1 Самуїлова 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
1Давид же втїк із Навату, в Рамі, та й сказав Йонатанові: Що я вчинив і в чому вина моя та переступ мій проти панотця твого, що він хоче стратити мене?
1To naah David loe Ramah prae thung ih, Naioth avang hoiah cawnh moe, Jonathan khaeah caeh pacoengah, anih khaeah, Timaw ka sak? Ka zaehaih timaw oh? Nam pa nuiah timaw sethaih ka sak moe, ka hinghaih lak hanah pakrong? tiah a naa.
2І відказав йому Йонатан: нї, ти не вмреш; ось отець мій не чинить нїчого, нї великого, нї малого, не виявивши менї; чого ж би він скривав се передо мною? нї, сього не буде.
2Jonathan mah anih khaeah, Na dueh mak ai! Khenah, kai thaisak ai ah loe pa mah kalen maw, kathoeng maw kawbaktih hmuen doeh sah vai ai; kawbangah doeh pa mah to baktih hmuennawk to kai khaeah angphat mak ai; to bak tih hmuen to om ai, tiah a naa.
3А Давид на те: Панотець твій знає добре, що ти прихилен до мене, та й думає: нехай не знає сього Йонатан, щоб не журився; тим часом — так певно, як живе Господь і як живеш ти, проміж мною й смерттю один тільки ступінь!
3David mah, Kai loe na mikhnukah kahoih ampui ah ka oh, tiah nam pa mah panoek, anih mah hae hmuen hae Jonathan mah panoek nahaeloe palungsae tih, tiah poek pongah, Jonathan to panoek o sak hmah, tiah thuih pae boeh; toe Angraeng loe hing moe, nang doeh na hing baktih toengah, kai hoi duekhaih salakah khok tangkan maeto khue ni oh boeh, tiah lok ka kam, tiah a naa.
4І відказав Йонатан Давидові: чого забажає душа твоя, все я чинити му.
4Jonathan mah David khaeah, Saksak na koeh ih hmuennawk boih kang sak pae han, tiah a naa.
5І каже Давид Йонатанові: Завтра новомісяць, і менї належиться седїти з царем за столом; але відпусти мене, я сховаюсь у полі до вечора третього дня.
5To pongah David mah Jonathan khaeah, Khenah, khawnbang loe khrah kangtha niah oh pongah, angaek ai ah siangpahrang hoi nawnto buhcaak han oh; toe ka caeh moe, omvaih ni aduem khoek to lawk ah kang hawk han vop.
6Коли про мене поспитає панотець твій, так скажи: Давид одзволивсь у мене, щоб пійти в своє місто Бетлеєм, бо там будуть приносити рокову жертву від усієї родини його.
6Nam pa mah kai om ai, tiah panoek nahaeloe, David loe angmah ih imthung takohnawk boih hoi nawnto saning kruek sak ih angbawnhaih to oh pongah, a ohhaih Bethlehem vangpui ah caeh hanah ang hnik khruek, tiah nam pa khaeah thui paeh.
7Коли скаже на се: Добре! так буде спокій рабу твойму; як же закипить гнївом, так знати меш тодї, що він надумавсь, якесь лихо заподїяти.
7To naah nam pa mah, Hoih hmang, tiah thui nahaeloe, na tamna kai loe kamongah ka om tih; toe palungphui parai nahaeloe, ka nuiah nganbawh kana paek hanah a poek, tiah panoek ah.
8Покажи милость рабові твойму, ти ж бо ввійшов у Господню вмову з рабом твоїм, і коли на менї вагонить яка провина, так убий ти мене; про що тобі вести мене до панотця твого?
8To pongah nang mah na tamna kai nuiah tahmenhaih amtuengsak raeh, na tamna kai hoi nang loe Angraeng hmaa ah lokkamhaih a sak hoi boeh pongah, ka zaehaih om nahaeloe, tikhoe nam pa khaeah caeh han angai vop tih? Nang mah roe na hum ah, tiah a naa.
9І відказав Йонатан: Нїяк не буде сього з тобою, бо коли б я справдї дознавсь, що в мого панотця задумано вчинити лихе дїло над тобою, так хиба б же я тебе не остеріг?
