1 Самуїлова 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Chinese Union Version, punctuated (Traditional)
1Давид же втїк із Навату, в Рамі, та й сказав Йонатанові: Що я вчинив і в чому вина моя та переступ мій проти панотця твого, що він хоче стратити мене?
1大衛 從 拉瑪 的 拿約 逃跑，來到 約拿單 那裏，對他說：「我做了甚麼？有甚麼罪孽呢？在你父親面前犯了甚麼罪，他竟尋索我的性命呢？」
2І відказав йому Йонатан: нї, ти не вмреш; ось отець мій не чинить нїчого, нї великого, нї малого, не виявивши менї; чого ж би він скривав се передо мною? нї, сього не буде.
2約拿單 回答說：「斷然不是！你必不致死。我父做事，無論大小，沒有不叫我知道的。怎麼獨有這事隱瞞我呢？決不如此。」
3А Давид на те: Панотець твій знає добре, що ти прихилен до мене, та й думає: нехай не знає сього Йонатан, щоб не журився; тим часом — так певно, як живе Господь і як живеш ти, проміж мною й смерттю один тільки ступінь!
3大衛 又起誓說：「你父親準知我在你眼前蒙恩。他心裏說，不如不叫 約拿單 知道，恐怕他愁煩。我指着永生的耶和華，又敢在你面前起誓，我離死不過一步。」
4І відказав Йонатан Давидові: чого забажає душа твоя, все я чинити му.
4約拿單 對 大衛 說：「你心裏所求的，我必為你成就。」
5І каже Давид Йонатанові: Завтра новомісяць, і менї належиться седїти з царем за столом; але відпусти мене, я сховаюсь у полі до вечора третього дня.
5大衛 對 約拿單 說：「明日是初一，我當與王同席，求你容我去藏在田野，直到第三日晚上。
6Коли про мене поспитає панотець твій, так скажи: Давид одзволивсь у мене, щоб пійти в своє місто Бетлеєм, бо там будуть приносити рокову жертву від усієї родини його.
6你父親若見我不在席上，你就說：『 大衛 切求我許他回本城 伯利恆 去，因為他全家在那裏獻年祭。』
7Коли скаже на се: Добре! так буде спокій рабу твойму; як же закипить гнївом, так знати меш тодї, що він надумавсь, якесь лихо заподїяти.
7你父親若說好，僕人就平安了；他若發怒，你就知道他決意要害我。
8Покажи милость рабові твойму, ти ж бо ввійшов у Господню вмову з рабом твоїм, і коли на менї вагонить яка провина, так убий ти мене; про що тобі вести мене до панотця твого?
8求你施恩與僕人，因你在耶和華面前曾與僕人結盟。我若有罪，不如你自己殺我，何必將我交給你父親呢？」
9І відказав Йонатан: Нїяк не буде сього з тобою, бо коли б я справдї дознавсь, що в мого панотця задумано вчинити лихе дїло над тобою, так хиба б же я тебе не остеріг?
9約拿單 說：「斷無此事！我若知道我父親決意害你，我豈不告訴你呢？」
10І відказав Давид Йонатанові: Коли б мене хто небудь сповістив, чи не дав тобі панотець сердиту відповідь!
10大衛 對 約拿單 說：「你父親若用厲言回答你，誰來告訴我呢？」
11І сказав Йонатан Давидові: Ось ходїмо в поле. І вийшли обидва на поле.
11約拿單 對 大衛 說：「你我且往田野去。」二人就往田野去了。
12От і каже Йонатан Давидові: Як живе Господь, Бог Ізрайлїв: я завтра около сієї пори, або позавтра, допитаюсь у панотця мого, і наколи буде що добре про Давида, а я тодї не пошлю до тебе й не сповіщу тебе про те,
12約拿單 對 大衛 說：「願耶和華－ 以色列 的上帝 為證 。明日約在這時候，或第三日，我探我父親的意思，若向你有好意，我豈不打發人告訴你嗎？
13Нехай те й те вдїє Господь з Йонатаном та ще й причинить йому. Коли ж панотець мій постановив заподїяти зло тобі, то я й про те сповіщу тебе, а тодї йди в мирі, і нехай Господь буває з тобою, як він бував із моїм панотцем.
