撒母耳記下 14
Chinese Union Version, punctuated (Traditional)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1洗魯雅 的兒子 約押 ，知道王心裏想念 押沙龍 ，
1Як же постеріг Йоаб, син Саруї, що цареве серце звернулось до Абессалома,
2就打發人往 提哥亞 去，從那裏叫了一個聰明的婦人來，對她說：「請你假裝居喪的，穿上孝衣，不要用膏抹身，要裝作為死者許久悲哀的婦人；
2Послав Йоаб у Текою, звелїв покликати звідти мудру молодицю та й каже їй: Зробись, наче б ти була в смутку, й надїнь жалібну одежину, ненамащуйся олїєю й повертайся так, нїби ти вже давно побиваєшся по мертвому;
3進去見王，對王如此如此說。」於是 約押 將當說的話教導了婦人。
3І йди до царя й промов до його так і так. І вложив їй Йоаб ув уста, що має говорити.
4提哥亞 婦人到王面前，伏地叩拜，說：「王啊，求你拯救！」
4Молодиця з Текої прийшла перед царя, припала, кланяючись, лицем до землї, та й каже: Поможи менї, царю, ой ратуй мене!
5王問她說：「你有甚麼事呢？」回答說：「婢女實在是寡婦，我丈夫死了。
5І спитав її царь: Що тобі? Відказує вона: Ох, я вдовиця, мій чоловік помер;
6我有兩個兒子，一日在田間爭鬥，沒有人解勸，這個就打死那個。
6У служебки ж твоєї та було два сини; й посварились вони один з одним на полі, а не буо при тому нїкого, щоб їх розвести; от і кинувсь один на свого брата та й убив його.
7現在全家的人都起來攻擊婢女，說：『你將那打死兄弟的交出來，我們好治死他，償他打死兄弟的命，滅絕那承受家業的。』這樣，他們要將我剩下的炭火滅盡，不與我丈夫留名留後在世上。」
7І се вся рідня піднялась проти твоєї служебки та й домагаєсь: Видай нам братогубника, ми вбємо його за братню душу, що він згубив, і наслїдника його викоренимо! Так вони завзялись ізгасити й останню искорку, що менї зісталась, щоб мойму чоловікові нї ймення нї потомків на землї не зоставити.
8王對婦人說：「你回家去吧！我必為你下令。」
8І відказав царь молодицї: Йди в супокою до дому, я прикажу, що треба.
9提哥亞 婦人又對王說：「我主我王，願這罪歸我和我父家，與王和王的位無干。」
9Молодиця ж із Текої каже цареві: На менї, мій царю й пане, лежати ме вина й на моїй родинї, царь же й престол його буде неповинний.
10王說：「凡難為你的，你就帶他到我這裏來，他必不再攪擾你。」
10І відказав царь: Того, хто буде противен тобі, приведи перед мене, він більше не торкне тебе.
11婦人說：「願王記念耶和華－你的上帝，不許報血仇的人施行滅絕，恐怕他們滅絕我的兒子。」王說：「我指着永生的耶和華起誓：你的兒子連一根頭髮也不致落在地上。」
11Вона ж йому: Нехай царь, про Господа, Бога свого, памятає, щоб кровопомстників не прибувало ще більш і не погубили сина мого. А він їй: Як певно, що Бог жив, нї волосина в сина твого не впаде з голови!
12婦人說：「求我主我王容婢女再說一句話。」王說：「你說吧！」
12Тодї молодиця: Дозволь же твоїй служебцї промовити мойму цареві й панові ще слово! І відказав: промов.
13婦人說：「王為何也起意要害上帝的民呢？王不使那逃亡的人回來，王的這話就是自證己錯了！
13І каже молодиця: Чого в тебе таке на умі проти люду Божого? Вирекши царь такий вирок, обвиноватив сам себе, бо свого вигнанника не кличе царь назад.
14我們都是必死的，如同水潑在地上，不能收回。上帝並不奪取人的性命，乃設法使逃亡的人不致成為趕出、回不來的。
14Ми ж мусимо померти й будемо як та вода, що вилито на землю, нїхто бо її не візьме назад, а Бог не бажає погубити душу, й мислить, як би не відкинути від себе й того, що його відкинули.
15我來將這話告訴我主我王，是因百姓使我懼怕。婢女想，不如將這話告訴王，或者王成就婢女所求的。
15Тепер же я прийшла, сказати мойму цареві й панові се слово, тому що люде завдали менї страху; от служебка твоя й думає: поставлю я се перед царем, може царь уволить волю раби своєї;
16人要將我和我兒子從上帝的地業上一同除滅，王必應允救我脫離他的手。
16І певно, що царь вислухає й визволить рабу свою з людських рук, що задумали мене й сина мого заразом із наслїддя Божого викоренити.
17婢女又想，我主我王的話必安慰我；因為我主我王能辨別是非，如同上帝的使者一樣。惟願耶和華－你的上帝與你同在！」
17Тим раба твоя подумала: Слово мого царя й пана заспокоїть мене, бо мій царь і пан рівня ангелові Божому, бо він і добре й ледаче вислуховує; й нехай Господь, Бог твій, буде з тобою!
