Иеремия 36
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ын ал патруля ан ал луй Иоиаким, фиул луй Иосия, ымпэратул луй Иуда, урмэторул кувынт а фост ростит кэтре Иеремия дин партя Домнулуй:
1У четвертому роцї Йоакимовому, царя Юдейського, надійшло від Господа слово до Еремії:
2„Я ун сул де карте ши скрие ын еа тоате кувинтеле пе каре ци ле-ам спус ку привире ла Исраел, ку привире ла Иуда ши ку привире ла тоате нямуриле, дин зиуа кынд ць-ам ворбит, пе время луй Иосия, пынэ ын зиуа де азь!
2Возьми книговий звиток та й посписуй в йому всї слова, що я тобі говорив про Ізраїля й про Юду й про всї народи з того часу, як я почав говорити тобі, з часів Йосіїних та й по сей день;
3Поате кэ, дакэ ва аузи каса луй Иуда тот рэул пе каре ам де гынд сэ и-л фак, се вор ынтоарче, фиекаре, де ла каля лор чя ря, ши ле вой ерта астфел нелеӂюиря ши пэкатул.”
3Може дом Юдин, почувши про всї нещастя, які я задумав на них наслати, вернеться кожен із ледачої своєї дороги, — нехай би я простив неправедність їх, і гріхи їх.
4Иеремия а кемат пе Барук, фиул луй Нерия, ши Барук а скрис ынтр-о карте, дупэ кум спуня Иеремия, тоате кувинтеле пе каре ле спусесе луй Иеремия Домнул.
4І прикликав Еремія Варуха Нирієнка, й вписав Варух у книговий звиток, так як йому Еремія проказував всї слова Господнї, які він йому говорив.
5Апой Иеремия а дат урмэтоаря порункэ луй Барук: „Еу сунт ынкис ши ну пот сэ мерг ла Каса Домнулуй.
5І наказав Еремія Варухові так: Мене заперто і не можу пійти в дом Господень;
6Де ачея, ду-те ту ынсуць ши читеште дин карте че ай скрис ын еа дупэ спуселе меле, ши ануме кувинтеле Домнулуй, читеште-ле ын аузул попорулуй, ын Каса Домнулуй; ын зиуа постулуй сэ ле читешть ши ын аузул тутурор ачелора дин Иуда каре вор вени дин четэциле лор.
6Так ійди ти, й прочитай із книгового звитка написані з уст моїх слова Господнї голосно перед народом в день посту; та й перед усїма Юдеями, що поприходять із городів своїх, прочитай їх на голос.
7Поате кэ се вор смери ку ругэчунь ынаинтя Домнулуй ши се ва ынтоарче фиекаре де ла каля са чя ря. Кэч маре есте мыния ши урӂия ку каре а аменинцат Домнул пе попорул ачеста!”
7Може вони стануть засилати покірні молитви перед лице Господнє і кожне з них вернеться з ледачої дороги своєї; бо великий гнїв і досаду обявив (менї) Господь на сей нарід.
8Барук, фиул луй Нерия, а фэкут тот че-й порунчисе пророкул Иеремия ши а читит дин карте кувинтеле Домнулуй, ын Каса Домнулуй.
8І вчинив Варух Нирієнко все, що повелїв йому пророк Еремія, щоб слова Господнї, написані в звитку, прочитати в дому Господньому.
9Ын ал чинчиля ан ал луй Иоиаким, фиул луй Иосия, ымпэратул луй Иуда, ын луна а ноуа, ау кемат ла ун пост ынаинтя Домнулуй пе тот попорул Иерусалимулуй ши пе тот попорул венит дин четэциле луй Иуда ла Иерусалим.
9У пятому ж роцї Йоакимовому Йосієнковому, царя Юдейського, в девятому місяцї, оповіщено піст перед лицем Господнїм всьому людові в Ерусалимі й усьому народові, що поприходив із городів у Ерусалим.
10Атунч, Барук а читит дин карте кувинтеле луй Иеремия ын аузул ынтрегулуй попор, ын Каса Домнулуй, ын килия луй Гемария, фиул луй Шафан, логофэтул, ын куртя де сус, ла интраря порций челей ной а Касей Домнулуй.
10І перечитав Варух перед усїм народом слова Ереміїні в дому Господньому, в сьвітлицї писаря Гемарії Сафаненка, на верхньому подвіррі, коло ввіходу в нові ворота в дому Господньому.