13我父親若有意害你，我不告訴你使你平平安安地走，願耶和華重重地降罰與我。願耶和華與你同在，如同從前與我父親同在一樣。
14Але й ти, як я буду жити, вчиниш надо мною милосердє Господнє;
14你要照耶和華的慈愛恩待我，不但我活着的時候免我死亡，
15А коли б я вмер, то не віднімай милости твоєї від мого дому повіки, навіть тодї, як повикоренює Господь ворогів Давидових одного за одним із землї.
15就是我死後，耶和華從地上剪除你仇敵的時候，你也永不可向我家絕了恩惠。」
16Так учинив Йонатан умову з домом Давида, і сказав: Нехай помститься Господь над ворогами Давидовими!
16於是 約拿單 與 大衛 家結盟， 說 ：「願耶和華藉 大衛 的仇敵追討 背約 的罪。」
17І заприсяг Йонатан Давидові ще раз у любові своїй до його, бо любив його як свою душу.
17約拿單 因愛 大衛 如同愛自己的性命，就使他再起誓。
18І каже Йонатан йому: Завтра новомісяць, то про тебе питати муть (бо твоє місце буде порожнє);
18約拿單 對他說：「明日是初一，你的座位空設，人必理會你不在那裏。
19Аж до третього дня питати муть про твоє місце; то ж третього дня прийди на те місце, де ховавсь уперед, та й сядь коло каменя Азель;
19你等三日，就要速速下去，到你從前遇事所藏的地方，在 以色 磐石那裏等候。
20Я ж пущу туди три стріли, наче б стріляв до мети.
20我要向磐石旁邊射三箭，如同射箭靶一樣。
21А також посилати му хлопця кажучи йому: Йди шукай стріли; і як скажу хлопцеві: стріла лежить ось де перед тобою, неси сюди! то ти приходь ід менї, бо все гаразд, так певно, як живе Господь.
21我要打發童子， 說 ：『去把箭找來。』我若對童子說：『箭在後頭，把箭拿來』，你就可以回來；我指着永生的耶和華起誓，你必平安無事。
22Коли ж кликну молодикові так: стріла лежить від тебе далїй, тодї йди собі, бо Господь відсилає тебе;
22我若對童子說：『箭在前頭』，你就要去，因為是耶和華打發你去的。
23Що ж до розмови нашої, дак нехай Господь буде сьвідком між мною й тобою по віки.
23至於你我今日所說的話，有耶和華在你我中間 為證 ，直到永遠。」
24І сховався Давид у полі. Як же настав новомісяць, сїв царь за столом обідати.
24大衛 就去藏在田野。到了初一日，王坐席要吃飯。
25І сїв царь на свойму звичайному місцї, на покутї, і встав Йонатан, Абенир же сїв побіч Саула, а Давидове місце зісталось порожнє.
25王照常坐在靠牆的位上， 約拿單 侍立， 押尼珥 坐在 掃羅 旁邊， 大衛 的座位空設。
26Та Саул не сказав того дня нїчого, бо думав, що се так лучилось, що Давид нечистий, що не очистився.
26然而這日 掃羅 沒有說甚麼，他想 大衛 遇事，偶染不潔，他必定是不潔。
27Прийшов і другий день у новому місяцї, а місце Давида оставало порожнє. Тодї сказав Саул свому синові Йонатанові: Чом се Ессеєнко нї вчора, нї сьогоднї не прийшов до обіду?
27初二日 大衛 的座位還空設。 掃羅 問他兒子 約拿單 說：「 耶西 的兒子為何昨日、今日沒有來吃飯呢？」
28І відказав Йонатан Саулові: Давид випрохав у мене відзвіл у Бетлеєм;
28約拿單 回答 掃羅 說：「 大衛 切求我容他往 伯利恆 去。
29Відпусти, каже, мене, бо в нас у містї родова жертва, і брат мій покликав мене; коли твоя ласка, так одпусти мене, братів моїх одвідати; через те ж то він і не прийшов до царського обіду.
