Genesis 29
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then Jacob went on his journey, and came to the land of the children of the east.
1І вставши Яков на ноги, пійшов у землю восточню.
2And he looked, and behold a well in the field, and, lo, three flocks of sheep lying there by it. — For out of that well they watered the flocks. And the stone upon the well's mouth was great.
2Дивиться, коли ж колодязь на степу, і було там три отарі овець, що полягали коло його. З того бо колодязя наповано стада. Над усьтєм же колодязьним лежав камінь великий.
3And thither were all the flocks gathered; and they rolled the stone from the well's mouth, and watered the sheep, and put the stone back upon the well's mouth in its place. —
3І скуплювались там усї стада, і одвалювано каменя від усьтя колодязного, і наповано вівцї, та й знов навалювано каменя на усьтє колодязне на місцї свойму.
4And Jacob said unto them: 'My brethren, whence are ye?' And they said: 'Of Haran are we.'
4Рече ж їм Яков: Браттє, звідки ви? Вони ж кажуть: Ми з Гарану.
5And he said unto them: 'Know ye Laban the son of Nahor?' And they said: 'We know him.'
5Рече ж їм: Чи знаєте Лабана Нагоренка? Вони ж кажуть: Знаємо.
6And he said unto them: 'Is it well with him?' And they said: 'It is well; and, behold, Rachel his daughter cometh with the sheep.'
6Рече ж їм: Чи жив, здоров? Вони ж кажуть: Жив і здоров. Ось і Рахеля, дочка його, йде з вівцями.
7And he said: 'Lo, it is yet high day, neither is it time that the cattle should be gathered together; water ye the sheep, and go and feed them.'
7І рече Яков: Ще дня багацько, не пора скуплювати докупи скотину. Понаповайте вівцї, та йдїть, пасїте.
8And they said: 'We cannot, until all the flocks be gathered together, and they roll the stone from the well's mouth; then we water the sheep.'
8Вони ж кажуть: Не зможемо, докіль усї отарі скупляться докупи, та одвалять каменя з колодязного усьтя; тодї й понаповаємо вівцї.
9While he was yet speaking with them, Rachel came with her father's sheep; for she tended them.
9Ще ж він говорив до них, аж ось Рахеля пригналась із отецькими вівцями; вона бо доглядала їх.
10And it came to pass, when Jacob saw Rachel the daughter of Laban his mother's brother, and the sheep of Laban his mother's brother, that Jacob went near, and rolled the stone from the well's mouth, and watered the flock of Laban his mother's brother.
10І сталось, як зуздрів Яков Рахелю, дочку Лабанову, брата матері своєї, приступив Яков, одвалив каменя від усьтя колодязного, та й напоїв вівцї Лабанові, брата материного.
11And Jacob kissed Rachel, and lifted up his voice, and wept.
11І поцїлував Яков Рахелю, та й заплакав у голос.
12And Jacob told Rachel that he was her father's brother, and that he was Rebekah's son; and she ran and told her father.
12І повідав Рахелї, що він брат отця її, і що він син Ребечин. І побігши вона, повідала панотцеві свойму сї речі.
13And it came to pass, when Laban heard the tidings of Jacob his sister's son, that he ran to meet him, and embraced him, and kissed him, and brought him to his house. And he told Laban all these things.
13Сталось ж, як почув Лабан вістї про Якова, побіг зустріч йому, і обнявши його цїлував, і ввів його в господу свою, і повідав Лабанові всї речі сї.
14And Laban said to him: 'Surely thou art my bone and my flesh.' And he abode with him the space of a month.
14І каже йому Лабан: Справдї від костей моїх і від тїла мого єси ти. І пробув з ним днїв місяць.
15And Laban said unto Jacob: 'Because thou art my brother, shouldest thou therefore serve me for nought? tell me, what shall thy wages be?'
15Каже ж Лабан Яковові: Що брат менї доводишся, чи то ж мусиш робити на мене дармо? Скажи менї, яка тобі плата.
16Now Laban had two daughters: the name of the elder was Leah, and the name of the younger was Rachel.
16У Лабана ж та було дві дочцї: старша на імя Лея, меньша ж Рахеля.
17And Leah's eyes were weak; but Rachel was of beautiful form and fair to look upon.
17Лея недуговала очима, Рахеля ж була високого зросту, й принадна видом вельми.
