Gênesis 32
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Jacó seguiu o seu caminho, e os anjos de Deus vieram ao seu encontro.
1І Яков те ж верстав путь свою, і зустьріли його ангели Божі.
2Quando os viu, Jacó disse: “Este é o exército de Deus.” E chamou o nome daquele lugar de Maanaim.
2Каже ж тодї Яков, зуздрівши їх: Се Божий полк, урочище те Маганаїм.
3Jacó enviou mensageiros à sua frente a Esaú, seu irmão, à terra de Seir, o campo de Edom.
3Послав же Яков посли поперед собою до Езава, брата свого в Сеїр землю, в Едом поле;
4Ele lhes ordenou, dizendo: “Isto é o que vocês dirão ao meu senhor, Esaú: 'Assim diz o seu servo, Jacó: Tenho vivido como estrangeiro com Labão, e fiquei lá até agora.
4І наказав їм, говорючи: Такенькі мовляйте панові мойму Езавові: Так говорить раб твій Яков: У Лабана пробував я та й загаявсь там і досї.
5Tenho bois, jumentos, rebanhos, servos e servas. Enviei para avisar ao meu senhor, para que eu possa encontrar favor aos seus olhos.'”
5І придбав я воли й осли, і вівцї, і раби, й рабині, і посилаю тепер тобі панові мойму, звістку, щоб запобігти ласки твоєї в очах твоїх.
6Os mensageiros voltaram a Jacó, dizendo: “Fomos ao seu irmão Esaú. Ele está vindo ao seu encontro, e quatrocentos homens estão com ele.”
6І вернулись посли до Якова, говорючи: Ходили ми до брата твого Езава, і се він сам іде на зустріч тобі, і чотири ста чоловіка з ним.
7Então Jacó teve muito medo e ficou angustiado. Ele dividiu as pessoas que estavam com ele, junto com os rebanhos, o gado e os camelos, em dois grupos.
7Злякався ж Яков вельми, і був у турботї; і подїлив людей, що були з ним, і вівцї, й воли, й верблюди на два коші.
8Ele disse: “Se Esaú vier a um grupo e o atacar, então o grupo que sobrar escapará.”
8І каже сам собі: Як наступить Езав на один кіш і побє його, тодї другий кіш пійде втеком.
9Jacó disse: “Deus de meu pai Abraão, e Deus de meu pai Isaque, ó SENHOR, que me disse: 'Volte para a sua terra e para os seus parentes, e eu lhe farei o bem',
9Каже ж Яков: Боже отця мого Авраама й отця мого Ізаака, Господе, ти що заповідав менї: Вертайсь у рідну землю твою та до родини твоєї, і я таланити му тобі,
10não sou digno da menor de todas as misericórdias e de toda a fidelidade que você tem mostrado ao seu servo; pois atravessei este Jordão apenas com o meu cajado, e agora me tornei dois grupos.
10Не заробив я нїже всїх тих благ і всієї вірностї тієї, що виявив єси рабові твойму; з палицею бо сією перебрів я сю Йордань, а тепер виріс у два коші.
11Por favor, livre-me da mão do meu irmão, da mão de Esaú; pois eu o temo, para que ele não venha e ataque a mim e às mães com os filhos.
11Визволь мене, благаю тебе, з рук брата мого, з рук Езава! Боюсь бо, щоб не прийшов та не вбив мене, матері із дїтками.
12Você disse: 'Certamente lhe farei o bem, e farei a sua descendência como a areia do mar, que não pode ser contada de tão numerosa.'”
12Ти ж глаголав єси: Благо тобі сотворю, і вчиню імя твоє яко пісок морський, що не злїчити його задля многостї.
13Ele passou a noite ali, e do que tinha consigo, separou um presente para Esaú, seu irmão:
13І переночував там тієї ночі. І взяв із того, що прийшло йому в руки, гостиньця Езавові, братові свойму.
14duzentas cabras e vinte bodes, duzentas ovelhas e vinte carneiros,
14Кіз двістї, а козлів двайцятеро, овечок двістї, а баранів двайцятеро,
15trinta camelas de leite e suas crias, quarenta vacas, dez touros, vinte jumentas e dez jumentinhos.
15Берблюдиць дїйних двайцятеро з їх жеребятами, та корів сорок, та бугаїв десятеро, ослиць двайцятеро, і десяток ослів.
16Ele os entregou nas mãos de seus servos, cada rebanho à parte, e disse aos seus servos: “Passem à minha frente, e deixem um espaço entre rebanho e rebanho.”