18王對婦人說：「我要問你一句話，你一點不要瞞我。」婦人說：「願我主我王說。」
18І озвався царь і рече до молодицї: Не втаюй від мене того, про що в тебе поспитаю. І відказала молодиця: Нехай тільки промовить мій царь і пан.
19王說：「你這些話莫非是 約押 的主意嗎？」婦人說：「我敢在我主我王面前起誓：王的話正對，不偏左右，是王的僕人 約押 吩咐我的，這些話是他教導我的。
19І питає Давид: Чи не Йоаба рука з тобою в цїй справі? І відказала молодиця: Так певно, як ти жив, мій царю й пане; неможливо звернути нї праворуч, нї лїворуч із того, що промовив царь мій й пан; так, се твій слуга Йоаб дав менї наказ і він усї ті слова вложив в уста рабі твоїй.
20王的僕人 約押 如此行，為要挽回這事。我主的智慧卻如上帝使者的智慧，能知世上一切事。」
20Щоб прикладом дати речі таке лице, навчив мене слуга твій Йоаб; та мій пан такий мудрий як Божий ангел, і знає все, що на землї.
21王對 約押 說：「我應允你這事。你可以去，把那少年人 押沙龍 帶回來。」
21І рече царь Йоабові: Нехай буде по твоєму! Йди ж та поклич назад молодика Абессалома до дому.
22約押 就面伏於地叩拜，祝謝於王，又說：「王既應允僕人所求的，僕人今日知道在我主我王眼前蒙恩了。」
22І впав Йоаб ниць на землю, благословляючи царя, й каже: Тепер знає твій раб, що царь і пан мій милостивий до мене, бо царь уволив волю раба свого.
23於是 約押 起身往 基述 去，將 押沙龍 帶回 耶路撒冷 。
23І пустивсь Йоаб у дорогу в Гессур і привів Абессалома назад у Ерусалим.
24王說：「使他回自己家裏去，不要見我的面。」 押沙龍 就回自己家裏去，沒有見王的面。
24Царь же заявив: Нехай собі вертається в господу, менї ж на очі не попадається. І вернувсь Абессалом у господу й не показувавсь на очі цареві.
25以色列 全地之中，無人像 押沙龍 那樣俊美，得人的稱讚，從腳底到頭頂毫無瑕疵。
25Такого вродливого, як Абессалом не було в усьому Ізраїлї та й такого вихвалюваного як він: від пяти до тїмя на голові не було на ньому хиби.
26他的頭髮甚重，每到年底剪髮一次；所剪下來的，按王的平稱一稱，重二百舍客勒。
26Як він стриг на голові волоссє, а стригся він що року, бо волосся в його було стільки, що йому було важко, то волоссє з голови його важило двістї секлів по царській вазї.
27押沙龍 生了三個兒子，一個女兒。女兒名叫 她瑪 ，是個容貌俊美的女子。
27Було ж ув Абессалома три сини й одна дочка, на ймя Тамара, вона була женщина вельми вродлива.
28押沙龍 住在 耶路撒冷 足有二年，沒有見王的面。
28Оце же Абессалом жив у Ерусалимі два роки, не показуючись на очі цареві.
29押沙龍 打發人去叫 約押 來，要託他去見王， 約押 卻不肯來。第二次打發人去叫他，他仍不肯來。
29Тодї ж послав Абессалом покликати Йоаба, щоб його до царя послати, та Йоаб затявсь прийти. І послав він удруге, але він не схотїв прийти.
30所以 押沙龍 對僕人說：「你們看， 約押 有一塊田，與我的田相近，其中有大麥，你們去放火燒了。」 押沙龍 的僕人就去放火燒了那田。
30І каже він кметям своїм: Дивітесь, оце Йоабове поле межує з моїм, і вродив у його ячмінь; ійдїте й пустїть його пожаром. І пустили Абессаломові слуги поле пожаром.
31於是 約押 起來，到了 押沙龍 家裏，問他說：「你的僕人為何放火燒了我的田呢？」
31Піднявсь тодї Йоаб, прийшов до Абессалома в господу й питає: Чому твої кметї пустили на пожар моє поле?
32押沙龍 回答 約押 說：「我打發人去請你來，好託你去見王，替我說：『我為何從 基述 回來呢？不如仍在那裏。』現在要許我見王的面；我若有罪，任憑王殺我就是了。」
32І відказав Абессалом Йоабові: Я ж посилав по тебе кажучи: прийди сюди; я пошлю тебе до царя сказати: за чим я вернувсь із Гессуру? Лучче було б менї пробувати там і далїй. Я хочу побачити лице царя. Коли я винуватий, то вбий мене.
33於是 約押 去見王，將這話奏告王，王便叫 押沙龍 來。 押沙龍 來見王，在王面前俯伏於地，王就與 押沙龍 親嘴。
33От і пійшов Йоаб до царя й сказав йому се, й він звелїв кликнути Абессалома. І прийшов той перед царя й кинувсь перед царем ниць на землю. І поцїлував царь Абессалома.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.