撒母耳记下 14
Chinese Union Version, punctuated (Simplified)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1洗鲁雅 的儿子 约押 ，知道王心里想念 押沙龙 ，
1Як же постеріг Йоаб, син Саруї, що цареве серце звернулось до Абессалома,
2就打发人往 提哥亚 去，从那里叫了一个聪明的妇人来，对她说：「请你假装居丧的，穿上孝衣，不要用膏抹身，要装作为死者许久悲哀的妇人；
2Послав Йоаб у Текою, звелїв покликати звідти мудру молодицю та й каже їй: Зробись, наче б ти була в смутку, й надїнь жалібну одежину, ненамащуйся олїєю й повертайся так, нїби ти вже давно побиваєшся по мертвому;
3进去见王，对王如此如此说。」于是 约押 将当说的话教导了妇人。
3І йди до царя й промов до його так і так. І вложив їй Йоаб ув уста, що має говорити.
4提哥亚 妇人到王面前，伏地叩拜，说：「王啊，求你拯救！」
4Молодиця з Текої прийшла перед царя, припала, кланяючись, лицем до землї, та й каже: Поможи менї, царю, ой ратуй мене!
5王问她说：「你有什么事呢？」回答说：「婢女实在是寡妇，我丈夫死了。
5І спитав її царь: Що тобі? Відказує вона: Ох, я вдовиця, мій чоловік помер;
6我有两个儿子，一日在田间争斗，没有人解劝，这个就打死那个。
6У служебки ж твоєї та було два сини; й посварились вони один з одним на полі, а не буо при тому нїкого, щоб їх розвести; от і кинувсь один на свого брата та й убив його.
7现在全家的人都起来攻击婢女，说：『你将那打死兄弟的交出来，我们好治死他，偿他打死兄弟的命，灭绝那承受家业的。』这样，他们要将我剩下的炭火灭尽，不与我丈夫留名留后在世上。」
7І се вся рідня піднялась проти твоєї служебки та й домагаєсь: Видай нам братогубника, ми вбємо його за братню душу, що він згубив, і наслїдника його викоренимо! Так вони завзялись ізгасити й останню искорку, що менї зісталась, щоб мойму чоловікові нї ймення нї потомків на землї не зоставити.
8王对妇人说：「你回家去吧！我必为你下令。」
8І відказав царь молодицї: Йди в супокою до дому, я прикажу, що треба.
9提哥亚 妇人又对王说：「我主我王，愿这罪归我和我父家，与王和王的位无干。」
9Молодиця ж із Текої каже цареві: На менї, мій царю й пане, лежати ме вина й на моїй родинї, царь же й престол його буде неповинний.
10王说：「凡难为你的，你就带他到我这里来，他必不再搅扰你。」
10І відказав царь: Того, хто буде противен тобі, приведи перед мене, він більше не торкне тебе.
11妇人说：「愿王记念耶和华—你的 神，不许报血仇的人施行灭绝，恐怕他们灭绝我的儿子。」王说：「我指着永生的耶和华起誓：你的儿子连一根头发也不致落在地上。」
11Вона ж йому: Нехай царь, про Господа, Бога свого, памятає, щоб кровопомстників не прибувало ще більш і не погубили сина мого. А він їй: Як певно, що Бог жив, нї волосина в сина твого не впаде з голови!
12妇人说：「求我主我王容婢女再说一句话。」王说：「你说吧！」
12Тодї молодиця: Дозволь же твоїй служебцї промовити мойму цареві й панові ще слово! І відказав: промов.
13妇人说：「王为何也起意要害 神的民呢？王不使那逃亡的人回来，王的这话就是自证己错了！
13І каже молодиця: Чого в тебе таке на умі проти люду Божого? Вирекши царь такий вирок, обвиноватив сам себе, бо свого вигнанника не кличе царь назад.
14我们都是必死的，如同水泼在地上，不能收回。 神并不夺取人的性命，乃设法使逃亡的人不致成为赶出、回不来的。
14Ми ж мусимо померти й будемо як та вода, що вилито на землю, нїхто бо її не візьме назад, а Бог не бажає погубити душу, й мислить, як би не відкинути від себе й того, що його відкинули.
15我来将这话告诉我主我王，是因百姓使我惧怕。婢女想，不如将这话告诉王，或者王成就婢女所求的。
15Тепер же я прийшла, сказати мойму цареві й панові се слово, тому що люде завдали менї страху; от служебка твоя й думає: поставлю я се перед царем, може царь уволить волю раби своєї;
16人要将我和我儿子从 神的地业上一同除灭，王必应允救我脱离他的手。
16І певно, що царь вислухає й визволить рабу свою з людських рук, що задумали мене й сина мого заразом із наслїддя Божого викоренити.
17婢女又想，我主我王的话必安慰我；因为我主我王能辨别是非，如同 神的使者一样。惟愿耶和华—你的 神与你同在！」
17Тим раба твоя подумала: Слово мого царя й пана заспокоїть мене, бо мій царь і пан рівня ангелові Божому, бо він і добре й ледаче вислуховує; й нехай Господь, Бог твій, буде з тобою!