18And Jacob loved Rachel; and he said: 'I will serve thee seven years for Rachel thy younger daughter.'
18Уподобав же Яков Рахелю, і каже: Парубкувати му в тебе сїм год за Рахелю, дочку твою меньшу.
19And Laban said: 'It is better that I give her to thee, than that I should give her to another man; abide with me.'
19Каже ж йому Лабан: Лучче менї тобі оддати її, нїж мусїв би другому мужеві. Живи зо мною.
20And Jacob served seven years for Rachel; and they seemed unto him but a few days, for the love he had to her.
20І парубкував Яков за Рахелю сїм років, і здались вони йому, наче кілька днїв, тим що любив її.
21And Jacob said unto Laban: 'Give me my wife, for my days are filled, that I may go in unto her.'
21Каже ж тодї Яков Лабанові: Дай менї жену мою; бо сповнивсь речінець мій, щоб увійти до неї.
22And Laban gathered together all the men of the place, and made a feast.
22Зібрав же Лабан усїх мужів громадських і зробив учту.
23And it came to pass in the evening, that he took Leah his daughter, and brought her to him; and he went in unto her.
23І сталось у вечорі, що взяв він Лею, дочку свою, та й увів до Якова. І ввійшов до неї Яков.
24And Laban gave Zilpah his handmaid unto his daughter Leah for a handmaid.
24Дав же Лабан Леї, дочцї своїй, Зелфу, рабиню свою за служебку.
25And it came to pass in the morning that, behold, it was Leah; and he said to Laban: 'What is this thou hast done unto me? did not I serve with thee for Rachel? wherefore then hast thou beguiled me?'
25Сталося ж у раньцї, дивиться, се була Лея. І каже Яков Лабанові: Що се ти вдїяв менї? Чи не задля Рахелї ж парубкував я в тебе? Про що ж так ошукав єси мене?
26And Laban said: 'It is not so done in our place, to give the younger before the first-born.
26Відказав же Лабан: Неможна так чинити в нашій землї, видавати меньшу перше старшої.
27Fulfil the week of this one, and we will give thee the other also for the service which thou shalt serve with me yet seven other years.'
27Скіньчай же тиждень сей; я дам тобі й ту за роботу, що робити меш на мене ще сїм других лїт.
28And Jacob did so, and fulfilled her week; and he gave him Rachel his daughter to wife.
28Учинив же Яков так, та й скіньчив тиждень з сією; і дав йому Лабан Рахелю, дочку свою, за жінку.
29And Laban gave to Rachel his daughter Bilhah his handmaid to be her handmaid.
29Дав же Лабан Рахелї дочцї своїй Баллу, рабиню свою, за служебку.
30And he went in also unto Rachel, and he loved Rachel more than Leah, and served with him yet seven other years.
30І ввійшов до Рахелї, влюбив же Рахелю більш нїж Лею. І парубкував у його других сїм років.
31And the LORD saw that Leah was hated, and he opened her womb; but Rachel was barren.
31Бачив же Господь, що ненавидна була Лея, відчинив утробу їй: Рахеля ж була неплідна.
32And Leah conceived, and bore a son, and she called his name Reuben; for she said: 'Because the LORD hath looked upon my affliction; for now my husband will love me.'
32І завагонїла Лея, і вродила сина, і дала йому імя Рубен, говорючи: Певно зглянувся Господь на моє горе. Тепер же любити ме мене чоловік мій.
33And she conceived again, and bore a son; and said: 'Because the LORD hath heard that I am hated, He hath therefore given me this son also.' And she called his name Simeon.
33І завагонїла знов, і вродила сина і каже: Що почув Господь, яка я ненавидна, тим дав менї й сього сина. І дала йому імя: Симеон.
34And she conceived again, and bore a son; and said: 'Now this time will my husband be joined unto me, because I have borne him three sons.' Therefore was his name called Levi.
34І завагонїла знов, і вродила сина і каже: Тепер же буде мій чоловік прихилен до мене; породила бо йому три сини. Тим дала йому імя: Левій.
35And she conceived again, and bore a son; and she said: 'This time will I praise the LORD.' Therefore she called his name Judah; and she left off bearing.
35І завагонїла знов, і вродила сина, і каже: Теперь дякувати му Господеві. Задля того дала йому імя: Юда. Та й перестала роджати.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.