撒母耳记下 19
Chinese Union Version, punctuated (Simplified)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1有人告诉 约押 说：「王为 押沙龙 哭泣悲哀。」
1Як переказано Йоабові: Царь плаче та побивається по Абессаломові,
2众民听说王为他儿子忧愁，他们得胜的欢乐却变成悲哀。
2Тодї в той день і побіда обернулась у печаль всьому людові, бо люд того дня чув, як говорено: Царь побивається по синові!
3那日众民暗暗地进城，就如败阵逃跑、惭愧的民一般。
3І ввіходив того дня люд крадькома в город, як прокрадується те військо, що вкрило себе соромом, утїкаючи з бою.
4王蒙着脸，大声哭号说：「我儿 押沙龙 啊！ 押沙龙 ，我儿，我儿啊！」
4Царь же закрив собі лице, й плакав голосно: Сину мій, Абессаломе! Абессаломе, мій сину, мій сину!
5约押 进去见王，说：「你今日使你一切仆人脸面惭愧了！他们今日救了你的性命和你儿女妻妾的性命，
5І ввійшов Йоаб до царя та й каже: Сьогоднї ти зневажив усї слуги твої, що вирятували тебе, твоїх синів і дочки, твої жени й наложницї від смертї,
6你却爱那恨你的人，恨那爱你的人。你今日明明地不以将帅、仆人为念。我今日看明，若 押沙龙 活着，我们都死亡，你就喜悦了。
6Бо тим, хто зненавидїв тебе, показав єси прихильність, а тим, хто прихилявся до тебе — ненависть. Сьогоднї обявив єси, що в тебе нїзащо гетьмани й слуги; сьогоднї взнав я, що коли б Абессалом остав був жив, а ми всї погибили, се тебе задовольнило б уповнї.
7现在你当出去，安慰你仆人的心。我指着耶和华起誓：你若不出去，今夜必无一人与你同在一处；这祸患就比你从幼年到如今所遭的更甚！」
7Устань же! вийди й заговори приязно до підданих твоїх, бо присягаюсь тобі Господом: Як не вийдеш до люду, так іще сієї ночі не зостанеться в тебе нї чоловіка, а се буде гірше, нїж усе те лихо, якого дознав єси від молодощів твоїх та й до сього часу.
8于是王起来，坐在城门口。众民听说王坐在城门口，就都到王面前。 以色列 人已经逃跑，各回各家去了。
8І встав царь і сїв у ворот. І сповіщено всьому народові, що царь седить у брамі, й ввесь люд прийшов перед царя; Ізрайлитяне ж порозбігались по шатрах своїх.
9以色列 众支派的人纷纷议论说：「王曾救我们脱离仇敌的手，又救我们脱离 非利士 人的手，现在他躲避 押沙龙 逃走了。
9Увесь же народ по всїх поколїннях Ізрайлевих перечився між собою й говорив: Царь визволив нас з потали в наших ворогів, визволив із рук Филистіїв, а тепер утїк перед Абессаломом із царства;
10我们膏 押沙龙 治理我们，他已经阵亡。现在为什么不出一言请王回来呢？」
10Та Абессалом, що ми помазали його над нами, полїг у бою; чого ж гаєтесь привернути царя?
11大卫 王差人去见祭司 撒督 和 亚比亚他 ，说：「你们当向 犹大 长老说：『 以色列 众人已经有话请王回宫，你们为什么落在他们后头呢？
11А слова сї всього Ізраїля дойшли до царя. І послав царь до сьвященників Садока та Абіятара і повелїв сказати: Розмовтесь з громадськими мужами Юдиними та й скажіть їм: Чи ви хочете остатись послїдними в тому, щоб царя відпровадити в його палату?
12你们是我的弟兄，是我的骨肉，为什么在人后头请王回来呢？』
12Ви ж мої одноплемінники, моє тїло ви й костї; чому ж хочете бути послїдними в приверненню царя?
13也要对 亚玛撒 说：『你不是我的骨肉吗？我若不立你替 约押 常作元帅，愿 神重重地降罚与我！』」
13Та й Амазї скажіте: Ти ж моє тїло й кість моя. Нехай Бог удїє зо мною що схоче, коли не будеш у мене, поки жив, намість Йоаба гетьманом!
14如此就挽回 犹大 众人的心，如同一人的心。他们便打发人去见王，说：「请王和王的一切臣仆回来。」
14І прихилив він серце всїх Юдеїв, так що вони одностійно послали до царя: Вертайсь назад із усїм двором твоїм.
