Gênesis 18
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1O SENHOR apareceu a ele junto aos carvalhos de Manre, enquanto ele estava sentado à porta da tenda, no calor do dia.
1Явився ж йому Бог коло дубравини Мамре, як седїв він перед дверима наметовими о полуднї.
2Ele levantou os olhos e olhou, e viu que três homens estavam em pé perto dele. Quando os viu, correu da porta da tenda ao encontro deles e prostrou-se por terra,
2Споглянувши ж очима своїми, бачить, стоїть перед ним троє чоловіків; побачивши їх метнеться зустріч їм од наметових дверей своїх, тай поклонився до землї.
3e disse: “Meu senhor, se agora encontrei favor aos seus olhos, por favor, não vá embora do seu servo.
3І рече: Господе! коли я знайшов ласку в очах твоїх, не мини раба твого.
4Que se traga agora um pouco de água; lavem os seus pés e descansem debaixo da árvore.
4Нехай принесуть води та помиють ноги вам, та прохолодїтесь під деревом.
5Vou buscar um pedaço de pão para que vocês possam revigorar o coração. Depois disso, poderão seguir o seu caminho, agora que chegaram ao seu servo.” Eles disseram: “Muito bem, faça como você disse.”
5Я ж принесу наїдку, щоб ви попоїли, а потїм і верстати мете свою путь, що звернули з неї до раба вашого.
6Abraão apressou-se em ir à tenda, até Sara, e disse: “Prepare depressa três seás de farinha fina, amasse-a e faça bolos.”
6І метнеться Авраам у шатро до Сарри, тай каже їй: Заміси хутенько три сита пшенишного борошна та спечи коржів.
7Abraão correu ao rebanho, pegou um bezerro tenro e bom, e o deu ao servo. Este se apressou em prepará-lo.
7І метнеться Авраам до корів, та й узяв телятко нїжне й добре, і оддав його слузї, а той скоренько впорав його.
8Ele pegou manteiga, leite e o bezerro que havia preparado, e colocou diante deles. Ele ficou em pé junto a eles debaixo da árvore, e eles comeram.
8І взяв сиру й молока да телятко, що наготовив, та й поставив перед ними; сам же стояв під деревом, як вони їли.
9Eles lhe perguntaram: “Onde está Sara, sua mulher?” Ele disse: “Ali, na tenda.”
9І промовили до його: Де Сарра, жена твоя? Ось у шатрі.
10Ele disse: “Certamente voltarei a você por esta época no ano que vem; e eis que Sara, sua mulher, terá um filho.” Sara escutava à porta da tenda, que estava atrás dele.
10Рече ж один: Вернусь оце до тебе через год о сїй добі, і вродить сина Сарра, жена твоя. Сарра ж почула під наметовими дверми позад його.
11Ora, Abraão e Sara eram velhos, de idade bem avançada. Sara já havia passado da idade de ter filhos.
11Авраам же і Сарра були старі, повбивались у лїта, і перестало в Сарри звичайне жіноцьке.
12Sara riu consigo mesma, dizendo: “Depois de envelhecer, terei eu prazer, sendo o meu senhor também velho?”
12Осьміхнулася ж Сарра сама собі, думаючи: Оце б то звянувши та здобутись на таку втїху? Пан же мій старенький.
13O SENHOR disse a Abraão: “Por que Sara riu, dizendo: ‘Darei eu realmente à luz um filho, sendo velha?’
13І рече Господь Авраамові: Чого всьміхнулась Сарра сама собі, говорючи: Чи справдї ж бо менї вродити? я же собі стара вже.
14Existe alguma coisa difícil demais para o SENHOR? No tempo determinado eu voltarei a você, por esta mesma época, e Sara terá um filho.”
14Хиба є що неможливе у Бога? О сїй добі вернусь до тебе через год, і буде в Сарри син.
15Então Sara negou, dizendo: “Eu não ri”, pois teve medo. Ele disse: “Não, você riu sim.”
15Сарра ж і не призналась, говорючи: Я не сьміялась. Бо вона злякалась. І рече їй: Нї бо, сьміялась.
16Os homens se levantaram dali e olharam em direção a Sodoma. Abraão foi com eles para acompanhá-los em seu caminho.
16Піднявшися ж ізвідти чоловіки, повернули на Содом. Авраам же йшов із ними, проводючи їх.
17O SENHOR disse: “Ocultarei de Abraão o que estou para fazer,
17Господь же рече: Чи втаю від Авраама, раба мого, що я творю?
18visto que Abraão certamente se tornará uma nação grande e poderosa, e nele serão abençoadas todas as nações da terra?
