Gênesis 29
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Então Jacó seguiu sua jornada, e chegou à terra dos filhos do oriente.
1І вставши Яков на ноги, пійшов у землю восточню.
2Ele olhou, e viu um poço no campo, e viu três rebanhos de ovelhas deitados ali perto dele. Pois daquele poço eles davam de beber aos rebanhos. A pedra sobre a boca do poço era grande.
2Дивиться, коли ж колодязь на степу, і було там три отарі овець, що полягали коло його. З того бо колодязя наповано стада. Над усьтєм же колодязьним лежав камінь великий.
3Ali todos os rebanhos se reuniam. Eles rolavam a pedra da boca do poço, davam de beber às ovelhas, e colocavam a pedra de volta no seu lugar sobre a boca do poço.
3І скуплювались там усї стада, і одвалювано каменя від усьтя колодязного, і наповано вівцї, та й знов навалювано каменя на усьтє колодязне на місцї свойму.
4Jacó lhes disse: “Meus irmãos, de onde vocês são?” Eles disseram: “Nós somos de Harã.”
4Рече ж їм Яков: Браттє, звідки ви? Вони ж кажуть: Ми з Гарану.
5Ele lhes disse: “Vocês conhecem Labão, filho de Naor?” Eles disseram: “Nós o conhecemos.”
5Рече ж їм: Чи знаєте Лабана Нагоренка? Вони ж кажуть: Знаємо.
6Ele lhes disse: “Vai tudo bem com ele?” Eles disseram: “Vai tudo bem. Veja, Raquel, sua filha, está chegando com as ovelhas.”
6Рече ж їм: Чи жив, здоров? Вони ж кажуть: Жив і здоров. Ось і Рахеля, дочка його, йде з вівцями.
7Ele disse: “Vejam, ainda é pleno dia, não é hora de recolher o rebanho. Dêem de beber às ovelhas, e vão apascentá-las.”
7І рече Яков: Ще дня багацько, не пора скуплювати докупи скотину. Понаповайте вівцї, та йдїть, пасїте.
8Eles disseram: “Não podemos, até que todos os rebanhos estejam reunidos, e rolem a pedra da boca do poço. Então daremos de beber às ovelhas.”
8Вони ж кажуть: Не зможемо, докіль усї отарі скупляться докупи, та одвалять каменя з колодязного усьтя; тодї й понаповаємо вівцї.
9Enquanto ele ainda falava com eles, Raquel chegou com as ovelhas de seu pai, pois era ela quem as apascentava.
9Ще ж він говорив до них, аж ось Рахеля пригналась із отецькими вівцями; вона бо доглядала їх.
10Quando Jacó viu Raquel, filha de Labão, irmão de sua mãe, e as ovelhas de Labão, irmão de sua mãe, Jacó se aproximou, rolou a pedra da boca do poço e deu de beber ao rebanho de Labão, irmão de sua mãe.
10І сталось, як зуздрів Яков Рахелю, дочку Лабанову, брата матері своєї, приступив Яков, одвалив каменя від усьтя колодязного, та й напоїв вівцї Лабанові, брата материного.
11Jacó beijou Raquel, levantou a sua voz e chorou.
11І поцїлував Яков Рахелю, та й заплакав у голос.
12Jacó contou a Raquel que era parente de seu pai, e que era filho de Rebeca. Ela correu e contou a seu pai.
12І повідав Рахелї, що він брат отця її, і що він син Ребечин. І побігши вона, повідала панотцеві свойму сї речі.
13Quando Labão ouviu as notícias de Jacó, filho de sua irmã, ele correu ao encontro de Jacó, o abraçou, o beijou e o levou para sua casa. Jacó contou a Labão todas essas coisas.
13Сталось ж, як почув Лабан вістї про Якова, побіг зустріч йому, і обнявши його цїлував, і ввів його в господу свою, і повідав Лабанові всї речі сї.
14Labão lhe disse: “Certamente você é meu osso e minha carne.” E Jacó ficou com ele durante um mês.
14І каже йому Лабан: Справдї від костей моїх і від тїла мого єси ти. І пробув з ним днїв місяць.
15Labão disse a Jacó: “Só porque você é meu parente, deveria me servir de graça? Diga-me, qual será o seu salário?”
15Каже ж Лабан Яковові: Що брат менї доводишся, чи то ж мусиш робити на мене дармо? Скажи менї, яка тобі плата.
16Labão tinha duas filhas. O nome da mais velha era Lia, e o nome da mais nova era Raquel.
16У Лабана ж та було дві дочцї: старша на імя Лея, меньша ж Рахеля.
17Os olhos de Lia eram fracos, mas Raquel era bela de porte e atraente.
17Лея недуговала очима, Рахеля ж була високого зросту, й принадна видом вельми.
