Genesis 21
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And the LORD remembered Sarah as He had said, and the LORD did unto Sarah as He had spoken.
1І одвідав Господь Сарру, так як рече, і сотворив Господь Саррі так, як глаголав.
2And Sarah conceived, and bore Abraham a son in his old age, at the set time of which God had spoken to him.
2І завагонївши Сарра, вродила Авраамові сина в старощах того часу, як і глаголав йому Господь.
3And Abraham called the name of his son that was born unto him, whom Sarah bore to him, Isaac.
3І дав Авраам імя синові свойму, що вродивсь йому, що вродила йому Сарра, Ізаак.
4And Abraham circumcised his son Isaac when he was eight days old, as God had commanded him.
4Обрізав же Авраам Ізаака, сина свого, у восьмий день, так як заповідав йому Бог.
5And Abraham was a hundred years old, when his son Isaac was born unto him.
5Авраамові ж було сто год віку, як родивсь йому син його Ізаак.
6And Sarah said: 'God hath made laughter for me; every one that heareth will laugh on account of me.'
6Рече ж Сарра: Сьміх менї сотворив Господь; хто бо почує, сьміятиметься з мене.
7And she said: 'Who would have said unto Abraham, that Sarah should give children suck? for I have borne him a son in his old age.'
7І рече: Хто б то сповістив Авраамові, що молоком своїм годувати ме дитину Сарра? Бо в старостї його я родила сина.
8And the child grew, and was weaned. And Abraham made a great feast on the day that Isaac was weaned.
8І росло хлопятко, і відлучено його. І зробив Авраам бенкет великий того дня, як одлучено Ізаака.
9And Sarah saw the son of Hagar the Egyptian, whom she had borne unto Abraham, making sport.
9Як побачила Сарра, що син Агари, Египтянки, насьміхається з Ізаака,
10Wherefore she said unto Abraham: 'Cast out this bondwoman and her son; for the son of this bondwoman shall not be heir with my son, even with Isaac.'
10Каже Авраамові: Прожени сю рабиню й сина її; не наслїдувати ме бо син рабинї сієї з моїм сином Ізааком.
11And the thing was very grievous in Abraham's sight on account of his son.
11Тяжко ж було чути слово се вельми Авраамові про сина його.
12And God said unto Abraham: 'Let it not be grievous in thy sight because of the lad, and because of thy bondwoman; in all that Sarah saith unto thee, hearken unto her voice; for in Isaac shall seed be called to thee.
12І рече Бог Авраамові: Нехай не буде тяжке тобі слово про хлопця і про рабиню. У всёму, що рече тобі Сарра, слухай гласу її; бо в Ізаацї наречеться тобі потомство.
13And also of the son of the bondwoman will I make a nation, because he is thy seed.'
13Сина ж рабинї сієї народом великим сотворю його; бо насїннє твоє він.
14And Abraham arose up early in the morning, and took bread and a bottle of water, and gave it unto Hagar, putting it on her shoulder, and the child, and sent her away; and she departed, and strayed in the wilderness of Beer-sheba.
14Устав же Авраам у ранцї, і взяв хлїба та бурдюк води та й оддав Агарі, і положив за плечима в неї хлопця, та й одпустив її. Вона ж одійшовши заблудила в Бейер-Себа пустинї.
15And the water in the bottle was spent, and she cast the child under one of the shrubs.
15Не стало ж води в бурдюцї, і покинь вона хлопця під ялиною.
16And she went, and sat her down over against him a good way off, as it were a bow-shot; for she said: 'Let me not look upon the death of the child.' And she sat over against him, and lifted up her voice, and wept.
16Відойшовши ж сїла навпроти його віддалеки, як би дострелити з лука; каже бо: Нехай не бачу смерти дитини моєї. І седїла навпроти його, та й заголосила.
17And God heard the voice of the lad; and the angel of God called to Hagar out of heaven, and said unto her: 'What aileth thee, Hagar? fear not; for God hath heard the voice of the lad where he is.