15王就回来，到了 约旦河 。 犹大 人来到 吉甲 ，要去迎接王，请他过 约旦河 。
15От і вертав царь назад і прибув до Йорданї, а Юдеї прийшли в Галгал, щоб стрічати царя й переправити через Йордань.
16巴户琳 的 便雅悯 人、 基拉 的儿子 示每 急忙与 犹大 人一同下去迎接 大卫 王。
16Та й Беняминїй Семей Геренко з Бахуриму поквапивсь із Юдеями зустріч цареві Давидові,
17跟从 示每 的有一千 便雅悯 人，还有 扫罗 家的仆人 洗巴 和他十五个儿子，二十个仆人；他们都趟过 约旦河 迎接王。
17А з ним тисяча чоловіка з Бенямину, та й Саулів домовий слуга Сиба, з пятнайцятьма синами своїми й двайцятьма рабами кинулись в Йордань,
18有摆渡船过去，渡王的家眷，任王使用。 王要过 约旦河 的时候， 基拉 的儿子 示每 就俯伏在王面前，
18І перебріли вони брід, щоб родину царську перевезти й йому послужити. А як тільки царь переправивсь через Йордань, кинувсь Семей Геренко перед царем на лице своє,
19对王说：「我主我王出 耶路撒冷 的时候，仆人行悖逆的事，现在求我主不要因此加罪与仆人，不要记念，也不要放在心上。
19Та й промовив до царя: Нехай мій пан не поставить в провину й забуде про те, чим проступився твій раб того дня, як мій пан і царь покинув Ерусалим, й не передержуй того в серцї своїм;
20仆人明知自己有罪，所以 约瑟 全家之中，今日我首先下来迎接我主我王。」
20Знає бо раб твій, що провинив; то ж отсе прийшов я на зустріч мойму цареві й панові, яко первий з усього дому Йосифового.
21洗鲁雅 的儿子 亚比筛 说：「 示每 既咒骂耶和华的受膏者，不应当治死他吗？」
21І озвавсь Абесса Саруєнко та й каже: Чи вже ж Семей не наложить головою за те, що проклинав помазанника Господнього?
22大卫 说：「 洗鲁雅 的儿子，我与你们有何关涉，使你们今日与我反对呢？今日在 以色列 中岂可治死人呢？我岂不知今日我作 以色列 的王吗？」
22Однако ж Давид відказав: Що за дїло між вами й мною, Саруєнки, що ви мене спокушуєте тепер? Чи годиться ж сьогоднї кого в Ізраїлї тратити? Чи я не знаю, що сьогоднї я царь над Ізраїлем?
23于是王对 示每 说：「你必不死。」王就向他起誓。
23От і рече царь Семеєві: Ти не вмреш, та й поклявсь йому царь.
24扫罗 的孙子 米非波设 也下去迎接王。他自从王去的日子，直到王平平安安地回来，没有修脚，没有剃胡须，也没有洗衣服。
24І Мемфівостей, внук Саулів, вийшов назустріч цареві. Не мив він собі ніг, не розчісував бороди й не прав одїжі своєї з того дня, як вийшов царь, до того дня, як він вертався здоровий.
25他来到 耶路撒冷 迎接王的时候，王问他说：「 米非波设 ，你为什么没有与我同去呢？」
25Як він прибув із Ерусалиму на зустріч цареві, спитав його царь: Чом ти не пійшов зо мною, Мемфівостею?
26他回答说：「我主我王，仆人是瘸腿的。那日我想要备驴骑上，与王同去，无奈我的仆人欺哄了我，
26І відказав той: Мій пане й царю! слуга мій зрадив мене. Бо я звелїв йому: Осїдлай менї осла, я поїду з царем, бо раб твій кульгавий,
27又在我主我王面前谗毁我。然而我主我王如同 神的使者一般，你看怎样好，就怎样行吧！
27А він оскаржив твого раба перед моїм царем і паном. Однак же мій пан і царь рівен із ангелом Божим; то ж і чини, що тобі до вподоби.
28因为我祖全家的人，在我主我王面前都算为死人，王却使仆人在王的席上同人吃饭，我现在向王还能辨理诉冤吗？」
28Уся моя родина не могла нїчого ждати від мого пана й царя, як хиба тільки смертї, а ти раба твого прийняв між твої сутрапезники; яке ж іще маю я право жалуватись; чого менї ще допевнятись у царя?
29王对他说：「你何必再提你的事呢？我说，你与 洗巴 均分地土。」
29І відказав йому царь: На що стільки слів тратити? Призначую: Ти подїлишся добром із Сибою.
