1 Коринтян 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
1Now I declare to you, brothers, the Good News which I preached to you, which also you received, in which you also stand,
2котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
2by which also you are saved, if you hold firmly the word which I preached to you—unless you believed in vain.
3Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
3For I delivered to you first of all that which I also received: that Christ died for our sins according to the Scriptures,
4і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
4that he was buried, that he was raised on the third day according to the Scriptures,
5і що явив ся Кифі а опісля дванайцятьом.
5and that he appeared to Cephas, then to the twelve.
6Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досї, инші ж і впокоїлись.
6Then he appeared to over five hundred brothers at once, most of whom remain until now, but some have also fallen asleep.
7Після того явив ся Якову, а потім усїм апостолам.
7Then he appeared to James, then to all the apostles,
8На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
8and last of all, as to the child born at the wrong time, he appeared to me also.
9Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
9For I am the least of the apostles, who is not worthy to be called an apostle, because I persecuted the assembly of God.
10Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
10But by the grace of God I am what I am. His grace which was given to me was not futile, but I worked more than all of them; yet not I, but the grace of God which was with me.
11Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
11Whether then it is I or they, so we preach, and so you believed.
12Коли ж про Христа проповідуєть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
12Now if Christ is preached, that he has been raised from the dead, how do some among you say that there is no resurrection of the dead?
13Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
13But if there is no resurrection of the dead, neither has Christ been raised.
14коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
14If Christ has not been raised, then our preaching is in vain and your faith also is in vain.
15І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають.
15Yes, we are also found false witnesses of God, because we testified about God that he raised up Christ, whom he didn’t raise up if it is true that the dead are not raised.
16Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
16For if the dead aren’t raised, neither has Christ been raised.
17А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших.
17If Christ has not been raised, your faith is vain; you are still in your sins.
18Тодї й померші в Христї погибли.
18Then they also who are fallen asleep in Christ have perished.
19Коли тільки в сьому життї вповаємо на Христа, то окаяннїщї (нещасливійші) ми всїх людей.
19If we have only hoped in Christ in this life, we are of all men most pitiable.
20Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
20But now Christ has been raised from the dead. He became the first fruit of those who are asleep.
21Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
21For since death came by man, the resurrection of the dead also came by man.
22Як бо в Адамі всї вмирають, так і в Христї всї оживають.
22For as in Adam all die, so also in Christ all will be made alive.
23Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приходї Його.
23But each in his own order: Christ the first fruits, then those who are Christ’s at his coming.
24Тодї (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
24Then the end comes, when he will deliver up the Kingdom to God the Father, when he will have abolished all rule and all authority and power.
25Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
25For he must reign until he has put all his enemies under his feet.
26Останнїй ворог зруйнуєть ся — смерть.
26The last enemy that will be abolished is death.
27Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
27For, “He put all things in subjection under his feet.” But when he says, “All things are put in subjection”, it is evident that he is excepted who subjected all things to him.
28Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
28When all things have been subjected to him, then the Son will also himself be subjected to him who subjected all things to him, that God may be all in all.
29Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсїм мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
29Or else what will they do who are baptized for the dead? If the dead aren’t raised at all, why then are they baptized for the dead?
30Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?
30Why do we also stand in jeopardy every hour?
31Що-дня вмираю; так (по правдї нехай буде) менї ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господї нашому.
31I affirm, by the boasting in you which I have in Christ Jesus our Lord, I die daily.
32Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в Єфесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
32If I fought with animals at Ephesus for human purposes, what does it profit me? If the dead are not raised, then “let’s eat and drink, for tomorrow we die.”
33Не обманюйте себе: ледачі бесїди псують добрі звичаї.
33Don’t be deceived! “Evil companionships corrupt good morals.”
34Протверезїть ся праведно та не грішіть; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
34Wake up righteously and don’t sin, for some have no knowledge of God. I say this to your shame.
35Та хто-небудь скаже: Як устануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
35But someone will say, “How are the dead raised?” and, “With what kind of body do they come?”
36Безумний! що ти сїєш, не оживе, коли не вмре.
36You foolish one, that which you yourself sow is not made alive unless it dies.
37І що сїєш, не тїло будуче сїєш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
37That which you sow, you don’t sow the body that will be, but a bare grain, maybe of wheat, or of some other kind.
38Бог же дає йому тїло, яке схоче, і кожному насїнню своє тїло.
38But God gives it a body even as it pleased him, and to each seed a body of its own.
39Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
39All flesh is not the same flesh, but there is one flesh of men, another flesh of animals, another of fish, and another of birds.
40(Єсть) і тїла небесні й тїла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
40There are also celestial bodies and terrestrial bodies; but the glory of the celestial differs from that of the terrestrial.
41Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
41There is one glory of the sun, another glory of the moon, and another glory of the stars; for one star differs from another star in glory.
42Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлїнню.
42So also is the resurrection of the dead. The body is sown perishable; it is raised imperishable.
43Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.
43It is sown in dishonor; it is raised in glory. It is sown in weakness; it is raised in power.
44Сїєть ся тїло душевне, устає тїло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
44It is sown a natural body; it is raised a spiritual body. There is a natural body and there is also a spiritual body.
45Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останнїй Адам духом животворящим.
45So also it is written, “The first man Adam became a living soul.” The last Adam became a life-giving spirit.
46Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.
46However, that which is spiritual isn’t first, but that which is natural, then that which is spiritual.
47Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.
47The first man is of the earth, made of dust. The second man is the Lord from heaven.
48Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
48As is the one made of dust, such are those who are also made of dust; and as is the heavenly, such are they also that are heavenly.
49І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
49As we have borne the image of those made of dust, let’s also bear the image of the heavenly.
50Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить.
50Now I say this, brothers, that flesh and blood can’t inherit God’s Kingdom; neither does the perishable inherit imperishable.
51Ось тайну вам глаголю: Всї не впокоїмось, всї ж перемінимось.
51Behold, I tell you a mystery. We will not all sleep, but we will all be changed,
52У хвилину, у миг ока, за останньою трубою — бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
52in a moment, in the twinkling of an eye, at the last trumpet. For the trumpet will sound and the dead will be raised incorruptible, and we will be changed.
53Треба бо тлїнному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмертє.
53For this perishable body must become imperishable, and this mortal must put on immortality.
54Як же тлїнне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тодї станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
54But when this perishable body will have become imperishable, and this mortal will have put on immortality, then what is written will happen: “Death is swallowed up in victory.”
55Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда?
55“Death, where is your sting? Hades, where is your victory?”
56Жоло ж смерти — гріх, а сила гріха — закон.
56The sting of death is sin, and the power of sin is the law.
57Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.
57But thanks be to God, who gives us the victory through our Lord Jesus Christ.
58Тим же, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючись у дїлї Господньому завсїди, знаючи, що праця ваша не марна перед Господем.
58Therefore, my beloved brothers, be steadfast, immovable, always abounding in the Lord’s work, because you know that your labor is not in vain in the Lord.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.