9Jonathan mah, Natuek naah doeh to tiah om hmah nasoe! Nang nganbawh kana paek hanah pa mah poek, tiah ka panoek nahaeloe, nang khaeah thui ai ah ka om tih maw? tiah a naa.
10І відказав Давид Йонатанові: Коли б мене хто небудь сповістив, чи не дав тобі панотець сердиту відповідь!
10David mah Jonathan khaeah, Nam pa mah lok kaham hoiah na pathim nahaeloe, mi mah maw kai khaeah thui tih? tiah a naa.
11І сказав Йонатан Давидові: Ось ходїмо в поле. І вийшли обидва на поле.
11Jonathan mah David khaeah, Angzo ah lawk ah caeh si, tiah a naa. To pongah lawk ah nawnto a caeh hoi.
12От і каже Йонатан Давидові: Як живе Господь, Бог Ізрайлїв: я завтра около сієї пори, або позавтра, допитаюсь у панотця мого, і наколи буде що добре про Давида, а я тодї не пошлю до тебе й не сповіщу тебе про те,
12To naah Jonathan mah David khaeah, Aw Israel Angraeng Sithaw loe hing baktih toengah, khawnbang hoi omvaih niah pa to ka tanoek han, to naah na nuiah poekhaih kahoih tawn nahaeloe, tamthang thaisak hanah, nang khaeah kami patoeh ai ah ka om mak ai;
13Нехай те й те вдїє Господь з Йонатаном та ще й причинить йому. Коли ж панотець мій постановив заподїяти зло тобі, то я й про те сповіщу тебе, а тодї йди в мирі, і нехай Господь буває з тобою, як він бував із моїм панотцем.
13toe pa mah nang raihaih paek hanah koeh nahaeloe, kamongah na caeh moe, na loih thai hanah, kang thaisak ai nahaeloe, Angraeng mah Jonathan nuiah kanung parai ah toksah nasoe; pa khaeah oh baktih toengah, Angraeng mah na ohhaih nasoe.
14Але й ти, як я буду жити, вчиниш надо мною милосердє Господнє;
14Ka duek han ai ah, ka hing thung Angraeng tahmenhaih ka nuiah amtuengsak ah;
15А коли б я вмер, то не віднімай милости твоєї від мого дому повіки, навіть тодї, як повикоренює Господь ворогів Давидових одного за одним із землї.
15toe Angraeng mah long nuiah kaom David ih misanawk paro boih cadoeh, ka canawknawk nuiah na tahmenhaih apetsak hmah, tiah a naa.
16Так учинив Йонатан умову з домом Давида, і сказав: Нехай помститься Господь над ворогами Давидовими!
16Oep om ai ah ka oh nahaeloe, Angraeng mah David ih misanawk hoiah lu la pathok nasoe, tiah Jonathan mah David imthung takoh hoiah lokkamhaih to sak.
17І заприсяг Йонатан Давидові ще раз у любові своїй до його, бо любив його як свою душу.
17Jonathan mah David to angmah ih takpum baktih toengah palung pongah, David to amlunghaih hoiah lokkamsak let.
18І каже Йонатан йому: Завтра новомісяць, то про тебе питати муть (бо твоє місце буде порожнє);
18To naah Jonathan mah David khaeah, Khawnbang loe khrah kangtha niah oh; nang loe na om mak ai, nang hnuthaih ahmuen to kong sut tih boeh.
19Аж до третього дня питати муть про твоє місце; то ж третього дня прийди на те місце, де ховавсь уперед, та й сядь коло каменя Азель;
19Ni thumto na oh pacoengah, karangah caeh tathuk loe, raihaih na tongh niah, nang hawkhaih ahmuen na phak pacoengah, Ezel ih thlung ohhaih ahmuen ah om ah.
20Я ж пущу туди три стріли, наче б стріляв до мети.
20To ahmuen taengah sak ih kalii kah tanoek baktih toengah, palaa thumto ka kah han.
21А також посилати му хлопця кажучи йому: Йди шукай стріли; і як скажу хлопцеві: стріла лежить ось де перед тобою, неси сюди! то ти приходь ід менї, бо все гаразд, так певно, як живе Господь.