17Почув же Бог плач хлопячий, і кликне ангел Божий Агару з небес, і рече: Що тобі, Агаро? Не турбуйся; почув бо Бог плач хлопячий з місця, де воно тепер.
18Arise, lift up the lad, and hold him fast by thy hand; for I will make him a great nation.'
18Устань, та возьми хлопя і держи на руцї твоїй; народом бо великим сотворю його.
19And God opened her eyes, and she saw a well of water; and she went, and filled the bottle with water, and gave the lad drink.
19І відкрив Бог очі їй, і побачила криницю з водою, і пійшла й налила бурдюк води, та й напоїла хлопя.
20And God was with the lad, and he grew; and he dwelt in the wilderness, and became an archer.
20І був Бог з хлопчиком, і виріс та й оселивсь у степу і був стрілець-лучник.
21And he dwelt in the wilderness of Paran; and his mother took him a wife out of the land of Egypt.
21І оселивсь у Фаран-степу, і взяла йому мати його жінку із землї Египецької.
22And it came to pass at that time, that Abimelech and Phicol the captain of his host spoke unto Abraham, saying: 'God is with thee in all that thou doest.
22Сталося ж того часу, що промовив Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, до Авраама, говорючи: Бог з тобою в усьому, що дїєш.
23Now therefore swear unto me here by God that thou wilt not deal falsely with me, nor with my son, nor with my son's son; but according to the kindness that I have done unto thee, thou shalt do unto me, and to the land wherein thou hast sojourned.'
23Оце ж клянись менї Богом, що не зрадиш мене, нї дїтей моїх, нї внуків моїх, а по правдї, як прихилен був я до тебе, так і ти будеш до мене, і до землї, де пробуваєш.
24And Abraham said: 'I will swear.'
24І рече Авраам: Кленусь.
25And Abraham reproved Abimelech because of the well of water, which Abimelech's servants had violently taken away.
25І докоряв Авраам Абимелеха, за колодязь водяний, що відняли раби Абимелехові.
26And Abimelech said: 'I know not who hath done this thing; neither didst thou tell me, neither yet heard I of it, but to-day.'
26І каже йому Абимелех: Не знаю, хто вчинив тобі дїло таке, нї ти менї не оповідав єси, нї я чував, тільки сьогоднї.
27And Abraham took sheep and oxen, and gave them unto Abimelech; and they two made a covenant.
27І вилучив Авраам сїм овечок, да товару, та й дав Абимелехові, і вчинили вони обидва умову.
28And Abraham set seven ewe-lambs of the flock by themselves.
28І поставив Авраам семеро ягниць овечих із отари окроме.
29And Abimelech said unto Abraham: 'What mean these seven ewe-lambs which thou hast set by themselves?'
29І каже Абимелех Авраамові: Що се за семеро ягниць, що поставив єси окроме?
30And he said: 'Verily, these seven ewe-lambs shalt thou take of my hand, that it may be a witness unto me, that I have digged this well.'
30І рече Авраам: Що семеро сих ягниць візьмеш у мене, нехай будуть менї сьвідоцтвом, що я викопав колодязь сей.
31Wherefore that place was called Beer-sheba; because there they swore both of them.
31Того й проложено прізвище місцеві тому: Бейер-Себа, колодязь клятьби; бо там клялись обидва.
32So they made a covenant at Beer-sheba; and Abimelech rose up, and Phicol the captain of his host, and they returned into the land of the Philistines.
32І вчинили вони вмову коло колодязя клятьби. Піднявся ж Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, та й вернулись у землю Филистимську.
33And Abraham planted a tamarisk-tree in Beer-sheba, and called there on the name of the LORD, the Everlasting God.
33І посадив Авраам тамариску, і призвав там імя Господа Бога вічного.
34And Abraham sojourned in the land of the Philistines many days.
34Пробував же Авраам у землї Филистимській час довгий.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.