Isaiæ 3
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Ecce enim Dominator, Dominus exercituum, auferet a Jerusalem et a Juda validum et fortem, omne robur panis, et omne robor aquæ;
1Знайте, що Господь сил небесних одніме в Ерусалиму й в Юди всяку підпору, всяку піддержку хлїбову й всяке підкріпленнє водою,
2fortem, et virum bellatorem, judicem, et prophetam, et ariolum, et senem;
2Хороброго воєводу й воїна, суддю й пророка, віщого й старця,
3principem super quinquaginta, et honorabilem vultu et consiliarium, et sapientem de architectis, et prudentem eloquii mystici.
3Пятьдесятника й князя, й дорадника й умного штукаря й проречистого словом;
4Et dabo pueros principes eorum, et effeminati dominabuntur eis;
4А дам їм хлопцїв за старшину, й дїти панувати муть над ними.
5et irruet populus, vir ad virum, et unusquisque ad proximum suum; tumultuabitur puer contra senem, et ignobilis contra nobilem.
5І одно одного буде в народї тїснити, — кожний ближнього свого; встане хлопець на старого, дрібний люд — на значних.
6Apprehendet enim vir fratrem suum, domesticum patris sui: Vestimentum tibi est, princeps esto noster, ruina autem hæc sub manu tua.
6І хапати ме за полу брата брат, у родинї батька свого: В тебе є жупан про сьвято, будь над нами князем, — нехай буде сей розпадок під рукою в тебе;
7Respondebit in die illa, dicens: Non sum medicus, et in domo mea non est panis neque vestimentum: nolite constituere me principem populi.
7А той відкаже, клянучись: Не вмію я гоїти рани; бо й в мене в господї нї хлїба, нї одежі; не робіть мене головою в народї.
8Ruit enim Jerusalem, et Judas concidit, quia lingua eorum et adinventiones eorum contra Dominum, ut provocarent oculos majestatis ejus.
8Ось як підупаде Ерусалим і впаде Юда, через те, що й язик і дїла в їх — проти Господа, й зневажливі в очах слави його.
9Agnitio vultus eorum respondit eis; et peccatum suum quasi Sodoma prædicaverunt, nec absconderunt. Væ animæ eorum, quoniam reddita sunt eis mala !
9Само їх обличчє сьвідчить проти них, ба й явно таки про гріх свій розповідають, не таять, саме як Содомії; горе душам їх! самі бо на себе зло накликають.
10Dicite justo quoniam bene, quoniam fructum adinventionum suarum comedet.
10Скажіть праведному, що йому благо, бо він споживати ме плоди вчинків своїх;
11Væ impio in malum ! retributio enim manuum ejus fiet ei.
11Горе ж беззаконникові, бо буде йому відплата за дїла рук його.
12Populum meum exactores sui spoliaverunt, et mulieres dominatæ sunt eis. Popule meus, qui te beatum dicunt, ipsi te decipiunt, et viam gressuum tuorum dissipant.
12Гнобителї люду мого — недоростки й жіноцтво правлять ним. Народе мій! ті, що правлять вами, вони вас туманять, вони розкопали дорогу ходи твоєї.
13Stat ad judicandum Dominus, et stat ad judicandos populos.
13Но встав Господь на суд — він стоїть, щоб судити народи.
14Dominus ad judicium veniet cum senibus populi sui, et principibus ejus; vos enim depasti estis vineam, et rapina pauperis in domo vestra.
14Виступає Господь на суд проти голов люду свого і князїв його: Ви спустошили виноградник; загарбане у бідного — по дворах ваших.
15Quare atteritis populum meum, et facies pauperum commolitis? dicit Dominus Deus exercituum.]
15Яким правом тиснете ви люд мій і топчете вбогих? говорить Господь, Господь сил небесних.
16[Et dixit Dominus: Pro eo quod elevatæ sunt filiæ Sion, et ambulaverunt extento collo, et nutibus oculorum ibant, et plaudebant, ambulabant pedibus suis, et composito gradu incedebant;
16І промовив Господь: За те, що дочки Сионські аж надто згордїли; що ходять, витягнувши шию й принаджують поглядами, ходять гордою ходою й побрязкують бляшечками на ногах, —
17decalvabit Dominus verticem filiarum Sion, et Dominus crinem earum nudabit.
17За се оголить Господь тїмя в дочок Сионських і обнажить їх Господь з волосся їх;
18In die illa auferet Dominus ornamentum calceamentum,
18У той день Господь одійме гарні бляшечки на ногах і ґузички,
19et lunulas, et torques, et monilia, et armillas, et mitras,
19Сережки та запинки, й пояси, й судинки з пахощами та чарівницькі висилця,
20et discriminalia, et periscelidas, et murenulas, et olfactoriola, et inaures,
20Перстінцї й каблучки під носом,
21et annulos, et gemmas in fronte pendentes,
21Верхні намітки й спідню одежу, платинки й гаманцї,
22et mutatoria, et palliola, et linteamina, et acus,
22Опліччя барвисті й плащики й повязки;
23et specula, et sindones, et vittas, et theristra.
23Дзеркалця, й сорочки з висону та турбани.
24Et erit pro suavi odore fœtor, et pro zona funiculus, et pro crispanti crine calvitium, et pro fascia pectorali cilicium.
24І буде тодї замість принадних пахощів — смердота; замість пояса — мотузка; замість завитого волосся — плїш, і замість широкої обгортки — вузка верітка, а замість краси — пятна.
25Pulcherrimi quoque viri tui gladio cadent, et fortes tui in prælio.
25Мужі твої полягають під мечами, а хоробрі твої — на війнї.
26Et mœrebunt atque lugebunt portæ ejus, et desolata in terra sedebit.]
26І будуть зітхати й плакати ворота столицї, вона ж, спустошена, на землї усяде.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.