюйте себе: ледачі бесїди псують добрі звичаї.
33Do not be deceived: “Bad company corrupts good character.”
34Протверезїть ся праведно та не грішіть; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
34Sober up as you ought, and stop sinning; for some of you are ignorant of God. I say this to your shame.
35Та хто-небудь скаже: Як устануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
35But someone will ask, “How are the dead raised? With what kind of body will they come?”
36Безумний! що ти сїєш, не оживе, коли не вмре.
36You fool! What you sow does not come to life unless it dies.
37І що сїєш, не тїло будуче сїєш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
37And what you sow is not the body that will be, but just a seed, perhaps of wheat or something else.
38Бог же дає йому тїло, яке схоче, і кожному насїнню своє тїло.
38But God gives it a body as He has designed, and to each kind of seed He gives its own body.
39Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
39Not all flesh is the same: Men have one kind of flesh, animals have another, birds another, and fish another.
40(Єсть) і тїла небесні й тїла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
40There are also heavenly bodies and earthly bodies. But the splendor of the heavenly bodies is of one degree, and the splendor of the earthly bodies is of another.
41Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
41The sun has one degree of splendor, the moon another, and the stars another; and star differs from star in splendor.
42Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлїнню.
42So will it be with the resurrection of the dead: What is sown is perishable; it is raised imperishable.
43Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.
43It is sown in dishonor; it is raised in glory. It is sown in weakness; it is raised in power.
44Сїєть ся тїло душевне, устає тїло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
44It is sown a natural body; it is raised a spiritual body. If there is a natural body, there is also a spiritual body.
45Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останнїй Адам духом животворящим.
45So it is written: “The first man Adam became a living being;” the last Adam a life-giving spirit.
46Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.
46The spiritual, however, was not first, but the natural, and then the spiritual.
47Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.
47The first man was of the dust of the earth, the second man from heaven.
48Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
48As was the earthly man, so also are those who are of the earth; and as is the heavenly man, so also are those who are of heaven.
49І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
49And just as we have borne the likeness of the earthly man, so also shall we bear the likeness of the heavenly man.
50Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить.
50Now I declare to you, brothers, that flesh and blood cannot inherit the kingdom of God, nor does the perishable inherit the imperishable.
51Ось тайну вам глаголю: Всї не впокоїмось, всї ж перемінимось.
51Listen, I tell you a mystery: We will not all sleep, but we will all be changed—
52У хвилину, у миг ока, за останньою трубою — бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
52in an instant, in the twinkling of an eye, at the last trumpet. For the trumpet will sound, the dead will be raised imperishable, and we will be changed.
53Треба бо тлїнному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмертє.
53For the perishable must be clothed with the imperishable, and the mortal with immortality.
54Як же тлїнне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тодї станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
54When the perishable has been clothed with the imperishable and the mortal with immortality, then the saying that is written will come to pass: “Death has been swallowed up in victory.”
55Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда?
55“Where, O Death, is your victory? Where, O Death, is your sting?”
56Жоло ж смерти — гріх, а сила гріха — закон.
56The sting of death is sin, and the power of sin is the law.
57Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.
57But thanks be to God, who gives us the victory through our Lord Jesus Christ!
58Тим же, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючись у дїлї Господньому завсїди, знаючи, що праця ваша не марна перед Господем.
58Therefore, my beloved brothers, be steadfast and immovable. Always excel in the work of the Lord, because you know that your labor in the Lord is not in vain.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.