11Ынсэ Мика, фиул луй Гемария, фиул луй Шафан, аузинд тоате кувинтеле Домнулуй купринсе ын карте,
11А Михей Гемарієнко Сафаненко, вислухавши всї слова Господнї, написані в книзї,
12с-а коборыт ла каса ымпэратулуй, ын одая де скрис а логофэтулуй, унде стэтяу тоате кэпетенииле: логофэтул Елишама, Делая, фиул луй Шемая, Елнатан, фиул луй Акбор, Гемария, фиул луй Шафан, Зедекия, фиул луй Ханания, ши тоате челелалте кэпетений.
12Пійшов у царську палату, в будинок писарів, а там седїли всї князї: царський писарь Елисам, і Делаїя Семаїєнко, й Елнатан Ахборенко, й Гемарія Сафаненко, й Седекія Ананїєнко, й усї князї;
13Ши Мика ле-а спус тоате кувинтеле пе каре ле аузисе кынд читя Барук дин карте ын аузул попорулуй.
13І переповів їм Михей усї слова, що чув, як Варух читав звиток голосно перед народом.
14Атунч, тоате кэпетенииле ау тримис ла Барук пе Иехуди, фиул луй Нетания, фиул луй Шелемия, фиул луй Куши, сэ-й спунэ: „Я ын мынэ картя дин каре ай читит ын аузул попорулуй ши вино!” Барук, фиул луй Нерия, а луат картя ын мынэ ши с-а дус ла ей.
14Тодї послали всї князї до Варуха — Егудїя Натанїєнка, сина Селеміїного, сина Хусіїного, сказати йому: Возьми звиток, що читав єси людові, та й приходь. І взяв Варух Нирієнко звиток в свою руку, й прийшов до них.
15Ей й-ау зис: „Шезь ши читеште-о ын аузул ностру.” Астфел, Барук а читит-о ын аузул лор.
15Вони сказали йому: Сїдай і прочитай нам на голос; і Варух прочитав їм голосно.
16Кынд ау аузит ей тоате кувинтеле, с-ау уйтат ку гроазэ уний ла алций ши ау зис луй Барук: „Вом спуне ымпэратулуй тоате кувинтеле ачестя.”
16Вислухавши ж вони всї слова, поглядали з переляком один на одного та й кажуть Варухові: Нам би конче переказати цареві всї оцї слова.
17Ши ау май пус луй Барук урмэтоаря ынтребаре: „Спуне-не кум ай скрис тоате кувинтеле ачестя дупэ спуселе луй!”
17І поспитали в Варуха: Розкажи ж нам, як ти списав всї слова цї з його уст?
18Барук ле-а рэспунс: „Ел ымь спуня ку гура луй тоате кувинтеле ачестя, ши еу ле-ам скрис ын картя ачаста ку чернялэ.”
18І відказав їм Варух: Він промовляв менї устами всї ʼцї слова, я ж писав їх у книзї чернилом.
19Кэпетенииле ау зис луй Барук: „Ду-те де те аскунде, ту ши Иеремия, ка сэ ну штие нимень унде сунтець.”
19І сказали князї Варухові: Ійди й сховайся, ти й Еремія, так щоб нїхто не знав, де ви.
20Ей с-ау дус апой ла ымпэратул ын курте, лэсынд картя ын одая де скрис а логофэтулуй Елишама ши ау спус тоате кувинтеле дин еа ын аузул ымпэратулуй.
20Потім подались до царя у двір, зоставивши звиток у сьвітлицї царського писаря Елисама, та й розповіли цареві всю справу.
21Ымпэратул а тримис пе Иехуди сэ я картя. Иехуди а луат-о дин одая логофэтулуй Елишама ши а читит-о ын аузул ымпэратулуй ши ын аузул тутурор кэпетениилор каре стэтяу ымпрежурул ымпэратулуй.
21І послав царь Егудїя по книгу, і взяв її сей із будинку царського писаря Елисама; й читав її Егудїй наголос перед царем і всїма князями, що стояли навкруги царя.
22Ымпэратул шедя ын каса де ярнэ, кэч ера ын луна а ноуа, ши ынаинтя луй ера ун фок де кэрбунь априншь.
22Царь же перебував під той час, — се було в девятому місяцї — в зимовому дворі, а перед ним горів жар у кітлику.
23Дупэ че Иехуди а читит трей сау патру фой, ымпэратул а тэят картя ку бричягул логофэтулуй ши а арункат-о ын жэратикул де кэрбунь, унде а фост арсэ де тот.