18王对妇人说：「我要问你一句话，你一点不要瞒我。」妇人说：「愿我主我王说。」
18І озвався царь і рече до молодицї: Не втаюй від мене того, про що в тебе поспитаю. І відказала молодиця: Нехай тільки промовить мій царь і пан.
19王说：「你这些话莫非是 约押 的主意吗？」妇人说：「我敢在我主我王面前起誓：王的话正对，不偏左右，是王的仆人 约押 吩咐我的，这些话是他教导我的。
19І питає Давид: Чи не Йоаба рука з тобою в цїй справі? І відказала молодиця: Так певно, як ти жив, мій царю й пане; неможливо звернути нї праворуч, нї лїворуч із того, що промовив царь мій й пан; так, се твій слуга Йоаб дав менї наказ і він усї ті слова вложив в уста рабі твоїй.
20王的仆人 约押 如此行，为要挽回这事。我主的智慧却如 神使者的智慧，能知世上一切事。」
20Щоб прикладом дати речі таке лице, навчив мене слуга твій Йоаб; та мій пан такий мудрий як Божий ангел, і знає все, що на землї.
21王对 约押 说：「我应允你这事。你可以去，把那少年人 押沙龙 带回来。」
21І рече царь Йоабові: Нехай буде по твоєму! Йди ж та поклич назад молодика Абессалома до дому.
22约押 就面伏于地叩拜，祝谢于王，又说：「王既应允仆人所求的，仆人今日知道在我主我王眼前蒙恩了。」
22І впав Йоаб ниць на землю, благословляючи царя, й каже: Тепер знає твій раб, що царь і пан мій милостивий до мене, бо царь уволив волю раба свого.
23于是 约押 起身往 基述 去，将 押沙龙 带回 耶路撒冷 。
23І пустивсь Йоаб у дорогу в Гессур і привів Абессалома назад у Ерусалим.
24王说：「使他回自己家里去，不要见我的面。」 押沙龙 就回自己家里去，没有见王的面。
24Царь же заявив: Нехай собі вертається в господу, менї ж на очі не попадається. І вернувсь Абессалом у господу й не показувавсь на очі цареві.
25以色列 全地之中，无人像 押沙龙 那样俊美，得人的称赞，从脚底到头顶毫无瑕疵。
25Такого вродливого, як Абессалом не було в усьому Ізраїлї та й такого вихвалюваного як він: від пяти до тїмя на голові не було на ньому хиби.
26他的头发甚重，每到年底剪发一次；所剪下来的，按王的平称一称，重二百舍客勒。
26Як він стриг на голові волоссє, а стригся він що року, бо волосся в його було стільки, що йому було важко, то волоссє з голови його важило двістї секлів по царській вазї.
27押沙龙 生了三个儿子，一个女儿。女儿名叫 她玛 ，是个容貌俊美的女子。
27Було ж ув Абессалома три сини й одна дочка, на ймя Тамара, вона була женщина вельми вродлива.
28押沙龙 住在 耶路撒冷 足有二年，没有见王的面。
28Оце же Абессалом жив у Ерусалимі два роки, не показуючись на очі цареві.
29押沙龙 打发人去叫 约押 来，要托他去见王， 约押 却不肯来。第二次打发人去叫他，他仍不肯来。
29Тодї ж послав Абессалом покликати Йоаба, щоб його до царя послати, та Йоаб затявсь прийти. І послав він удруге, але він не схотїв прийти.
30所以 押沙龙 对仆人说：「你们看， 约押 有一块田，与我的田相近，其中有大麦，你们去放火烧了。」 押沙龙 的仆人就去放火烧了那田。
30І каже він кметям своїм: Дивітесь, оце Йоабове поле межує з моїм, і вродив у його ячмінь; ійдїте й пустїть його пожаром. І пустили Абессаломові слуги поле пожаром.
31于是 约押 起来，到了 押沙龙 家里，问他说：「你的仆人为何放火烧了我的田呢？」
31Піднявсь тодї Йоаб, прийшов до Абессалома в господу й питає: Чому твої кметї пустили на пожар моє поле?
32押沙龙 回答 约押 说：「我打发人去请你来，好托你去见王，替我说：『我为何从 基述 回来呢？不如仍在那里。』现在要许我见王的面；我若有罪，任凭王杀我就是了。」
32І відказав Абессалом Йоабові: Я ж посилав по тебе кажучи: прийди сюди; я пошлю тебе до царя сказати: за чим я вернувсь із Гессуру? Лучче було б менї пробувати там і далїй. Я хочу побачити лице царя. Коли я винуватий, то вбий мене.
33于是 约押 去见王，将这话奏告王，王便叫 押沙龙 来。 押沙龙 来见王，在王面前俯伏于地，王就与 押沙龙 亲嘴。
33От і пійшов Йоаб до царя й сказав йому се, й він звелїв кликнути Абессалома. І прийшов той перед царя й кинувсь перед царем ниць на землю. І поцїлував царь Абессалома.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.