Псальма 17

1Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду, почуй голосїннє моє; почуй молитву мою з уст нельживих.

2Від лиця твого нехай вийде правда моя; очи твої нехай споглянуть на правоту.

3Ти випробував серце моє, вислїдив мене вночі; ти переглянув — і не знайшов нїчого; думки мої не розходяться з устами моїми.

4В дїлах людських, по слову уст твоїх, я сохранив себе від дороги гнобителя.

5Держи шаги мої на дорогах твоїх, щоб не спотикнулись ноги мої.

6До тебе взиваю, бо ти вислухаєш мене, о Боже; нахили ухо твоє до мене, почуй слова мої.

7Яви дивную милість твою, ти бо спасаєш правицею твоєю від противників уповаючих на тебе.

8Сохрани мене, як зїницю ока; в тїни крил твоїх стережи мене

9Від безбожників нападаючих на мене, від ворогів душі моєї, що кругом обступили мене.

10Серце їх в товщі їх сховалось, устами своїми згорда промовляють.

11Де не ступиш, всюди нас обступили; витріщили очі свої на нас, щоб повалити нас на землю.

12Вони, як лев той, що добичі шукає, і як левчук, що в закутку притаївся.

13Встань, Господи, попереди їх, кинь їх на землю! Спаси душу мою від нечестивого мечем твоїм,

14Від людей рукою твоєю, Господи, від людей сьвіта сього. Доля їх у сьому життю, черево їх ти скарбом твоїм сповняєш; сини їх ситі, а наддостаток свій лишать дїтям своїм.

15А я в правдї дивити мусь на лице твоє: пробудившись, буду образом твоїм насищатись.