Жидів 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Тим же, зоставивши початки Христового слова, ідїмо до звершення, не кладучи знов основин покаяння од мертвих дїл і віри в Бога,
1Therefore let us leave the elementary teachings about Christ and go on to maturity, not laying again the foundation of repentance from dead works, and of faith in God,
2науки хрещення, і положення рук, і воскресення мертвих, і суду вічнього.
2instruction about baptisms, the laying on of hands, the resurrection of the dead, and eternal judgment.
3І се зробимо, коли Бог дозволить.
3And this we will do, if God permits.
4Неможливе бо тих, що раз уже просьвітились, і вкусили дара небесного, і стали причастниками Духа сьвятого,
4It is impossible for those who have once been enlightened, who have tasted the heavenly gift, who have shared in the Holy Spirit,
5і вкусили доброго слова Божого і сили грядущого віка,
5who have tasted the goodness of the word of God and the powers of the coming age—
6та й відпали, знов обновляти покаяннєм, удруге розпинаючих у собі Сина Божого та зневажаючих Його.
6and then have fallen away—to be restored to repentance, because they themselves are crucifying the Son of God all over again and subjecting Him to open shame.
7Земля бо, що пє падаючий часто на неї дощ, і родить билину, потрібну тим, хто її садить, приймає благословеннє від Бога;
7For land that drinks in the rain often falling on it and that produces a crop useful to those for whom it is tended receives the blessing of God.
8а котра приносить терни та бодяки, непотрібна і близька прокляття, котрої кінець на спаленнє.
8But land that produces thorns and thistles is worthless, and its curse is imminent. In the end it will be burned.
9Ми ж надїємось по вас, любі, луччого і ближчого до спасення, хоч і говоримо так.
9Even though we speak like this, beloved, we are convinced of better things in your case—things that accompany salvation.
10Не єсть бо Бог неправеден, щоб забути дїло ваше і труд любови, що показали ви в імя Його, послугувавши і послугуючи сьвятим.
10For God is not unjust. He will not forget your work and the love you have shown for His name as you have ministered to the saints and continue to do so.
11Бажаємо ж, щоб кожен з вас являв таке саме стараннє про тверду надїю аж до кінця,
11We want each of you to show this same diligence to the very end, in order to make your hope sure.
12щоб не були ви лїниві, а послїдователї тих, що наслїдують обітницї вірою і довготерпіннєм.
12Then you will not be sluggish, but will imitate those who through faith and patience inherit what has been promised.
13Обітуючи бо Аврааму Бог, яко ж бо нїкого не мав більшого, щоб клястись, кляв ся собою,
13When God made His promise to Abraham, since He had no one greater to swear by, He swore by Himself,
14глаголючи: „Істинно благословляючи благословлю тебе, і намножуючи намножу тебе.‟
14saying, “I will surely bless you and multiply your descendants.”
15І так, бувши довготерпилив, одержав обітницю.
15And so Abraham, after waiting patiently, obtained the promise.
16Люде бо більшим кленуть ся, і всякої суперечки між ними конець на ствердженнє, — клятьба.
16Men swear by someone greater than themselves, and their oath serves as a confirmation to end all argument.
17У тому ж, хотївши Бог більше показати наслїдникам обітницї незмінність ради своєї, посередникував клятьбою,
17So when God wanted to make the unchanging nature of His purpose very clear to the heirs of the promise, He guaranteed it with an oath.
18щоб двома речами незмінними (в котрих не можна обманити Богу) мали кріпке втїшеннє ми, що прибігаємо (до Нього) приняти надїю, що лежить перед нами,
18Thus by two unchangeable things in which it is impossible for God to lie, we who have fled to take hold of the hope set before us may be strongly encouraged.
19котру маємо, яко якор душі, тверду і певну, і входить вона у саму середину за завісою,
19We have this hope as an anchor for the soul, firm and secure. It enters the inner sanctuary behind the curtain,
20куди предтеча про нас увійшов Ісус, по чину Мелхиседековому, ставшись Архиєреєм по вік.
20where Jesus our forerunner has entered on our behalf. He has become a high priest forever in the order of Melchizedek.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.