撒母耳記下 19
Chinese Union Version, punctuated (Traditional)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1有人告訴 約押 說：「王為 押沙龍 哭泣悲哀。」
1Як переказано Йоабові: Царь плаче та побивається по Абессаломові,
2眾民聽說王為他兒子憂愁，他們得勝的歡樂卻變成悲哀。
2Тодї в той день і побіда обернулась у печаль всьому людові, бо люд того дня чув, як говорено: Царь побивається по синові!
3那日眾民暗暗地進城，就如敗陣逃跑、慚愧的民一般。
3І ввіходив того дня люд крадькома в город, як прокрадується те військо, що вкрило себе соромом, утїкаючи з бою.
4王蒙着臉，大聲哭號說：「我兒 押沙龍 啊！ 押沙龍 ，我兒，我兒啊！」
4Царь же закрив собі лице, й плакав голосно: Сину мій, Абессаломе! Абессаломе, мій сину, мій сину!
5約押 進去見王，說：「你今日使你一切僕人臉面慚愧了！他們今日救了你的性命和你兒女妻妾的性命，
5І ввійшов Йоаб до царя та й каже: Сьогоднї ти зневажив усї слуги твої, що вирятували тебе, твоїх синів і дочки, твої жени й наложницї від смертї,
6你卻愛那恨你的人，恨那愛你的人。你今日明明地不以將帥、僕人為念。我今日看明，若 押沙龍 活着，我們都死亡，你就喜悅了。
6Бо тим, хто зненавидїв тебе, показав єси прихильність, а тим, хто прихилявся до тебе — ненависть. Сьогоднї обявив єси, що в тебе нїзащо гетьмани й слуги; сьогоднї взнав я, що коли б Абессалом остав був жив, а ми всї погибили, се тебе задовольнило б уповнї.
7現在你當出去，安慰你僕人的心。我指着耶和華起誓：你若不出去，今夜必無一人與你同在一處；這禍患就比你從幼年到如今所遭的更甚！」
7Устань же! вийди й заговори приязно до підданих твоїх, бо присягаюсь тобі Господом: Як не вийдеш до люду, так іще сієї ночі не зостанеться в тебе нї чоловіка, а се буде гірше, нїж усе те лихо, якого дознав єси від молодощів твоїх та й до сього часу.
8於是王起來，坐在城門口。眾民聽說王坐在城門口，就都到王面前。 以色列 人已經逃跑，各回各家去了。
8І встав царь і сїв у ворот. І сповіщено всьому народові, що царь седить у брамі, й ввесь люд прийшов перед царя; Ізрайлитяне ж порозбігались по шатрах своїх.
9以色列 眾支派的人紛紛議論說：「王曾救我們脫離仇敵的手，又救我們脫離 非利士 人的手，現在他躲避 押沙龍 逃走了。
9Увесь же народ по всїх поколїннях Ізрайлевих перечився між собою й говорив: Царь визволив нас з потали в наших ворогів, визволив із рук Филистіїв, а тепер утїк перед Абессаломом із царства;
10我們膏 押沙龍 治理我們，他已經陣亡。現在為甚麼不出一言請王回來呢？」
10Та Абессалом, що ми помазали його над нами, полїг у бою; чого ж гаєтесь привернути царя?
11大衛 王差人去見祭司 撒督 和 亞比亞他 ，說：「你們當向 猶大 長老說：『 以色列 眾人已經有話請王回宮，你們為甚麼落在他們後頭呢？
11А слова сї всього Ізраїля дойшли до царя. І послав царь до сьвященників Садока та Абіятара і повелїв сказати: Розмовтесь з громадськими мужами Юдиними та й скажіть їм: Чи ви хочете остатись послїдними в тому, щоб царя відпровадити в його палату?
12你們是我的弟兄，是我的骨肉，為甚麼在人後頭請王回來呢？』
12Ви ж мої одноплемінники, моє тїло ви й костї; чому ж хочете бути послїдними в приверненню царя?
13也要對 亞瑪撒 說：『你不是我的骨肉嗎？我若不立你替 約押 常作元帥，願上帝重重地降罰與我！』」
13Та й Амазї скажіте: Ти ж моє тїло й кість моя. Нехай Бог удїє зо мною що схоче, коли не будеш у мене, поки жив, намість Йоаба гетьманом!
14如此就挽回 猶大 眾人的心，如同一人的心。他們便打發人去見王，說：「請王和王的一切臣僕回來。」
14І прихилив він серце всїх Юдеїв, так що вони одностійно послали до царя: Вертайсь назад із усїм двором твоїм.