30米非波设 对王说：「我主我王既平平安安地回宫，就任凭 洗巴 都取了也可以。」
30І відказав Мемфівостей цареві: Нехай він хоч і все забере собі, добре, що мій пан і царь в мирі вернувсь до дому.
31基列 人 巴西莱 从 罗基琳 下来，要送王过 约旦河 ，就与王一同过了 约旦河 。
31Прийшов і Галаадїй Берзеллїй з Роглиму й перейшов з царем Йордань, щоб його провести за Йордань.
32巴西莱 年纪老迈，已经八十岁了。王住在 玛哈念 的时候，他就拿食物来供给王；他原是大富户。
32Берзеллїй же був дуже старий чоловік, лїт вісїмдесятьох. Він обмислив царя під час його побуту в Махаїмі, був бо собі вельми заможний?
33王对 巴西莱 说：「你与我同去，我要在 耶路撒冷 那里养你的老。」
33І сказав царь Берзеллїєві: Ійди зо мною, а я буду обмисляти тебе в Ерусалимі.
34巴西莱 对王说：「我在世的年日还能有多少，使我与王同上 耶路撒冷 呢？
34Берзеллїй же відказав цареві: Скільки ще віку мого, щоб менї йти з царем у Ерусалим?
35仆人现在八十岁了，还能尝出饮食的滋味、辨别美恶吗？还能听男女歌唱的声音吗？仆人何必累赘我主我王呢？
35Вісїмдесять год уже віку мого. Чи розберу ж я, що добре, а що недобре? або чи смакувати ме твій раб у тому, що їсти ме й що пити ме? Або ж хиба я ще наджусь на голоси сьпіваків і сьпівачок? Чого ж має раб твій бути тягарем панові мойму цареві?
36仆人只要送王过 约旦河 ，王何必赐我这样的恩典呢？
36Трошки проведе раб твій царя за Йордань, за що ж, царю, такою милостю менї віддячувати?
37求你准我回去，好死在我本城， 葬在 我父母的墓旁。这里有王的仆人 金罕 ，让他同我主我王过去，可以随意待他。」
37Дозволь твойму кметеві вернутись, щоб умерти в батьківському городї мойму коло гробу мого панотця й моєї паніматки. А ось твій раб (син мій) Кимгам нехай би йшов із паном і царем. Чини з ним, що тобі до вподоби.
38王说：「 金罕 可以与我同去，我必照你的心愿待他。你向我求什么，我都必为你成就。」
38І відказав царь: Нехай же Кимгам ійде зо мною. Я з ним чинити му, що тобі здасться добрим, і все, чого ти коли від мене схочеш, учиню для тебе.
39于是众民过 约旦河 ，王也过去。王与 巴西莱 亲嘴，为他祝福， 巴西莱 就回本地去了。
39Як перебрів Йордань увесь військовий люд, а з ним і царь, поцїлував царь Берзеллїя й благословив його, й вернувсь той у свою домівку.
40王过去，到了 吉甲 ， 金罕 也跟他过去。 犹大 众民和 以色列 民的一半也都送王过去。
40І двинув царь у Галгал, і пійшов з ним і Кимгам, та й ввесь народ Юдин провожав царя, так само й половина люду Ізрайлевого.
41以色列 众人来见王，对他说：「我们弟兄 犹大 人为什么暗暗送王和王的家眷，并跟随王的人过 约旦河 ？」
41Аж ось прийшли всї мужі Ізраїльські до царя, й сказали цареві: Чому се наші браття, мужі Юдині, потай нас перевели царя й дом його й усїх людей Давидових через Йордань?
42犹大 众人回答 以色列 人说：「因为王与我们是亲属，你们为何因这事发怒呢？我们吃了王的什么呢？王赏赐了我们什么呢？」
42І відказали всї мужі Юдині Ізрайлитянам: Царь же нам родич. Чого вам сердитись за се? Хиба ми зʼїли що від його, або він обдарував нас чим?
43以色列 人回答 犹大 人说：「按支派，我们与王有十分的情分；在 大卫 身上，我们也比你们更有情分。你们为何藐视我们，请王回来不先与我们商量呢？」 但 犹大 人的话比 以色列 人的话更硬。
43Ізрайлитяне ж відказували мужам Юдиним: Наших частин у царя в десятеро, тако ж і в Давида ми більші за вас; чому ж ви змаловажили нас? хиба не нам належався первий голос, щоб вернути царя назад? Та слово мужів Юдиних дужче було, нїж слово Ізрайлитян.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.