23Що разу, як Егудїй перечитав два чи три листки, одрізував він їх писарським ножиком і кидав на огонь у кітлику, аж покіль увесь звиток ізгорів на огнї.
24Ымпэратул ши тоць служиторий луй каре ау аузит тоате кувинтеле ачеля ну с-ау ынспэймынтат ши ну шь-ау сфышият хайнеле.
24Та не збоялись і не роздерли на собі одежі нї царь, нї всї його слуги, що вислухали всї ʼцї слова.
25Елнатан, Делая ши Гемария стэруисерэ де ымпэрат сэ ну ардэ картя, дар ел ну й-а аскултат.
25І хоч Елнатан і Делаїя й Гемарія царя благали не палити звитка, то він їх не послухав.
26Чи ымпэратул а порунчит луй Иерахмеел, фиул ымпэратулуй, луй Серая, фиул луй Азриел, ши луй Шелемия, фиул луй Абдеел, сэ пунэ мына пе логофэтул Барук ши пе пророкул Иеремия. Дар Домнул й-а аскунс.
26Ба ще й повелїв царь Ерамеїлові Амелехенкові, і Сераїї Азриїленкові та Селемії Авдиїленкові спіймати Варуха, писаря, і Еремію, пророка; та Господь охоронив їх.
27Дупэ че а арс ымпэратул картя каре куприндя кувинтеле пе каре ле скрисесе Барук дупэ спуселе луй Иеремия, Кувынтул Домнулуй а ворбит астфел луй Иеремия:
27І надійшло слово Господнє до Еремії, після того, як царь спалив звиток із тими словами, що посписував їх Варух із уст Ереміїних, і сказано йому:
28„Я дин ноу о алтэ карте ши скрие ын еа тоате кувинтеле каре ерау ын чя динтый карте пе каре а арс-о Иоиаким, ымпэратул луй Иуда.
28Возьми собі другого звитка та й спиши на йому всї слова, що були на першому звиткові, що його спалив Йоаким, царь Юдейський;
29Ши деспре Иоиаким, ымпэратул луй Иуда, спуне: ‘Аша ворбеште Домнул: «Ту ай арс картя ачаста, зикынд: ‹Пентру че ай скрис ын еа кувинтеле ачестя: „Ымпэратул Бабилонулуй ва вени, ва нимичи цара ачаста ши ва нимичи дин еа оамений ши добитоачеле”?›»
29І скажи про Йоакима, царя Юдейського, так: Ось що говорить Господь: Спалив єси того звитка, кажучи: На що ти написав в йому, що царь Вавилонський певно прийде й землю сю звоює, а люде й скотину в їй повигублює? —
30Де ачея, аша ворбеште Домнул деспре Иоиаким, ымпэратул луй Иуда: «Ничунул дин ай луй ну ва шедя пе скаунул де домние ал луй Давид. Трупул луй морт ва фи лэсат ла кэлдурэ зиуа ши ла фриг ноаптя.
30Тим же то говорить Господь про Йоакима, царя Юдейського, так: Не мати ме він потомка, що седїв би на Давидовому престолї, і лежати ме труп його, кинутий на дневну спеку й на ночну холоднечу;
31Ыл вой педепси пе ел, сэмынца луй ши пе служиторий луй пентру нелеӂюиря лор ши вой адуче песте ей, песте локуиторий Иерусалимулуй ши песте оамений луй Иуда тоате ненорочириле ку каре й-ам аменинцат, фэрэ ка ей сэ фи врут сэ Мэ аскулте!»’”
31І скараю його й рід його й слуги його за їх неправедність, і пошлю на їх і на осадників Ерусалимських і на всїх мужів Юдейських усе лихо, що вирік на них, а вони того не слухали.
32Иеремия а луат о алтэ карте ши а дат-о луй Барук, фиул луй Нерия, логофэтул. Барук а скрис ын еа, дупэ спуселе луй Иеремия, тоате кувинтеле дин картя пе каре о арсесе ын фок Иоиаким, ымпэратул луй Иуда. Мулте алте кувинте де фелул ачеста ау май фост адэугате ла еа.
32І взяв Еремія другого звитка та й передав його писареві Варухові Нирієнкові, а сей списав на йому всї слова тої книги, що її спалив Йоаким, царь Юдейський, так як проказував йому Еремія, — надто ж іще добавлено до того многі такі ж слова.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.