21Khenah, nawkta maeto ka patoeh han, anih khaeah, Caeh loe, ka kah tanoek ih palaa to akhui ah, tiah ka naa han. Anih khaeah, Khenah, Palaa loe na taengah oh, akhui ah, tiah ka thuih naah, nang angzo ah; Angraeng loe hing baktih toengah, zit han om ai, misa monghaih oh boeh.
22Коли ж кликну молодикові так: стріла лежить від тебе далїй, тодї йди собі, бо Господь відсилає тебе;
22Toe kai mah nawkta khaeah, Khenah, palaa loe na hmabang ah oh, tiah ka thuih nahaeloe, Angraeng mah ang patoeh ving boeh pongah cawn ah.
23Що ж до розмови нашої, дак нехай Господь буде сьвідком між мною й тобою по віки.
23Angraeng loe nang hoi kai salakah vaihi a thuih hoi ih lok hnukung ah dungzan khoek to om nasoe, tiah a naa.
24І сховався Давид у полі. Як же настав новомісяць, сїв царь за столом обідати.
24To pongah David loe taw ah anghawk; khrah kangtha ni phak naah, siangpahrang loe buhcaak hanah anghnut.
25І сїв царь на свойму звичайному місцї, на покутї, і встав Йонатан, Абенир же сїв побіч Саула, а Давидове місце зісталось порожнє.
25Canghniah anghnut zong baktih toengah, siangpahrang tapang taengah anghnut naah, Jonathan to angthawk, Abner loe Saul taengah anghnut; toe David anghnuthaih ahmuen loe kong sut.
26Та Саул не сказав того дня нїчого, бо думав, що се так лучилось, що Давид нечистий, що не очистився.
26Hmuen maeto oh kalang mue, David loe ciim ai, ciimcai ai tangtang mue, tiah a poek pongah, to na niah loe Saul mah tidoeh thui ai.
27Прийшов і другий день у новому місяцї, а місце Давида оставало порожнє. Тодї сказав Саул свому синові Йонатанові: Чом се Ессеєнко нї вчора, нї сьогоднї не прийшов до обіду?
27Toe khawnbangah loe, khrah kangtha ni hnetto haih ah oh, David anghnuthaih ahmuen to kong sut let bae pongah, Saul mah a capa Jonathan khaeah, Tipongah Jesse capa loe cangduem doeh, vaihni doeh buhcaak han angzo ai loe, tiah a naa.
28І відказав Йонатан Саулові: Давид випрохав у мене відзвіл у Бетлеєм;
28Jonathan mah Saul khaeah, David loe Bethlehem vangpui ah caeh hanah kai khaeah ang hnik khruek;
29Відпусти, каже, мене, бо в нас у містї родова жертва, і брат мій покликав мене; коли твоя ласка, так одпусти мене, братів моїх одвідати; через те ж то він і не прийшов до царського обіду.
29ka imthung takohnawk mah vangpui thungah angbawnhaih sak atim o, kamya mah angzoh hanah lok pat khruek pongah, ka caeh han vop; na mikcuk naakrak ah ka oh nahaeloe, kamyanawk hoi angqum thai hanah na caehsak raeh, tiah ang hnik. To pongah anih loe siangpahrang buhcaakhaih ahmuen ah angzo thai ai, tiah a naa.
30І закипів Саул гнївом на Йонатана й сказав йому: Сину ти ледащичин! Я добре знаю, що ти здружився з Ессеєнком на сором собі самому й на сором матері твоїй!
30Saul mah Jonathan to palungphui thuih, Kasae moe, lok tahngai ai nongpata ih capa; azathaih na tongh moe, nang tapenkung nam no azatsak hanah, Jesse capa hoiah nang kom hoi, tito kai mah panoek ai mue, tiah na poek maw?
31Бо всї днї, поти син Ессеїв жити ме на землї, не встоїш нї сам ти, нї твоє царство. Оце ж пошли, нехай приведуть його перед мене: бо його призначено на смерть!