15王就回來，到了 約旦河 。 猶大 人來到 吉甲 ，要去迎接王，請他過 約旦河 。
15От і вертав царь назад і прибув до Йорданї, а Юдеї прийшли в Галгал, щоб стрічати царя й переправити через Йордань.
16巴戶琳 的 便雅憫 人、 基拉 的兒子 示每 急忙與 猶大 人一同下去迎接 大衛 王。
16Та й Беняминїй Семей Геренко з Бахуриму поквапивсь із Юдеями зустріч цареві Давидові,
17跟從 示每 的有一千 便雅憫 人，還有 掃羅 家的僕人 洗巴 和他十五個兒子，二十個僕人；他們都詵過 約旦河 迎接王。
17А з ним тисяча чоловіка з Бенямину, та й Саулів домовий слуга Сиба, з пятнайцятьма синами своїми й двайцятьма рабами кинулись в Йордань,
18有擺渡船過去，渡王的家眷，任王使用。 王要過 約旦河 的時候， 基拉 的兒子 示每 就俯伏在王面前，
18І перебріли вони брід, щоб родину царську перевезти й йому послужити. А як тільки царь переправивсь через Йордань, кинувсь Семей Геренко перед царем на лице своє,
19對王說：「我主我王出 耶路撒冷 的時候，僕人行悖逆的事，現在求我主不要因此加罪與僕人，不要記念，也不要放在心上。
19Та й промовив до царя: Нехай мій пан не поставить в провину й забуде про те, чим проступився твій раб того дня, як мій пан і царь покинув Ерусалим, й не передержуй того в серцї своїм;
20僕人明知自己有罪，所以 約瑟 全家之中，今日我首先下來迎接我主我王。」
20Знає бо раб твій, що провинив; то ж отсе прийшов я на зустріч мойму цареві й панові, яко первий з усього дому Йосифового.
21洗魯雅 的兒子 亞比篩 說：「 示每 既咒罵耶和華的受膏者，不應當治死他嗎？」
21І озвавсь Абесса Саруєнко та й каже: Чи вже ж Семей не наложить головою за те, що проклинав помазанника Господнього?
22大衛 說：「 洗魯雅 的兒子，我與你們有何關涉，使你們今日與我反對呢？今日在 以色列 中豈可治死人呢？我豈不知今日我作 以色列 的王嗎？」
22Однако ж Давид відказав: Що за дїло між вами й мною, Саруєнки, що ви мене спокушуєте тепер? Чи годиться ж сьогоднї кого в Ізраїлї тратити? Чи я не знаю, що сьогоднї я царь над Ізраїлем?
23於是王對 示每 說：「你必不死。」王就向他起誓。
23От і рече царь Семеєві: Ти не вмреш, та й поклявсь йому царь.
24掃羅 的孫子 米非波設 也下去迎接王。他自從王去的日子，直到王平平安安地回來，沒有修腳，沒有剃鬍鬚，也沒有洗衣服。
24І Мемфівостей, внук Саулів, вийшов назустріч цареві. Не мив він собі ніг, не розчісував бороди й не прав одїжі своєї з того дня, як вийшов царь, до того дня, як він вертався здоровий.
25他來到 耶路撒冷 迎接王的時候，王問他說：「 米非波設 ，你為甚麼沒有與我同去呢？」
25Як він прибув із Ерусалиму на зустріч цареві, спитав його царь: Чом ти не пійшов зо мною, Мемфівостею?
26他回答說：「我主我王，僕人是瘸腿的。那日我想要備驢騎上，與王同去，無奈我的僕人欺哄了我，
26І відказав той: Мій пане й царю! слуга мій зрадив мене. Бо я звелїв йому: Осїдлай менї осла, я поїду з царем, бо раб твій кульгавий,
27又在我主我王面前讒毀我。然而我主我王如同上帝的使者一般，你看怎樣好，就怎樣行吧！
27А він оскаржив твого раба перед моїм царем і паном. Однак же мій пан і царь рівен із ангелом Божим; то ж і чини, що тобі до вподоби.
28因為我祖全家的人，在我主我王面前都算為死人，王卻使僕人在王的席上同人吃飯，我現在向王還能辨理訴冤嗎？」
28Уся моя родина не могла нїчого ждати від мого пана й царя, як хиба тільки смертї, а ти раба твого прийняв між твої сутрапезники; яке ж іще маю я право жалуватись; чого менї ще допевнятись у царя?
29王對他說：「你何必再提你的事呢？我說，你與 洗巴 均分地土。」
29І відказав йому царь: На що стільки слів тратити? Призначую: Ти подїлишся добром із Сибою.