29他說：『求你容我去，因為我家在城裏有獻祭的事；我長兄吩咐我去。如今我若在你眼前蒙恩，求你容我去見我的弟兄』；所以 大衛 沒有赴王的席。」
30І закипів Саул гнївом на Йонатана й сказав йому: Сину ти ледащичин! Я добре знаю, що ти здружився з Ессеєнком на сором собі самому й на сором матері твоїй!
30掃羅 向 約拿單 發怒，對他說：「你這頑梗背逆之婦人所生的，我豈不知道你喜悅 耶西 的兒子，自取羞辱，以致你母親露體蒙羞嗎？
31Бо всї днї, поти син Ессеїв жити ме на землї, не встоїш нї сам ти, нї твоє царство. Оце ж пошли, нехай приведуть його перед мене: бо його призначено на смерть!
31耶西 的兒子若在世間活着，你和你的國位必站立不住。現在你要打發人去，將他捉拿交給我；他是該死的。」
32І відказав Йонатан Саулові, батькові свойму, та й поспитав: За що йому вмірати? що він провинив?
32約拿單 對父親 掃羅 說：「他為甚麼該死呢？他做了甚麼呢？」
33І метнув на його Саул списом, думаючи влучити в його. От і впевнивсь тодї Йонатан, що його батько постановив убити Давида.
33掃羅 向 約拿單 掄槍要刺他， 約拿單 就知道他父親決意要殺 大衛 。
34І встав Йонатан ізза столу в палкому гнїву, та й не їв другого дня в новому місяцї, бо гірко йому було за Давида, та й що й його самого осоромив батько його.
34於是 約拿單 氣忿忿地從席上起來，在這初二日沒有吃飯。他因見父親羞辱 大衛 ，就為 大衛 愁煩。
35Назавтра ж вийшов Йонатан умовленої з Давидом доби на поле з молодим хлопцем.
35次日早晨， 約拿單 按着與 大衛 約會的時候出到田野，有一個童子跟隨。
36І каже свойму хлопцеві: Біжи будеш шукати стріли, що я випускаю. Як же хлопець побіг, він випустив стрілу поза його.
36約拿單 對童子說：「你跑去，把我所射的箭找來。」童子跑去， 約拿單 就把箭射在童子前頭。
37Як прийшов же хлопець до стріли, що випустив Йонатан, крикнув Йонатан за хлопцем і сказав: Стріла лежить дальше від тебе!
37童子到了 約拿單 落箭之地， 約拿單 呼叫童子說：「箭不是在你前頭嗎？」
38І знов крикнув Йонатан хлопцеві: Скорше біжи, не гайся! Хлопець підняв стрілу та й принїс панові свойму.
38約拿單 又呼叫童子說：「速速地去，不要遲延！」童子就拾起箭來，回到主人那裏。
39Хлопець же не знав нї про що, тільки Йонатан та Давид знали про сю річ.
39童子卻不知道這是甚麼意思，只有 約拿單 和 大衛 知道。
40І передав Йонатан свою зброю хлопцеві, що був при йому, і звелїв йому: Йди, однеси в місто.
40約拿單 將弓箭交給童子，吩咐說：「你拿到城裏去。」
41Тим часом же, як ійшов хлопець додому, знявся Давид із місця, що на полуднї, і припав лицем до землї та й уклонився тричі. І поцїлувались вони й плакали один з одним; Давид же плакав більше.
41童子一去， 大衛 就從 磐石 的南邊出來，俯伏在地，拜了三拜；二人親嘴，彼此哭泣， 大衛 哭得更慟。
42І каже Йонатан Давидові: Йди в мирі; що ж до того, що ми заприсяглись в імя Господнє, то нехай буде Господь між мною й тобою, як і між моїм і твоїм потомством у вічні часи.
42約拿單 對 大衛 說：「我們二人曾指着耶和華的名起誓說：『願耶和華在你我中間，並你我後裔中間 為證 ，直到永遠。』如今你平平安安地去吧！」 大衛 就起身走了； 約拿單 也回城裏去了。
43І встав Давид і пійшов, а Йонатан вернувся в місто.
no verse 43 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.