31Jesse capa loe long nuiah hing thung, nangmah hoi na prae natuek naah doeh angdoe thai mak ai; vaihi kami patoeh loe kai khaeah na hoisak ah, anih loe duek han oh, tiah a naa.
32І відказав Йонатан Саулові, батькові свойму, та й поспитав: За що йому вмірати? що він провинив?
32Jonathan mah ampa Saul khaeah, Tipongah anih na hum han loe? Tih hmuen sak pongah maw anih to na hum han? tiah a naa.
33І метнув на його Саул списом, думаючи влучити в його. От і впевнивсь тодї Йонатан, що його батько постановив убити Давида.
33Saul mah hum hanah Jonathan to tayae hoiah takhawh. To naah ampa mah David hum hanah pacaeng boeh, tiah panoek.
34І встав Йонатан ізза столу в палкому гнїву, та й не їв другого дня в новому місяцї, бо гірко йому було за Давида, та й що й його самого осоромив батько його.
34To pongah Jonathan loe palungphui moe, buhcaakhaih ahmuen hoiah angthawk ving; ampa mah David nuiah azat thok hmuen to sak pongah, palungset moe, khrah kangtha ni hnetto haih niah buhcaa ai ah oh.
35Назавтра ж вийшов Йонатан умовленої з Давидом доби на поле з молодим хлопцем.
35Khawnbangah angqum han khaeh ih atue phak naah, Jonathan loe David hnuk hanah, nawkta maeto hoi nawnto taw ah a caeh.
36І каже свойму хлопцеві: Біжи будеш шукати стріли, що я випускаю. Як же хлопець побіг, він випустив стрілу поза його.
36Nawkta khaeah, Ka kah ih palaa hae patom ah, tiah a naa. Nawkta cawnh naah, anih hmaa ah palaa maeto a kah pae.
37Як прийшов же хлопець до стріли, що випустив Йонатан, крикнув Йонатан за хлопцем і сказав: Стріла лежить дальше від тебе!
37Jonathan mah kah ih palaa taengah nawkta phak naah, Jonathan mah nawkta khaeah, palaa loe na hmaa bangah na ai maw oh? tiah a naa.
38І знов крикнув Йонатан хлопцеві: Скорше біжи, не гайся! Хлопець підняв стрілу та й принїс панові свойму.
38Jonathan mah nawkta khaeah, Karangah caeh ah, anghak hmah! tiah a hang. Nawkta loe palaa akhuih moe, angmah ih angraeng khaeah amlaem let.
39Хлопець же не знав нї про що, тільки Йонатан та Давид знали про сю річ.
39Toe nawkta mah lok ahlong maeto doeh thai kop ai; Jonathan hoi David khue mah ni panoek.
40І передав Йонатан свою зброю хлопцеві, що був при йому, і звелїв йому: Йди, однеси в місто.
40To naah Jonathan mah angmah ih palaa to nawkta khaeah paek moe, anih khaeah, Caeh loe, hae hmuennawk hae vangpui thungah sin let ah, tiah a naa.
41Тим часом же, як ійшов хлопець додому, знявся Давид із місця, що на полуднї, і припав лицем до землї та й уклонився тричі. І поцїлувались вони й плакали один з одним; Давид же плакав більше.
41Nawkta caeh pacoengah, David loe aloih bang thlung ohhaih ahmuen hoiah angthawk moe, Jonathan hmaa ah long ah vai thumto akuep tathuk; maeto hoi maeto angmok hoi moe, nawnto qah hoi, toe David qahhaih to nung kue.
42І каже Йонатан Давидові: Йди в мирі; що ж до того, що ми заприсяглись в імя Господнє, то нехай буде Господь між мною й тобою, як і між моїм і твоїм потомством у вічні часи.
42Jonathan mah David khaeah, Kamongah caeh lai ah; aihnik mah Angraeng ih ahmin hoiah lokkamhaih a sak hoi baktih toengah, Angraeng loe na caa hoi ka caa salakah, dungzan khoek to hnukung ah om tih, tiah a naa. To pacoengah David doeh angthawk moe, a caeh; Jonathan doeh vangpui ah amlaem let.
43І встав Давид і пійшов, а Йонатан вернувся в місто.
no verse 43 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.