Псальма 94

1Боже, помсти, Господи Боже, помсти, явись в сяєві твому!

2Піднесись, суддє землї, заплати розгордїяшам!

3Доки будуть беззаконники, Господи, доки беззаконники будуть веселитись?

4Будуть безсоромне верзяканнє говорити, будуть вихвалюватись всї, що беззаконнє творять?

5Господи, нарід твій вони топчуть, і гноблять наслїддє твоє.

6Вбивають удовиць і захожого, і сиріт вони мордують,

7І кажуть: Не побачить Господь, і не спостереже Бог Якова!

8Одумайтесь, нерозумні люде! І ви, безумні, — коли проясниться розум ваш?

9Хто дав слух вам, той хиба не почує? Хто утворив око, той би не мав бачити?

10Хто карає народи, чи вже ж той не карати ме? Він, що навчає розуму чоловіка?

11Бог знає думки чоловіка, що вони марні.

12Щасливий чоловік, котрого ти, Господи, караєш, і закону твого навчаєш,

13Щоб дізнав супокою перед злиднями, поки викопається беззаконному яма!

14Бо Господь не кине свого народу, і не оставить свого наслїддя;

15Бо до справедливостї повернеться суд, і всї щирі серцем підуть слїдом за ним.

16Хто встане за мене проти злочинників? Хто поступиться за мене проти тих, що творять беззаконнє?

17Як би не Господь став до помочі менї, — не багацько забракло, то в мовчанню зупинила б ся душа моя.

18Коли я сказав: Нога моя хитається, то милість твоя, Господи, піддержала мене.

19Як було важко менї на серцї від натовпу думок моїх, твоя потїха роскошою сповняла душу мою.

20Чи може з тобою зʼєднатись престіл погибелї, що з нещастя робить закон?

21Збігаються до купи проти душі праведного, і безвинну кров засуджують.

22Та Господь високий мій замок, і Бог мій скеля притулку мого.

23І нещастє їх він одверне на них, і злобою їх він погубить їх; знищить їх Господь, Бог наш.