Gênesis 22
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Depois destas coisas, Deus provou Abraão, e lhe disse: “Abraão!” Ele disse: “Eis-me aqui.”
1І було по сих речах, що Бог спокушував Авраама, і рече йому: Аврааме, Аврааме! І каже: Ось я!
2Ele disse: “Tome agora seu filho, seu único filho, Isaque, a quem você ama, e vá para a terra de Moriá. Ofereça-o ali como holocausto sobre um dos montes que eu lhe disser.”
2І рече: Возьми сина твого, єдиного твого, що його возлюбив єси, Ізаака, та йди в Морія землю, та й принеси його там у всепаленнє-жертву на одній горі, що тобі речу.
3Abraão levantou-se de madrugada, selou seu jumento, e levou consigo dois de seus moços, e Isaque, seu filho. Ele rachou a lenha para o holocausto, levantou-se e foi para o lugar do qual Deus lhe tinha falado.
3І встав Авраам рано вранцї та й осїдлав осла свого, та взяв два парубки з собою, та Ізаака сина свого, та наколов дров на всепаленнє, та й рушив до врочища, що про його рече йому Бог.
4No terceiro dia, Abraão levantou os olhos e viu o lugar de longe.
4На третїй же день позирнув Авраам очима своїми, та й побачив те врочище здалеку.
5Abraão disse aos seus moços: “Fiquem aqui com o jumento. O rapaz e eu iremos até lá. Nós adoraremos e voltaremos para vocês.”
5І каже Авраам слугам своїм: Седїте тутеньки з ослом, я ж із сином пійдемо аж он туди, та поклонившись і вернемось до вас.
6Abraão pegou a lenha do holocausto e a colocou sobre Isaque, seu filho. Ele pegou em sua mão o fogo e a faca. E os dois foram juntos.
6Узяв же Авраам дрова на всепаленнє, та й положив на Ізаака, сина свого; взяв же в руки й огонь і жертівного ножа, та й пійшли обидва вкупі.
7Isaque falou a Abraão, seu pai, e disse: “Meu pai?” Ele disse: “Eis-me aqui, meu filho.” Ele disse: “Aqui estão o fogo e a lenha, mas onde está o cordeiro para o holocausto?”
7Каже ж Ізаак до Авраама, батька свого: Панотче! Він же каже: Що тобі, синку? Каже ж: Ось огонь і дрова, а де ж овеча на всепаленнє?
8Abraão disse: “Deus proverá para si o cordeiro para o holocausto, meu filho.” Assim, os dois foram juntos.
8Каже ж Авраам: Бог обмислить собі ягня на всепаленнє. І йшли собі обоє вкупі.
9Eles chegaram ao lugar do qual Deus lhe tinha falado. Abraão construiu ali o altar, arrumou a lenha, amarrou Isaque, seu filho, e o colocou sobre o altar, em cima da lenha.
9Прийшли на врочище, що рече йому Бог, і зробив там Авраам жертівника, і розложив дрова, і звязавши Ізаака, сина свого, положив його на жертівнику зверху на дровах.
10Abraão estendeu a mão e pegou a faca para matar seu filho.
10І простїг Авраам руку свою, щоб узяти ножа заколоти сина свого.
11O anjo do SENHOR o chamou do céu, e disse: “Abraão, Abraão!” Ele disse: “Eis-me aqui.”
11Аж озветься до його ангел Господень і рече: Аврааме, Аврааме! Він же каже: Ось я.
12Ele disse: “Não estenda a mão sobre o rapaz nem lhe faça nada. Pois agora sei que você teme a Deus, visto que não me negou seu filho, seu único filho.”
12І рече: Не возложи руки твоєї на хлопя, а нїчогісїнько не чини йому; тепер бо взнав я, що боїшся ти Бога, і не пощадив єси сина твого возлюбленого мене ради.
13Abraão levantou os olhos, olhou, e viu que atrás dele havia um carneiro preso pelos chifres em um arbusto. Abraão foi, pegou o carneiro e o ofereceu como holocausto em lugar de seu filho.
13І позирнувши Авраам очима своїми побачив, що баран із заду завяз рогами в гущинї. І пійшов Авраам і взяв барана і принїс його на всеспаленнє замість Ізаака сина свого.
14Abraão chamou o nome daquele lugar de “O SENHOR Proverá”. Como se diz até o dia de hoje: “No monte do SENHOR se proverá.”
14І приложив Авраам прізвище врочищу тому Єгова-Уре, Господь бачить, як і по сей день говорять: На горі Господа побачять.
15O anjo do SENHOR chamou a Abraão pela segunda vez do céu,
15І озветься ангел Господень до Авраама вдруге з небес,
16e disse: “'Jurei por mim mesmo', diz o SENHOR, 'porquanto você fez isso, e não me negou seu filho, seu único filho,
16Глаголючи: Мною самим клявсь я — се Господнє слово — за те, що вчинив єси таку річ, і не пощадив єси сина свого возлюбленого мене ради.
17que eu o abençoarei grandemente, e multiplicarei grandemente a sua descendência como as estrelas dos céus, e como a areia que está na praia do mar. A sua descendência possuirá a porta dos seus inimigos.
17Велико благословлю тебе, і намножу твій рід як зорі небесні, і як пісок узкрай моря, і внаслїдує потомство твоє царини ворогів своїх.
18Todas as nações da terra serão abençoadas por meio da sua descendência, porque você obedeceu à minha voz.'”
18І благословляться в потомстві твойму всї народи землї, тим що послухав єси голосу мого.
19Então Abraão voltou aos seus moços, e eles se levantaram e foram juntos para Berseba. E Abraão habitou em Berseba.
19Вернувся ж Авраам до слуг своїх і рушили вони й пійшли вкупі до Бейер-Себи, і вселивсь Авраам коло колодязя клятьби.
20Depois destas coisas, foi dito a Abraão: “Eis que Milca também deu filhos ao seu irmão Naor:
20Сталося ж по сїх речах, що зъясовано Абраамові словами: Ось і Милка і вона вродила сини братові твойму Нахорові,
21Uz, o seu primogênito, Buz, o seu irmão, Quemuel, pai de Arã,
21Уза, перворідня його, та Буса, брата його, та Кемуїла, отця Арамова,
22Quésede, Hazo, Pildas, Jidlafe e Betuel.”
22Та Хеседа, та Газа, та Пидаса, та Ідлафа, та Батуїла.
23Betuel gerou a Rebeca. Estes oito Milca deu à luz a Naor, irmão de Abraão.
23Батуїл же появив Ребеку. Сих восьмерох уродила Милка Нахорові, братові Авраамовому.
24A sua concubina, cujo nome era Reumá, também deu à luz a Teba, Gaã, Taás e Maaca.
24І наложниця його, на імя Реюма, ся вродила Тебаха та Гахама та Тегаса та Маяха.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.