18Jacó amava Raquel. Ele disse: “Eu o servirei por sete anos por Raquel, sua filha mais nova.”
18Уподобав же Яков Рахелю, і каже: Парубкувати му в тебе сїм год за Рахелю, дочку твою меньшу.
19Labão disse: “É melhor que eu a dê a você, do que dá-la a outro homem. Fique comigo.”
19Каже ж йому Лабан: Лучче менї тобі оддати її, нїж мусїв би другому мужеві. Живи зо мною.
20Jacó serviu sete anos por Raquel. E eles lhe pareceram apenas alguns dias, pelo amor que tinha por ela.
20І парубкував Яков за Рахелю сїм років, і здались вони йому, наче кілька днїв, тим що любив її.
21Jacó disse a Labão: “Dê-me a minha mulher, pois os meus dias estão cumpridos, para que eu me deite com ela.”
21Каже ж тодї Яков Лабанові: Дай менї жену мою; бо сповнивсь речінець мій, щоб увійти до неї.
22Labão reuniu todos os homens do lugar, e fez um banquete.
22Зібрав же Лабан усїх мужів громадських і зробив учту.
23À noite, ele tomou Lia, sua filha, e a trouxe a Jacó. E ele se deitou com ela.
23І сталось у вечорі, що взяв він Лею, дочку свою, та й увів до Якова. І ввійшов до неї Яков.
24Labão deu Zilpa, sua serva, à sua filha Lia, para ser sua serva.
24Дав же Лабан Леї, дочцї своїй, Зелфу, рабиню свою за служебку.
25Pela manhã, eis que era Lia! Ele disse a Labão: “O que é isso que você fez comigo? Eu não o servi por Raquel? Por que então você me enganou?”
25Сталося ж у раньцї, дивиться, се була Лея. І каже Яков Лабанові: Що се ти вдїяв менї? Чи не задля Рахелї ж парубкував я в тебе? Про що ж так ошукав єси мене?
26Labão disse: “Não se faz assim em nosso lugar, dar a mais nova antes da primogênita.
26Відказав же Лабан: Неможна так чинити в нашій землї, видавати меньшу перше старшої.
27Cumpra a semana desta, e nós lhe daremos a outra também, pelo serviço que você me prestará por mais sete anos.”
27Скіньчай же тиждень сей; я дам тобі й ту за роботу, що робити меш на мене ще сїм других лїт.
28Jacó fez assim, e cumpriu a semana dela. Então Labão lhe deu Raquel, sua filha, por mulher.
28Учинив же Яков так, та й скіньчив тиждень з сією; і дав йому Лабан Рахелю, дочку свою, за жінку.
29Labão deu Bila, sua serva, à sua filha Raquel, para ser sua serva.
29Дав же Лабан Рахелї дочцї своїй Баллу, рабиню свою, за служебку.
30Ele se deitou também com Raquel, e amou mais a Raquel do que a Lia, e o serviu por mais sete anos.
30І ввійшов до Рахелї, влюбив же Рахелю більш нїж Лею. І парубкував у його других сїм років.
31O SENHOR viu que Lia era desprezada, e abriu o seu ventre, mas Raquel era estéril.
31Бачив же Господь, що ненавидна була Лея, відчинив утробу їй: Рахеля ж була неплідна.
32Lia concebeu, e deu à luz um filho, e o chamou de Rúben. Pois ela disse: “Porque o SENHOR olhou para a minha aflição; por isso agora meu marido me amará.”
32І завагонїла Лея, і вродила сина, і дала йому імя Рубен, говорючи: Певно зглянувся Господь на моє горе. Тепер же любити ме мене чоловік мій.
33Ela concebeu novamente, e deu à luz um filho, e disse: “Porque o SENHOR ouviu que eu sou desprezada, ele me deu também este filho.” E ela o chamou de Simeão.
33І завагонїла знов, і вродила сина і каже: Що почув Господь, яка я ненавидна, тим дав менї й сього сина. І дала йому імя: Симеон.
34Ela concebeu novamente, e deu à luz um filho. Ela disse: “Agora, desta vez, meu marido se unirá a mim, porque lhe dei à luz três filhos.” Por isso ele foi chamado de Levi.
34І завагонїла знов, і вродила сина і каже: Тепер же буде мій чоловік прихилен до мене; породила бо йому три сини. Тим дала йому імя: Левій.
35Ela concebeu novamente, e deu à luz um filho. Ela disse: “Desta vez eu louvarei ao SENHOR.” Por isso ela o chamou de Judá. Então ela parou de ter filhos.
35І завагонїла знов, і вродила сина, і каже: Теперь дякувати му Господеві. Задля того дала йому імя: Юда. Та й перестала роджати.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.