30米非波設 對王說：「我主我王既平平安安地回宮，就任憑 洗巴 都取了也可以。」
30І відказав Мемфівостей цареві: Нехай він хоч і все забере собі, добре, що мій пан і царь в мирі вернувсь до дому.
31基列 人 巴西萊 從 羅基琳 下來，要送王過 約旦河 ，就與王一同過了 約旦河 。
31Прийшов і Галаадїй Берзеллїй з Роглиму й перейшов з царем Йордань, щоб його провести за Йордань.
32巴西萊 年紀老邁，已經八十歲了。王住在 瑪哈念 的時候，他就拿食物來供給王；他原是大富戶。
32Берзеллїй же був дуже старий чоловік, лїт вісїмдесятьох. Він обмислив царя під час його побуту в Махаїмі, був бо собі вельми заможний?
33王對 巴西萊 說：「你與我同去，我要在 耶路撒冷 那裏養你的老。」
33І сказав царь Берзеллїєві: Ійди зо мною, а я буду обмисляти тебе в Ерусалимі.
34巴西萊 對王說：「我在世的年日還能有多少，使我與王同上 耶路撒冷 呢？
34Берзеллїй же відказав цареві: Скільки ще віку мого, щоб менї йти з царем у Ерусалим?
35僕人現在八十歲了，還能嘗出飲食的滋味、辨別美惡嗎？還能聽男女歌唱的聲音嗎？僕人何必累贅我主我王呢？
35Вісїмдесять год уже віку мого. Чи розберу ж я, що добре, а що недобре? або чи смакувати ме твій раб у тому, що їсти ме й що пити ме? Або ж хиба я ще наджусь на голоси сьпіваків і сьпівачок? Чого ж має раб твій бути тягарем панові мойму цареві?
36僕人只要送王過 約旦河 ，王何必賜我這樣的恩典呢？
36Трошки проведе раб твій царя за Йордань, за що ж, царю, такою милостю менї віддячувати?
37求你准我回去，好死在我本城， 葬在 我父母的墓旁。這裏有王的僕人 金罕 ，讓他同我主我王過去，可以隨意待他。」
37Дозволь твойму кметеві вернутись, щоб умерти в батьківському городї мойму коло гробу мого панотця й моєї паніматки. А ось твій раб (син мій) Кимгам нехай би йшов із паном і царем. Чини з ним, що тобі до вподоби.
38王說：「 金罕 可以與我同去，我必照你的心願待他。你向我求甚麼，我都必為你成就。」
38І відказав царь: Нехай же Кимгам ійде зо мною. Я з ним чинити му, що тобі здасться добрим, і все, чого ти коли від мене схочеш, учиню для тебе.
39於是眾民過 約旦河 ，王也過去。王與 巴西萊 親嘴，為他祝福， 巴西萊 就回本地去了。
39Як перебрів Йордань увесь військовий люд, а з ним і царь, поцїлував царь Берзеллїя й благословив його, й вернувсь той у свою домівку.
40王過去，到了 吉甲 ， 金罕 也跟他過去。 猶大 眾民和 以色列 民的一半也都送王過去。
40І двинув царь у Галгал, і пійшов з ним і Кимгам, та й ввесь народ Юдин провожав царя, так само й половина люду Ізрайлевого.
41以色列 眾人來見王，對他說：「我們弟兄 猶大 人為甚麼暗暗送王和王的家眷，並跟隨王的人過 約旦河 ？」
41Аж ось прийшли всї мужі Ізраїльські до царя, й сказали цареві: Чому се наші браття, мужі Юдині, потай нас перевели царя й дом його й усїх людей Давидових через Йордань?
42猶大 眾人回答 以色列 人說：「因為王與我們是親屬，你們為何因這事發怒呢？我們吃了王的甚麼呢？王賞賜了我們甚麼呢？」
42І відказали всї мужі Юдині Ізрайлитянам: Царь же нам родич. Чого вам сердитись за се? Хиба ми зʼїли що від його, або він обдарував нас чим?
43以色列 人回答 猶大 人說：「按支派，我們與王有十分的情分；在 大衛 身上，我們也比你們更有情分。你們為何藐視我們，請王回來不先與我們商量呢？」 但 猶大 人的話比 以色列 人的話更硬。
43Ізрайлитяне ж відказували мужам Юдиним: Наших частин у царя в десятеро, тако ж і в Давида ми більші за вас; чому ж ви змаловажили нас? хиба не нам належався первий голос, щоб вернути царя назад? Та слово мужів Юдиних дужче було, нїж слово Ізрайлитян.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.