18Та ж Авраам буде народом великим, і потужним, і благословляться в йому всї народи земнії.
19Pois eu o conheci, para que ele ordene a seus filhos e a sua casa depois dele, a fim de que guardem o caminho do SENHOR, para praticar a retidão e a justiça; para que o SENHOR traga sobre Abraão o que falou a respeito dele.”
19Знаю бо, що накаже синам своїм і господї своїй по собі, щоб хранили путї Господнї, творючи правду і суд, щоб справдив на Авраамові Господь усьо, що глаголав до його.
20O SENHOR disse: “Como o clamor de Sodoma e Gomorra é grande, e como o seu pecado é muito grave,
20Рече ж Господь: Квилять велико до мене про Содом та Гоморру, і гріхи їх тяжкі вельми.
21descerei agora e verei se as suas obras são tão más quanto os relatos que chegaram a mim. Se não, eu saberei.”
21Зійду ж та позирну, чи так воно дїється, як до мене голосять, чи нї, щоб знати.
22Os homens se viraram dali e foram em direção a Sodoma, mas Abraão permaneceu em pé diante do SENHOR.
22І повернулись ізвідти чоловіки до Содому, Авраам же ще стояв перед Господом.
23Abraão se aproximou e disse: “Você destruirá o justo com o ímpio?
23І приступить Авраам ближче й рече: Дак оце ти хочеш погубити й безвинних із винуватими?
24E se houver cinquenta justos na cidade? Você a destruirá e não poupará o lugar por causa dos cinquenta justos que nele estão?
24Може там знайдеться пятьдесять безвинних у городї. Чи то ж схочеш ти й їх погубити, і не помилуєш усього міста задля пятидесятьох, коли там будуть?
25Longe de você fazer tal coisa, matar o justo com o ímpio, de modo que o justo seja tratado como o ímpio. Longe de você. Não deveria o Juiz de toda a terra fazer o que é certo?”
25Нї бо, не чини по глаголу сему, щоб убити праведника з нечестивим, і щоб у тебе було праведнику так, як нечестивому. Нї бо нї! Судячи суд у сїй землї, як тобі не вчинити правди?
26O SENHOR disse: “Se eu encontrar em Sodoma cinquenta justos dentro da cidade, então pouparei todo o lugar por amor a eles.”
26Рече ж Господь: Коли буде в Содомі пятьдесять праведників у городї, помилую ввесь город і все місто задля їх.
27Abraão respondeu: “Eis que agora me atrevi a falar ao Senhor, embora eu seja pó e cinza.
27І рече відказуючи Авраам: Оце завзявсь я промовляти до Господа мого, я ж земля і порох.
28E se faltarem cinco dos cinquenta justos? Você destruirá toda a cidade por falta de cinco?” Ele disse: “Não a destruirei se eu encontrar ali quarenta e cinco.”
28Коли ж поменьшає праведників до сорока й пяти, чи вже ж бо погубиш через пятьох увесь город? І рече: Не погублю, коли знайду тамо сорок і пять.
29Ele lhe falou mais uma vez e disse: “E se forem encontrados ali quarenta?” Ele disse: “Não o farei por amor aos quarenta.”
29І завзявсь іще промовляти до його та й каже: Коли ж знайдеться таменьки сорок? І рече: не погублю й ради сорока.
30Ele disse: “Ah, que o Senhor não se ire, e eu falarei. E se forem encontrados ali trinta?” Ele disse: “Não o farei se eu encontrar ali trinta.”
30Що ж Господе, коли промовлю: А як знайдеться таменьки тільки трийцять? І рече: Не погублю й тридесятьох ради.
31Ele disse: “Eis que agora me atrevi a falar ao Senhor. E se forem encontrados ali vinte?” Ele disse: “Não a destruirei por amor aos vinte.”
31І промовив: Оце ж наваживсь говорити до Господа: Коли ж знайдеться таменьки двайцятеро? І рече: Не погублю, коли знайдеться тамо двайцять.
32Ele disse: “Ah, que o Senhor não se ire, e eu falarei só mais esta vez. E se forem encontrados ali dez?” Ele disse: “Não a destruirei por amor aos dez.”
32І каже: Що ж, Господе, коли промовлю ще раз: Коли ж знайдеться таменьки десятеро? І рече: Не погублю і десятьох ради.
33O SENHOR seguiu o seu caminho assim que terminou de falar com Abraão, e Abraão voltou para o seu lugar.
33Одійшов же Господь, переставши глаголати до Авраама. І вернувсь Авраам на місце своє.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.