1 Коринтян 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих.
1So let a man think of us as Christ’s servants and stewards of God’s mysteries.
2Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним.
2Here, moreover, it is required of stewards that they be found faithful.
3Та се в мене найменша річ, щоб мене судили ви або людський суд; нї, я й сам себе не суджу.
3But with me it is a very small thing that I should be judged by you, or by a human court. Yes, I don’t even judge my own self.
4Бо нїчого на себе не знаю, та сим я не оправдуюсь; суддя ж мій Бог.
4For I know nothing against myself. Yet I am not justified by this, but he who judges me is the Lord.
5Тим же нї про що перше часу не судїть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тодї похвала буде кожному від Бога.
5Therefore judge nothing before the time, until the Lord comes, who will both bring to light the hidden things of darkness and reveal the counsels of the hearts. Then each man will get his praise from God.
6Се ж, браттє, приложив я до себе та Аполоса задля вас, щоб ви з нас навчились не думати більш того, що написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого.
6Now these things, brothers, I have in a figure transferred to myself and Apollos for your sakes, that in us you might learn not to think beyond the things which are written, that none of you be puffed up against one another.
7Хто бо тебе одрізняє? що ж маєш, чого не прийняв (од Бога)? а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши?
7For who makes you different? And what do you have that you didn’t receive? But if you did receive it, why do you boast as if you had not received it?
8Ви вже ситі, вже забагатїли, без нас зацарювали. О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали!
8You are already filled. You have already become rich. You have come to reign without us. Yes, and I wish that you did reign, that we also might reign with you!
9Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останнїх поставив, мов на смерть призначених; бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям.
9For I think that God has displayed us, the apostles, last of all, like men sentenced to death. For we are made a spectacle to the world, both to angels and men.
10Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї; ми немічні, ви ж кріпкі; ви славні, ми ж безчесні.
10We are fools for Christ’s sake, but you are wise in Christ. We are weak, but you are strong. You have honor, but we have dishonor.
11Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуємо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось,
11Even to this present hour we hunger, thirst, are naked, are beaten, and have no certain dwelling place.
12і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;
12We toil, working with our own hands. When people curse us, we bless. Being persecuted, we endure.
13нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всїм аж досї.
13Being defamed, we entreat. We are made as the filth of the world, the dirt wiped off by all, even until now.
14Не на сором вам се пишу, а яко дїтей моїх любих остерегаю.
14I don’t write these things to shame you, but to admonish you as my beloved children.
15Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив).
15For though you have ten thousand tutors in Christ, you don’t have many fathers. For in Christ Jesus, I became your father through the Good News.
16Благаю ж оце вас, будьте послїдувателями моїми.
16I beg you therefore, be imitators of me.
17Про се післав я до вас Тимотея, мою любу дитину і вірного в Господї, котрий вам нагадає про дороги мої в Христї, яко ж усюди у всякій церкві я навчаю.
17Because of this I have sent Timothy to you, who is my beloved and faithful child in the Lord, who will remind you of my ways which are in Christ, even as I teach everywhere in every assembly.
18Мов би не мав я до вас прийти, так розгордїли деякі.
18Now some are puffed up, as though I were not coming to you.
19Я ж прийду скоро до вас, коли Господь схоче, і розвідаю не слово розгордївших, а силу.
19But I will come to you shortly, if the Lord is willing. And I will know, not the word of those who are puffed up, but the power.
20Не в слові бо царство Боже, а в силї.
20For God’s Kingdom is not in word, but in power.
21Чого хочете? чи з лозиною прийти менї до вас, чи з любовю і духом лагідности?
21What do you want? Shall I come to you with a rod, or in love and a spirit of gentleness?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.