16І приручив їх рабам своїм, усяке стадо окроме, і звелїв рабам своїм: Гонїтесь бридьма через річку, та чинїте прогалину між стадом і стадом.
17Ele ordenou ao primeiro, dizendo: “Quando Esaú, meu irmão, o encontrar e lhe perguntar, dizendo: 'De quem você é? Para onde você vai? De quem são estes à sua frente?'
17І звелїв первому, говорючи: Як тебе зустьріне брат мій Езав, та спитає в тебе говорючи: Чий єси, і куди йдеш, і чиє се перед тобою?
18Então você dirá: 'São do seu servo, Jacó. É um presente enviado ao meu senhor, Esaú. Eis que ele também está atrás de nós.'”
18Кажи: Раба твого Якова. Се подарунок панові мойму Езавові. Ось він і сам позад нас.
19Ele ordenou também ao segundo, ao terceiro, e a todos os que seguiam os rebanhos, dizendo: “É assim que vocês falarão a Esaú, quando o encontrarem.
19І звелїв другому й третьому, й усїм, що гнались із стадами. Сими словами мовляйте Езавові, як зустьрінете його,
20Vocês dirão: 'Não apenas isso, mas eis que o seu servo, Jacó, está atrás de nós.'” Pois ele dizia: “Eu o apaziguarei com o presente que vai à minha frente, e depois verei a sua face. Talvez ele me aceite.”
20І кажіть: Ось раб твій Яков і йде за нами. Бо каже сам собі: Вгамую його подарунками, що йдуть поперед мене, а потім побачу лице його. Може прийме мене.
21Assim, o presente passou à sua frente, e ele mesmo passou aquela noite no acampamento.
21Так ійшли дарунки поперед його. Сам же переночував ту ніч у коші.
22Ele se levantou naquela noite, tomou suas duas esposas, suas duas servas e seus onze filhos, e atravessou o vau do Jaboque.
22Уставши ж тієї ночі, узяв обидві жени свої, і обидві рабинї, й одинайцятеро синїв своїх, і перейшов бридьма брід Ябок.
23Ele os tomou, e os fez atravessar o ribeiro, e fez atravessar tudo o que tinha.
23І взяв їх, і перебрів річку, і перевів усе, що мав.
24Jacó ficou sozinho, e lutou com um homem ali até o raiar do dia.
24Остався ж Яков один, і боровсь із ним хтось, аж покіль обутьріло;
25Quando viu que não prevalecia contra ele, o homem tocou na articulação da coxa de Jacó, e a articulação da coxa de Jacó se deslocou enquanto lutava com ele.
25Вбачаючи ж, що не подужа його, ударив його по стегну, по суставу, і потерпів у Якова стегенний сустав, як боровсь із ним.
26O homem disse: “Deixe-me ir, pois o dia está raiando.” Jacó disse: “Não o deixarei ir, a não ser que me abençoe.”
26І каже той: Пусти мене; бо вже день зоріє. Яков же каже: Не пущу; мусиш благословити мене.
27Ele lhe perguntou: “Qual é o seu nome?” Ele disse: “Jacó”.
27Рече ж йому: Як на імя тебе? Він же каже: Яков.
28Ele disse: “Seu nome não será mais Jacó, mas Israel; pois você lutou com Deus e com os homens, e prevaleceu.”
28І рече йому: Від тепер буде тобі імя не Яков, а Ізраїль; ти бо з Богом боровсь і над людьми брати меш гору.
29Jacó lhe perguntou: “Por favor, diga-me o seu nome.” Ele disse: “Por que você pergunta qual é o meu nome?” E o abençoou ali.
29І поспитав Яков його, і каже: Повідай менї, як на імя тебе звати? Про що питаєш, яке моє імя? І благословив його там.
30Jacó chamou o nome do lugar de Peniel; pois ele disse: “Vi a Deus face a face, e a minha vida foi preservada.”
30І приложив Яков тому врочищу прізвище: Пенуель, бачив бо я Бога лицем до лиця, тай вирятувалась душа моя.
31O sol nasceu sobre ele quando passava por Peniel, e ele mancava por causa da sua coxa.
31Засяло ж йому соньце, як прийшов за Пенуель; він же кульгав на стегно.
32Por isso, os filhos de Israel não comem o tendão do quadril, que fica na articulação da coxa, até o dia de hoje, porque ele tocou a articulação da coxa de Jacó no tendão do quadril.
32Тим же то й тепер не їдять сини Ізраїлеві жили, що на составі бедра, тому, що боровшийся зрушив жилу на составі бедра Якова.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.